У розділі "Художня література — мистецтво слова" знайдете багато творів, написаних відомими авторами на різні теми, для дітей і дорослих, ознайомитесь з літературною спадщиною українських і світових літераторів, а також цікавими сторінками їхнього життя.
У розділі представлені: Антонич Богдан-Ігор, Багмут Іван, Васильченко Степан, Величковський Іван, Винниченко Володимир, Вінграновський Микола, Вишня Остап, Вороний Микола, Воронько Платон, Герасим'юк Василь, Голобородько Василь, Гончар Олесь, Гребінка Євген, Грінченко Борис, Губерначук Сергій, Гулак-Артемовський Петро, Гундарєв Юрій, Даник Володимир, Дмитренко-Деспоташвiлi Юлія, Дрозд Володимир, Дудар Євген, Жарко Яків, Женченко Віктор, Карпенко-Карий Іван, Квітка-Основ’яненко Григорій, Кисельов Леонід, Кобилянська Ольга, Коваль Роман, Королева Наталена, Костенко Ліна, Костомаров Микола, Котляревський Іван, Коцюбинський Михайло, Кузьмічова Наталія, Куліш Пантелеймон, Кулигін Артем, Лепкий Богдан, Липа Іван, Лотоцький Антін, Маланюк Євген, Малкович Іван, Мацко Ірина, Мелюс Василь, Могилянська Ладя, Назарук Осип, Нечуй-Левицький Іван, Огнєва Інелла, Олесь Олександр, Олійник Борис, Ольжич Олег, Остапенко Борис, Павлюк Ігор, Підпалий Володимир, Плачинда Сергій, Римар Галина, Римарук Ігор, Руданський Степан, Руденко Микола, Самійленко Володимир, Сердунич Любов, Симоненко Василь, Сосюра Володимир, Стельмах Михайло, Стороженко Олекса, Стус Василь, Талалай Леонід, Теліга Олена, Тютюнник Григір, Українка Леся, Франко Іван, Харчук Борис, Чайковський Василь, Черінь Ганна, Чернілевський Станіслав, Чубинський Павло, Шевченко Тарас, Шевчук Василь та інші відомі українські автори.
Зміст:
Вишенька взимку
Зима
Гарна баба снігова
Снігурі
Щічки-полунички
Журавлики-веселики
Березень
Соняшник
Танцювали кавуни
Ходить осінь
"Мені сниться – не насниться
журавлиная криниця
у бабусинім селі,
там, де ніженьки малі
рік за роком виростали –
і тепер моїми стали,
де стоптали всю травицю,
забруднилися в землицю,
обходили всі стежини
і подряпались в ожині –
та й побігли без нужди
десь за обрій, назавжди́..." (Сергій Губерначук)
"Наснився мавпі дивний сон
Про те, як панда, зебра й слон
Знайшли під пальмою ракету,
Що впала з іншої планети.
– Напевно здалеку летіла.
Зробила висновки горила.
– Оце так красень-корабель!
Раділа голосно газель..."(Ксенія Бондаренко)
Ольга Зубер — молода поетка та казкарка з міста Переяслав-Хмельницький, що на Київщині. Має педагогічну освіту. Писати вірші почала ще в дитинстві, а от казочки — коли стала підростати маленька донечка. Дівчинка у мами — дуже цікава, тому казок для неї було все замало. От і почала пані Ольга вигадувати свої чудові казкові історії, які з 2015 року почали друкувати дитячі періодичні видання: "Малятко", "Колобочок", "Мамине сонечко", "Котя", "Жирафа Рафа", "Ангелятко". Як і кожен автор, письменниця мріє про видання своєї книги...
"Ці казочки складаю я Поліні,
читайте й ви, і всі ростіть щасливі!"(Галина Римар)
Пісенні поезії поета Володимира Даника: "Український ренесанс", "Я просто вірю Україні", "Струни тихих бандур", "Світло у вікні".
"Коли навколо, глянь – і темрява, і сніг! –
Коли завії плач – вже у очах твоїх…
Як спалах! Як свіча! Як злива – навесні…
Це світло – вдалині! У рідному вікні."(Володимир Даник)
"А було колись – Тарас вимальовував портрет,
На портреті – дуже гонористий пан!
Багатьом панок допік, бо характер – ой, не мед!
Та ще й з виду – як вгодований кабан…"(Володимир Даник)
"Змiнив гарненьку сукню
Плямистий камуфляж,
I не цiкавлять нинi
Нi мода, анi пляж.
Вони в тероборонi,
I на передовiй,
Багато в Украïнi
Cмiливих героïнь!"(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
"Христос воскрес —
Воскресне й Украïна!
Вона у нас одна така, єдина!
Безбожником розп'ята на хрестi,
Спророчено ïй зло перемогти!"(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
"Вiйна знецiнила життя,
I душi вщент заполоняють
Безмежний простiр в небесах,
А ïх з землi iще гукають,
Хоч скрiзь ненависть, бiль та страх."(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
"Води криничноï вiдерце,
Через уста у саме серце.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Домашнi звичнi нам турботи,
Приємна втома вiд роботи.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край..."(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
"В українському садочку
Розцвiла духмяна м'ята,
Українська господиня
Занесла її до хати..."(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)
"Несе киця вроду,
Пухнастий хвіст гнеться,
Хто її побачить —
За нею ув'ється.
Киця ж, ох і киця!
Дам їсти й напиться.
Ти така хороша,
Дай хоч подивиться..."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
""Мала Сторінка" — острівець культури,
Серця із Україною єднає,
Тут "зубри" й новачки в літературі, —
Мистецтво всю палітру розгортає..."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
"Тремти, вороже!
Новий рік
Нова осяює держава!
І вже на "Слава Україні!"
Відповідає цілий світ:
"Героям твоїм честь та слава!""(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
"Незалежність України —
Це коли твоя дитина
Спить під рідні колискові,
Сил черпаючи у мові.
Це, коли героям шана,
Що за волю полягли,
Не лише десь на папері,
А у серці, у сім'ї..."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
"Моя киця каже "няв",
Українську знає,
Має в день багацько справ,
І усі встигає.
О четвертій уже ранок, —
Подають нехай сніданок!
Усю ніченьку не спала,
Нечисть з хати проганяла..."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
"Був котик один у селі,
Боявся торкатись землі.
Ходив по деревах,
Грав співом по нервах, —
Тепер живе на кораблі."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
"Запалала у вікні свіча
І питає матінку дівча:
— Ти свічу навіщо запалила?
— Зараз поясню все, доню мила:
То не свічка у вікні горить,
А народу пам'ять пломенить
Про жахливі голоду роки…
Ось тому й запалюєм свічки."(Юлія Забіяка)
