Іван Сенченко. Оповідання для дітей

"Багатий доробок залишив у скарбниці української культури Іван Сенченко — від воістину філософських оповідань, повістей та романів — до творів для дітей («Мої приятелі», повісті «Руді Вовки», «Чорна брама», «Діамантовий берег» та ін.) і до спадщини Сенченка-критика — вдумливого, оригінального, вельми серйозного. Коли перечитуєш сьогодні твори Івана Сенченка, все настійливіше опановує думка, що невигаданість його прози, гранична простота — від знання життя, від уміння бачити людину, чути її природний голос. Іван Сенченко вбирав очима всю навколишню красу, вслухався в розмови, і закохувався, і віддавав те кохання палахким художнім словом. І жив. А жив він, чоловік чорноземлі, так само потужно й красиво, як живе його рідний край." (В. С. Брюховецький)

За матеріалами: Іван Сенченко. Оповідання, повісті, спогади. Упорядкування М. М. Гнатюка. Вступна стаття В. С. Брюховецького. Київ, "Наукова думка", 1990.

* * *

Дитяче оповідання Івана Сенченка про зиму і про місяць "Пастух рогатий"

"Вийшла Катруся ввечері погуляти. А надворі сніг, а надворі мороз, і такий пекучий, що в Катрусі щоки почервоніли, як яблучка. Взяла вона саночки. Почала з гірки спускатися. Ще червоніші щоки стали в Катрусі. Очі блискотять. Пара з рота клубком вилітає. Гарно! Спинилася відпочити. На небо глянула і задивилася..." (Іван Сенченко)

Іван Сенченко. "Мандрівна квітка" (ілюстрована збірка оповідань)

У цій книжечці, гарно ілюстрованій художницею Людмилою Постних, представлено оповідання Івана Сенченка: "Виноград у саду", "Мандрівна квітка", "Що приснилось Катрусі", "Бій за гніздо", "Золота Ренета", "Горобчик Івасик", "Хто вишні поїв", "Льонок", "Добре, як голому в кропиві".

Іван Сенченко. Ілюстрована збірка "За лісом, за пралісом золота діжа сходить" - народні приказки та загадки в оповіданнях

До ілюстрованої збірки Івана Сенченка "За лісом, за пралісом золота діжа сходить" увійшли оповідання: "Бува, що й вовка пійма теля", "В осінній час сім погод у нас", "Вимок, викис, виліз, висох", "Де сім господинь, там хата неметена", "Добре вівці: і кожух, і свита, і сама сита", "Жаль, та не дуже; плакала б, та не хочеться", "За лісом, за пралісом золота діжа сходить ", "Здоровий ніс між очима та двоє вух за плечима", "Кумася Гася й кумася Кася", "Лисий віл через ворота дивиться", "Маленький — батькові штанці по колінця", "Ніхто не чув, як комар чхнув", "Пастух рогатий", "Пес бреше, а сонце світить", "Плюснуло, луснуло та й нема", "Розпалилася, як жаба на каченят", "Рукавичка і струмочок", "Сердитий Юрчик", "Стоїть верба насеред села, розпустила гілля у кожне подвір'я", "Така пара, як миша з волом", "Ударив, як жолудь ведмедя", "Хліб святий", "Я ж інкубаторський!", "Як на лихо, то і в киселі пальця поламаєш", "Яке ж це сіно — сама суха трава".

Іван Сенченко, "Сім господинь" (оповідання)

"У нашій в хаті небагато дівчаток. Тільки Оксана, та Юля, та Марина, та Христя, та Катря, та Оля, та ще Ліна... Порахуйте, скільки їх? Мама каже: "Оксано, хату підмети!" "Добре, — обзивається Оксана, та тільки мама за двері — кричить — Юлько, хату підмети! Кому я кажу!"..." (Іван Сенченко)