Більше...

Дитяче оповідання Івана Сенченка про зиму і про місяць "Пастух рогатий"


Іван Сенченко

ПАСТУХ РОГАТИЙ...

Оповідання

 

Вийшла оповідання для дітей, оповідання про зиму, Іван Сенченко, Пастух рогатийКатруся ввечері погуляти. А надворі сніг, а надворі мороз, і такий пекучий, що в Катрусі щоки почервоніли, як яблучка. Взяла вона саночки. Почала з гірки спускатися. Ще червоніші щоки стали в Катрусі. Очі блискотять. Пара з рота клубком вилітає. Гарно!
Спинилася відпочити. На небо глянула і задивилася.
Все небо синє-синє, аж темне, і на ньому без кінця і краю зірок насипано. А між ними ясний ріжок молодого місяця.
Аж тут Юрчик вискочив з двору. Кричить:
—    Гей, Катрусе, це ти?!
—    Я.
—    Що ти робиш?
—    Загадки пригадую.
—    Загадки пригадуєш? - Юрчик підбіг до Катрусі, глянув на неї і спитав: — А яку ти вже пригадала?
—    А ось яку, — відповіла Катруся. — Пам'ятаєш, бабуся загадувала: поле неміряне, вівці нелічені, пастух рогатий?
Але Юрчик не був тоді дома, як бабуся цю загадку загадувала, то й не знав, як її відгадати. Насупився. Пальця до лоба приклав.
Думає, думає, а відповіді не знає. Здається йому, що він ніколи не бачив ні такого великого поля, ні таких овечок, ні рогатого пастуха.
Тоді Катруся сказала йому:
—    А ти глянь на небо. Добре придивися та подумай гарненько.
оповідання для дітей, оповідання про зиму, Іван Сенченко, Пастух рогатийГлянув Юрчик угору і закричав радо:
—    Е,  тепер  я  вже  знаю,  що то! Небо, зірки, молодий місяць! Гарна загадка! Тільки я теж таку знаю. Ану, вгадай, що воно: ішов волох, розсипав горох; почало світати — нема що збирати.
Тепер Катруся почала відгадувати. Сказала:
—    Волох — це чоловік такий, з Волощини; горох — зірки на небі. Це я розумію. А чому, коли почало світати, не стало чого збирати, не вгадаю!
Юрчик пояснив:
—    Бо зірки тільки вночі світять, а вранці, коли почне розвиднятися, вони зникають з неба.
А тим часом, поки Катруся з Юрчиком загадували і відгадували загадки, як узявся біля них мороз! За ніс щипає, за щоки щипає! Заліз Катрусі в рукавичку; почав добиратися до пальчика на нозі.
А тут і баба з дверей:
—    Катре, Юрчику, ану, час уже до хати! Бачите, який мороз? Так береться, що аж скалки проти місяця скачуть. Мерщій у хату. Ну, кому я сказала?
У хаті затишно. Вікна закутані. Грубка горить. Від неї тепло по всій хаті розходиться. Пороздягалися Катруся і Юрчик, посідали біля грубки, руки до вогню простягають...
Гарно, коли тепло, коли є де зігріти руки...

За матеріалами: "Ой, весела в нас зима". Збірка віршів, оповідань, казок. Редактор-упорядник Станіслав Вишенський. Художних Людмила Постних. Київ, "Веселка", 1986, стор. 58 - 59.

 

Більше оповідань про зиму на "Малій Сторінці":

Зимові оповідання для дітей, оповідання про зиму, оповідання про новий рік, оповідання про різдво
У цьому розділі пропонуємо почитати гарні оповідання для діточок про зиму, про свято Нового року та Різдвяні свята від наших сучасних авторів та класиків української літератури: Василя Сухомлинського, Олени Пчілки, Івана Багмута, Ярослава Стельмаха, Віктора Близнеця, Пилипа Бабанського, Остапа Вишні, Петра Короля, Галини Демченко, Олександра Копиленка, Олега Буценя, Андрія Бондарчука, Віктора Васильчука, Анатолія Давидова, Наталі Забіли, Івана Сенченка, Василя Струтинського, Василя Скуратівського, Івана Малковича. 
 

Більше творів Івана Сенченка на "Малій Сторінці":

Іван Сенченко. Оповідання для дітей

Іван Сенченко. Оповідання для дітей"Сім господинь", "Пастух рогатий" - дитячі оповідання Івана Сенченка. Також дивіться ілюстровану збірку оповідань, складену за народними приказками та загадками. До неї увійшли оповідання: "Бува, що й вовка пійма теля", "В осінній час сім погод у нас", "Вимок, викис, виліз, висох", "Де сім господинь, там хата неметена", "Добре вівці: і кожух, і свита, і сама сита", "Жаль, та не дуже; плакала б, та не хочеться", "За лісом, за пралісом золота діжа сходить ", "Здоровий ніс між очима та двоє вух за плечима", "Кумася Гася й кумася Кася", "Лисий віл через ворота дивиться", "Маленький — батькові штанці по колінця", "Ніхто не чув, як комар чхнув", "Пастух рогатий", "Пес бреше, а сонце світить", "Плюснуло, луснуло та й нема", "Розпалилася, як жаба на каченят", "Рукавичка і струмочок", "Сердитий Юрчик", "Стоїть верба насеред села, розпустила гілля у кожне подвір'я", "Така пара, як миша з волом", "Ударив, як жолудь ведмедя", "Хліб святий", "Я ж інкубаторський!", "Як на лихо, то і в киселі пальця поламаєш", "Яке ж це сіно — сама суха трава" та інші.   


Останні коментарі до сторінки
«Дитяче оповідання Івана Сенченка про зиму і про місяць "Пастух рогатий" »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті