Блог Ольги Шарко про мову. Що приховано за українськими прізвищами?


Кравченко Людмила Олександрівна, викладачка курсу Оніми в сучасній українській мові

На світлині: Людмила Кравченко.

 

Вітаннячка! Пропоную вашій увазі дізнатися значення українських прізвищ, із якими нас ознайомила викладачка курсу «Оніми в сучасній українській мові» Кравченко Людмила Олександрівна. 
Що не вдалося записати за пані Людмилою, «реконструйовано» за допомогою вже звичного нам словника В'ячеслава Бусла


 

Багрій – сіро-бурий віл.

Бай – у Середній Азії – багач, великий землевласник або скотар, лихвар.

Бала – бовдур, пентюх.

Батрак – бідний селянин-наймит у поміщика або куркуля.

Бега – різновид кирки для тесання.

Безкоровайний – позашлюбна дитина.

Бобир – дрібна прісноводна риба з великими колючими плавцями; йорж.

Богунега – божа милість.

Боцюн – лелека.

Брижда – складка.

Будемир – стародавня назва півня (який пробуджує світ).

Буза – татарський напій із проса.

Бут (у Р. в. -а) - за часів набігів ординців на Україну – бранець, силоміць навернений у мусульманство.

Бут (у Р. в. -у) – 1) будівельний камінь, що використовується головно для фундаменту 2) Молода зелена цибуля.

Буць – невдало випечена хлібина із тіста, яке погано зійшло або спеклося.

Бучина – букове дерево; бук.

Воскобійник – той, хто добуває віск із вощини.

Гайдар – пастух овець.

(Га)малѝк – карк, задня частина шиї з верхньою частиною хребта, зашийок.

Гармаш – виготівник гармат.

Гашка – гадюка, змія.

Гонта – той, хто виготовляє дерев’яні панелі на хату.

Гречкосій: 1) той, хто сіє гречку; 2) хлібороб, землероб.

Гулий – безрогий (гулий віл – безрогий віл).

Гурда – худа вівця.

Дейнега – у другій половині 17 ст. – селянин, озброєний дрючком, довбнею, рогатиною або іншим народним знаряддям, що брав участь у повстанні в Лівобережній Україні.

Дерій: 1) хабарник, злодій; 2) той, хто дере вовну.

Деркач – 1) стертий віник; 2) про щось обсмикане, обірване.

Деркач – невеликий перелітний птах із жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком.

Дерун: 1) хабарник, злодій; 2) той, хто дере вовну.

Джугань – різновид казанка.

Джура – в Україні в 16-18 ст. – зброєносець у козацької старшини.

Джура = цюра = цура  –  паличка, тріска.

Домаха – тимчасове помешкання.

Домаха – тимчасове помешкання.

Дубогрій – тесляр.

Дубоділ – тесляр.

Залізняк – ювелір.

Кайстра – мішок.

Кандиба – заощадлива людина.

Кандиба – шкапа.

Квочка – це сузір’я плеяд.

Килѝмник – той, хто виготовляє килими.

Кирпа: 1) короткий, задертий догори ніс; 2) про людину з таким носом; 3) смерть.

Ковгань – шмат криги.

Козюка – змія.

Коломієць – добувач солі.

Компанієць – козак легкокінного війська.

Коростіль – деркач.

Кукіль – відрубана рука.

Кунá – 1) в'язниця; 2) збірна назва грошей домонгольської Русі, серед яких були й хутра цінних порід тварин.

Лýчик – вішалка для шапок.

Любкó – коханий хлопець або чоловік.

Мáлик – заячий слід на снігу.

Макогон – дерев’яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо.

Мандрика – виріб із сиру й тіста, що має форму коржика; вид сирника.

Мовчан – мовчазна людина.

Різник – злодій.

Сердюк – охоронець при гетьмані.

Смаглій – смаглява людина.

Соломаха – рідке тісто (переважно гречане), кип'ячене з маслом.

Стогній – той, хто постійно стогне, скаржиться, нарікає.

Стоян: 1) масивна бетонована або кам’яна опора моста, греблі; бик; 2) калюжа із застояною водою.

Стригун – однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву.

Таран – знаряддя для вичавлення олії.

Таран – цяточки на шкірі від віспи.

Тишко – тиха, сумирна людина.

Чалий – сірий або сіро-коричневий кінь.

Чамара – верхній одяг галицького міщанина з тасьмою, китицями і висячими петлями.

Шкарбан: 1) стоптаний черевик; 2) немічна людина.

Шквиря – сніг із вітром.

Шула – стовп.

Щербань – посудина з вищербленими краями.

 

 

Завантажити текст статті "Що приховано за українськими прізвищами?" (txt.zip)

 

 


Блог Ольги Шарко про мову. Наочно про регістри, або як захистити диплом.


Якщо цей матеріал став вам у пригоді – будь ласка, поширте його у своїх соцмережах. Також ви можете опублікувати його на вашому сайті за умови прямого посилання на першоджерело. А ще пишіть у коментарях побажання, зауваження чи запитання.

 

Матеріали надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки". 

 

 

 

Читайте також на нашому сайті:

Блог Ольги Шарко. Ольга Шарко - киянка, перекладачка літературних творів, мовознавець.Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.

 

Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови
Helga Sharko: "Шановні друзі, товариші, колеги та просто небайдужі люди - усі, хто чекав разом із нами. Глосарій нарешті опубліковано у вільному доступі. У файлі pdf можна здійснити пошук необхідного Вам слова." 
 
 
 
Ольга Шарко. Художні переклади.
Ольга Шарко - перекладачка літературних творів, мовознавець - народилася 13 квітня 1994 року в Києві. Закінчила з відзнакою у 2018 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Українська мова та література, іноземна мова». Того ж року посіла 1 місце у фінальному етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Двічі посідала третє місце в конкурсі художніх перекладів від Факультету іноземних мов ЦДПУ ім. Володимира Винниченка (2017, 2018 ).  Публікувалася в альманахах «Сполучник» (випуск 8 за 2013 рік) та «Стиль і переклад» (випуск 3 за 2016 рік, випуск 4 за 2017). Авторка «Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови».

Останні коментарі до сторінки
«Блог Ольги Шарко про мову. Що приховано за українськими прізвищами?»:
Ольга Шарко , 2019-12-12 23:26:17, #
Людмила , 2020-01-12 06:06:01, #
Валентина , 2020-01-13 11:14:17, #
Ольга Шарко , 2020-01-14 19:54:06, #
Ольга Шарко , 2020-01-14 21:29:11, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 57     + Додати коментар
Топ-теми