"In the wordless war.
In the wordless world.
My land is alive on my toes.
In the wordless war.
In the wordless world.
My land is kicking on my toes..."(Kurama)
Пісні композиторки Ольги Тимошенко на слова Тетяни Строкач — про дітей, про війну та надію...
«Надія є», «Ночі спокійної», «Дивний сад» — пісні на слова поетеси Тетяни Строкач, музику до яких написала неймовірна херсонська композиторка Ольга Тимошенко. Слухаймо, читаймо!
"...I’m waiting for you to hear your voice.
I’m praying for you to read your words.
What a long long long silence is passing and passing at home.
Wherever you go now, I’m calling your name, my dear son.
Where do you go now? My hair is turning whiter, my dear son.
Wherever you stand now, I’m calling your name, my dear son.
Where do you stand now? My hair is turning whiter, my dear son."(Kurama)
"Be patient. Be patient.
Too much patient but not enough to see you.
Be patient. Be patient.
On my way from home to where you have a few days.
Be patient. Be patient.
Too much patient but not enough to call you.
Be patient. Be patient.
On my way through half of Ukraine by bus..."(Kurama)
"Where am I coming?
It’s a wrong road.
Shot and burnt.
Familiar cars need familiar faces.
Where am I coming?
It’s a wrong road.
Twisted and crumbled away.
Familiar fences need familiar faces..."(Kurama)
"Pinning shadows against walls.
Raise me up. Raise me up.
Feeling the breathing of fire blazes.
Raise me up. Raise me up.
Creeping frozen darkness up on me.
Warm me up. Warm me up.
Leading flames on my own.
Warm me up. Warm me up."(Kurama)
"Welcome home, dear sunshine.
A gracious smile. Yes, I’m alive.
Welcome home, dear sunshine.
Deep in the sky. Yes, I’m alive.
Welcome home, dear sunshine.
Long absence. Yes, I’m alive...."(Kurama)
Kurama (Japan). «A poet with caissa» — a poem about war in Ukraine 2022 (video, author's singing)
"Where is the board?
Caissa is with me.
Art, only art.
Her ruthless breast can move.
Endless bombardment.
Without water and food.
Trapped or luring?
Playing chess..."(Kurama)
"Є другиня і друг.
А ось вже нема...
І причина не сварка,
І не спір, не образа.
Причина одна...
Брат і сестра.
А ось вже нема...
І причина не розбрат,
Не незгода і розлад,
Причина страшна..."(Alex Marti)
"Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!.."(Степан Чарнецький, Григорій Трух)
"This morning shook my home,
from whole prospects of peace at hand.
This morning struck me,
shattering sense of safety at all.
This morning pained Lviv,
to decide the only move to fight at once.
This morning changed land,
just before to focus in Donbas."(Kurama)
"Bleeding. Freeing.
Willing. Mariupol.
Homeland.
Port town.
Remain.
The only one for me.
Bleeding. Freeing.
Shielding. Mariupol..."(Kurama)
"Води криничноï вiдерце,
Через уста у саме серце.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Домашнi звичнi нам турботи,
Приємна втома вiд роботи.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край..."(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
Юлія Хандожинська, Микола Ведмедеря. Пісенник «Сонячні промінчики» (стор. 3–24) — слова, ноти, відео
"Aware of a poet?
Aware of a poet?
A poet of Cossack broods over the land.
Not noting a bullet.
Not noting a bullet.
You see a poet of Cossack in Borodyanka."(Kurama)
"У країні небесній, далекій
Де, на жаль, не літають лелеки,
Де немає ні сліз, ані болю,
Дивний сад розцвітає весною...
На деревах, між тих білих квітів,
Черевички новенькі для діток,
Різнобарвні, яскраві, красиві,
Та не взули їх і не носили..."(слова Тетяни Строкач,
музика Ольги Тимошенко)
Читаймо патріотичні вірші та коротку прозу української письменниці Юлiї Дмитренко-Деспоташвiлi, яка народилася в Полтаві, а наразі мешкає та працює у Тбілісі (Грузія).
"Священна вiйна в Украïнi!
Не стих вiд гармат соловей!
Iз нелюдом в битвi єдинiй
Вiн спiвом єднає людей!
За те, щоб дитина спокiйно
У власному домi знов гралась,
Щоб поряд батьки з нею були,
Родина щоб знову смiялась."(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)