Іван Сенченко
СІМ ГОСПОДИНЬ
Оповідання
У нашій в хаті небагато дівчаток. Тільки Оксана, та Юля, та Марина, та Христя, та Катря, та Оля, та ще Ліна...
Порахуйте, скільки їх?
Мама каже:
— Оксано, хату підмети!
— Добре, — обзивається Оксана, та тільки мама за двері — кричить:
— Юлько, хату підмети! Кому я кажу!
А Юля відповідає:
— І не подумаю. Хіба нема меншої за мене? Он Христя. Чуєш, Христе? Хату підмети, мама сказала!
— А чого це мені підмітати? — розсердилася Христя.
— Я он і місяць тому підмітала, і ще раніше — влітку... І минулого року раз... Не хочу. Я не маленька. Он Катря без діла сидить. Чуєш. Катре, хату підмети!
— Еге, яка, — обізвалася Катря. — А ось і не підмету. То тобі, Христино, сказали, щоб підмела. Так що можеш працювати. Та й Олька у нас є. Чого це Ольці така полегкість, що вона ніколи й за віник не візьметься? А їй уже сім років. Чуєш, Олько, кидай свої ляльки. Віника бери. Хату підмітай!
— Оце мені лихо, — захлипала Оля. — Все Олько та ОлькоІ Не хочу підмітати... Он Лінка ніколи нічого не робить. Кажуть, маленька. А яка вона маленька, коли їй уже п'ять років? Хай привчається, а то виросте за нашими спинами і не знатиме, як мамі допомагати. Чуєш, Пінко, віника бери І Ліна не опиралася. Взяла віник і як почала підмітати! Кушпелу *1 таку збила, що в хаті нічого не видно.
Зайшла мама.
Схопилася за серце:
— Лишенько моє, лишенько! Правду люди кажуть: де сім господинь, там хата не метена!
*1 - Кушпела - стовп пилу.
За матеріалами: Всеукраїнський дитячий журнал "Барвінок". Жовтень. №10/1999. Художник Віктор Бариба. Київ, "Україна", стор. 11.
Більше творів Івана Сенченка на "Малій Сторінці":
Іван Сенченко. Оповідання для дітей
"Сім господинь", "Пастух рогатий" — дитячі оповідання Івана Сенченка. Також дивіться ілюстровану збірку оповідань, складену за народними приказками та загадками. До неї увійшли оповідання: "Бува, що й вовка пійма теля", "В осінній час сім погод у нас", "Вимок, викис, виліз, висох", "Де сім господинь, там хата неметена", "Добре вівці: і кожух, і свита, і сама сита", "Жаль, та не дуже; плакала б, та не хочеться", "За лісом, за пралісом золота діжа сходить ", "Здоровий ніс між очима та двоє вух за плечима", "Кумася Гася й кумася Кася", "Лисий віл через ворота дивиться", "Маленький — батькові штанці по колінця", "Ніхто не чув, як комар чхнув", "Пастух рогатий", "Пес бреше, а сонце світить", "Плюснуло, луснуло та й нема", "Розпалилася, як жаба на каченят", "Рукавичка і струмочок", "Сердитий Юрчик", "Стоїть верба насеред села, розпустила гілля у кожне подвір'я", "Така пара, як миша з волом", "Ударив, як жолудь ведмедя", "Хліб святий", "Я ж інкубаторський!", "Як на лихо, то і в киселі пальця поламаєш", "Яке ж це сіно — сама суха трава", а також — оповідання "Виноград у саду", "Мандрівна квітка", "Що приснилось Катрусі", "Бій за гніздо", "Золота Ренета", "Горобчик Івасик", "Хто вишні поїв", "Льонок", "Добре, як голому в кропиві".