Тетяна Строкач
МОЯ УКРАЇНА
(акро-вірш)
Моя найкраща в світі сторона,
Одна-єдина рідна наша мати!
Яка ж ти неповторна, осяйна.
У мирі тут ми хочемо зростати!
Квітучий краю, чарівна краса
Річок, лугів, лісів, полів безкрайніх.
А ці бездонні сині небеса!
Їх неосяжність просто незвичайна!
Надія, віра в серці не згаса,
А ще любов, безмежна, життєдайна!
* * *
ЩО ДЛЯ МЕНЕ УКРАЇНА?
Що для мене Україна?
Це уся моя родина,
Мої друзі і знайомі,
Мир і спокій в нашім домі.
Це лани широкополі,
Це і верби, і тополі,
Це калина біля тину
Й мова наша солов'їна.
Україна ліс і доли,
Ріки, і моря, і гори.
Це хатини і садочки,
Квіти й птахів голосочки.
Україна — це щоднини
Сміх маленької дитини.
Ніжність мамина і пісня,
Що від серця лине звісно.
Україна — це солдати,
Що нас вміють захищати.
Це найкращая країна,
Неповторна і єдина!
* * *
ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Тривожні вечір, ніч, і ранок,
Тривожний зболений світанок,
В тривозі день... Гудуть сирени...
—Ти як? — летять слова від мене...
Чи ти святкуєш в рідній хаті?
Чекаєш звістки від солдата?
Чи ти в бою? А чи в безпеці? —
Найважливіші звичні речі...
Уся країна стала домом.
Болить усім... Це так знайомо.
Йде боротьба за незалежність
В нашій історії не вперше.
Та ворогам не подолати
Народ, що вміє об'єднатись
Й зуміє знищити вражину,
Була щоб вільною країна!
Тож незалежна, сильна й вільна!
Вітання від дочки і сина
Приймай, рідненька, із любов'ю!
Ми завжди разом із тобою!
|