Публікації за тегом: Діти

Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, авторка поезій, оповідань й сценаріїв, багатьох січових пісень. Читайте вірші-пісні Костянтини Малицької (Віри Лебедової): "Марш січовий", "Марш соколів", " В Січ ставай", "Вгору прапор", "Січ у поході", Січовий поклик", "У Січі! У Січі гуртуймося, брати", "Поставали козаченьки", "З Новим роком"; а також - добірку її поезій": "Взяв би я бандуру", "Поклін Кобзареві", "В Маркіянові роковини", "Зимова казка", "Далеко!". Для відомої пісні, що стала народною, "Чом, чом, чом, земле моя". Знайдете тут і тексти, і ноти, і відео.

 

Поезії Яни Яковенко про маму: "Мама своїй донечці льолю вишивала", "Материнське", "Є у мами Хвостик".

Вірші "Ладки-ладки" (пальчикова гра), "Сидить мишка на печі", "Папуго-папужко", "Кошеня", "Я умиваюся", "Я їм", "Я причесуюся", "Я у мами один", "Мама свою донечку в любистку купала", "Добрий ранок".

 

 

 

Однією з форм роботи з творчо обдарованою молоддю є Мала академія наук України (МАН). МАН — це структурна складова системи позашкільної освіти, яка сприяє виявленню здібностей, обдарувань, і самовизначенню та реалізації учнів шляхом залучення їх до пошукової, експериментальної, дослідницької роботи в різних галузях науки і техніки.

 

 

 

 

Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.

 

 

Віршики-забавлянки "Clap, clap handies", "Bye, baby Bunting", "Clap hands, clap hands" в англомовній та українській версіях.

 

 

 

 

 

 

"This is the key of the kingdom.
In that kingdom there is a city.
In that city there is a town..."

"Ось ключ від королівства:
В цім королівстві графство є,
У цьому графстві місто є,
У цьому місті вулиця є..."
(Переклад Віктора Марача)

 

"This is the house that Jack built.
This is the malt
That lay in the house that Jack built...."

"Ось будинок, який збудував Джек.
Ось овес,
Який помістився увесь
В будинку, який збудував Джек..."
(Переклад Віктора Марача)

 

“Матінка Гусиня” міцно посіла належне їй місце в англомовній літературі, справляла і продовжує справляти потужний вплив на її розвиток. Вона належить до найбільш цитованих книг, рядки з неї часто використовуються в ролі епіграфів і заголовків, окремі вірші та сюжети органічно входять до складу інших літературних творів (як приклад можна навести “Алісу в Країні Чудес” і “Алісу в Задзеркаллі” Люїса Керрола).

 

У кожного народу життя дитини від народження і аж до юності супроводжує дитячий фольклор – зібрання колискових пісень, віршів, забавлянок, закличок, прозивалок, загадок, лічилок, скоромовок, звуконаслідувань, покликаних сприяти формуванню фізичних, розумових та моральних якостей дитини та її підготовці до суспільно-корисної діяльності в дорослому житті. В англомовних країнах (Великобританії, Ірландії, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії) антологія дитячого фольклору отримала назву “Матінка Гусиня”, що стала улюбленою книгою не одного покоління.

Дуже корисними для вивчення іноземних мов є саме вірші, пісні, казки, римівки, а також ігри. Природнім шляхом діти розвивають слух, навчаються вимові, інтонації та наголосу; вивчають слова та мовні структури. Пісні та римівки чудово сприймаються дітьми, малята люблять усе ритмічне та музичне, вони засвоюють це легко та швидко, тому що дістають від цього задоволення.

 

"... А коли народився Ісусик маленький в колибі,  то була морозна ніч над усією Верховиною. Ялиці стояли в білих шатах непорушно, немов зачаровані, а на стежках виблискував сніг холодним кришталем. I лежало Дитятко Боже на сіні, вкрите квітчастою хусткою Марії, і дрижало з холоду. В тузі хилилася над Ним Мати Свята..." (Леся Храплива-Щур)

"Було це давним-давно на нашій Україні. Жили у городі Чернігові брат із сестрою. Брат називався Яромир, а сестра - Доброслава. Яромир був лицар славний, тисяцький у війську княжому. Коли виїздив, було, ранком із двору у степ - на білому коні, у блискучій зброї, попереду війська свого, то здавалося, що сонце ясніше світить і буйна трава степова до ніг йому стелиться." (Леся Храплива-Щур)

"Стукає — розносить вістку лісом дятел: "Буде завтра Оксанка писанки писати!" Шепнув на вушко зайчик хом'якові: "Уже й краски у горщиках готові!" А жовтий лис переказав куниці: "Купила вчора воску у крамниці!" Сказав ведмідь, гостюючи у вовка: "І писальце вже є: тоненьке, наче голка!" ​Отак то лісом ці вістки ходили, аж їх почули дві нечисті сили, що людям шкодять, тихо не сидять..." (Леся Храплива-Щур)

Леся Храплива-Щур написала велику кількість віршів, казок і оповідань для дітей, передусім, для тих маленьких українців, хто волею долі опинився далеко від України, в імміграції, або вже там народився.

Вірші "Дві книжки", "Мандрувала книжечка по лісі", "Ведмедик і ляля", "Івасик і книжка", "Дивна мандрівка", "Євшан - зілля".

Вірші Лесі Храпливої-Щур: "У школу", "Заяча школа", "Літак".

Поезії Лесі Храпливої-Щур про маму: "У травні", "Вечір", "У свято Матері", "Квіти для мами", "Мати".

"В ручці затисненій — квіти.
Люди говорять: це суд?...
Маму, найкращу на світі
Зараз мені привезуть..
Мама, що місяць для доні
Вміла знімати з небес,
Вміла пестити в долоні
Всесвіт щасливий увесь.
Мама — розспівані взори,
Казка про зоряний віз..."  (Леся Храплива-Щур)

Вірші  "Одарочка малює", "Писанка", "Великдень", "Великодні дзвони", "O вітай, Воскреслий Христе", "Що за гамір, що за гук", "На Великдень найясніше сходить сонце", "Що роблять звірята?", "Дзвіночки і метелик", "Воскресний дзвін", "Паска".

Леся Євгенівна Храплива - українська письменниця, пластова діячка і педагог на еміграції. Лесі Храпливій судилося стати українською письменницею. Вона – тонкий лірик, майстер художнього слова. Грунт, на якому зростали її таланти, - це народ і вірна любов до нього.