"Навесні каштани відцвітають,
Кожен рік скидають білий цвіт,
Я забути хочу все, але тривоги,
В пам’ять спогади несуть із давніх літ."(Юлія Хандожинська)
"Сніг легенько сідає на хату,
На ялинку зелену, струнку,
Загортає її в білу вату,
І ялиночка — наче в вінку.
Снігу, Боже, і гори й долини,
Неосяжна кругом білина.
Хоч малюй на мольберті картини,
Хоч щомиті любуйся з вікна..."(Юлія Хандожинська)
До збірки Юлії Хандожинської "Незабутнє тепло" увійшли поезії, написані серцем...
"Ой, який же ти ластатий!
Ластовиння, мов крапки!
Та чомусь усі до тебе
Поспішають залюбки!"(Юлія Хандожинська)
"Дощик стукає в вікно,
Проситься до хати,
Дощик вже хотів давно
Десь заночувати.
То на лавочку впаде,
То біжить до тину,
Не стихає, крапотить
Дощик без упину..."(Юлія Хандожинська)
"Сьогодні, в цей чистий світанок,
У розквіт нової весни,
Згадаємо ми ветеранів,
І тих, хто з війни не прийшли..."(Юлія Хандожинська)
"Вишиванка – символ України,
Віддзеркалення вкраїнської душі,
Де рясніють кетяги калини
Й мамина сльоза на полотні."(Юлія Хандожинська)
"Зірвався в небо стовп вогню
І заблищало світло всюди,
Земля здригнулась від антен,
"Що сталося?" - кричали люди..."(Юлія Хандожинська)
"Вже Великдень від Бога спустився,
До людей ніжним словом вклонився,
В небі сонце вмивав крашанками,
Випікав хліб насушний пасками.
Як із давніх давен повелося,
Людям з вечора ще не спалося,
В Божі храми на службу ходили,
Захистить розум й серце просили..."(Юлія Хандожинська)
"Миколай по світу ходить,
До малят в гості заходить,
Роздає усім гостинці,
Що сховались у торбинці.
Ось цукерки, ось пенал
Апельсини і журнал.
Ні про кого не забув
До усіх вночі прибув."(Юлія Хандожинська)
"День втомився, тихо спить
Новорічна ніч настала
Я виходжу, щоб світить,
Щоб краса всіх здивувала.
Бо я — зіронька нічна!
Цілу ніч на небі сяю!
Маю ошатне вбрання!
З Новим роком всіх вітаю!"(Юлія Хандожинська)
"Курли, курли, курличуть,
Курличуть журавлі.
Курличенням накличуть
Весну по всій землі." (Юлія Хандожинська)
"Сніг не сходить ще з полів,
Ще не видно журавлів,
В небі сонечко сміється
До землі ледь, ледь торкнеться
День помалу прибуває,
Який місяць? Хто з вас знає? "(Юлія Хандожинська)
"Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають
А малюночки зникають. "(Юлія Хандожинська)
"А чи можна вам колядувати? —
Запитали діти крізь вікно.
Дух Різдвяний в хату закликати
На здоров'я, щастя і добро!.."(Юлія Хандожинська)
"В небі зірка запалала,
Всіх в долоні обійняла,
Посилала до оселі
Коляду свою веселу."(Юлія Хандожинська)
"Смичок торкнувся срібних струн -
Відкрив театр музичних рун,
Закат розкрив нічний мольберт,
І місяць розпочав концерт.Над сонним світом – сонні ноти.
Це коні Феї сна - Дрімоти.
Несуть її у неба синь,
Чумацьким Шляхом вдалечінь."(Юрій Сафроненко)
Юрій Гундарєв — заслужений журналіст України. Художні твори публікувалися в Україні та за кордоном, зокрема в США — українською мовою. Виступав із концертними програмами — поезія і власні фортепіанні композиції — в Національній філармонії, Будинку вчених, Будинку актора та інших залах Києва.
"Візьму абетку — літер країна.
Які — головні? Які — командири?
Звичайно, У — моя Україна.
Звичайно, М — буква Мами і Миру.
Знову лунає сирени набат —
в темряві ночі ракети летять.
День на захист дітей…
День руїн і смертей?!.."(Юрій Гундарєв)
Цей ужинок симфо-віршів (коли ритмізована проза поєднується власне з віршами, утворюючи своєрідну поетичну симфонію) присвячено нашим героям. Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі, і тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу:
ВАСИЛЬ СЛІПАК
ДМИТРО КОЦЮБАЙЛО
АНДРІЙ ПІЛЬЩИКОВ
ОЛЬГА СІМОНОВА
ДМИТРО БУЙВАЛ
СЕРГО ГОРНАКАШВІЛІ
АНДРІЙ ХАЛОЇМОВ
АНТОН СМЕЦЬКИЙ
ДЖЕРІКО МАГАЛЛОН
СВІТЛАНА ЛУК‘ЯНЧУКІГОР БЄЛАНОВ
ЄВГЕН НИЩУК
ГАЛИНА АЛМАЗОВА
МИКОЛА БІЛЕНЬКИЙ
ОЛЕКСІЙ ЮКОВ
АНДРІЙ СИДОРЕНКО
