Пісні про кохання від «Тріо Федорових» (записано О. Б. Шарко)

Зелене листя

Зелене листя, білі каштани (3х).
Ой тяжко-важко, як вечір стане.

Ой як же тяжко, ой як же нудно (3х).
Любив дівчину, забути трудно. 

Любив дівчину півтора року, (3х)
Поки не знали сусіди збоку.
А як узнали – розчарували.  (3х)
Бодай же вони щастя не мали! 
Ой ви, сусіди, пийте-гуляйте, (3х)
Де двоє ходять – не розлучайте. 

* * *

Пішла мати до криниці

Пішла мати до криниці воду брати,
До криниці ключової, де зелені явора. (2х)

Я й водиці не набрала, а сонечко вже зійшло.
Щось у лісі зашуміло, щось у лісі загуло. (2х)

Я дивлюся – то машина до криниці путь держи.
А з машини вийшов шохвер,  гарний хлопець молодий.  (2х)

–    Ой дівчино чорнобрива, дай напитися води!
Покажи ж ти шлях-дорогу, через річку проведи. (2х)

Шлях-дорогу показала, через річку провела.
–    Будь щаслива, дівчинонько, оставайся здорова! (2х)

* * *

Ти капуста, ти розсада

А ти капуста, а ти розсада.
Чорнявая дівчинонька – та й досада! (2х)
Я й не їв би, і не пив би – 
До тоєї чорнявої полетів би. (2х)
Не летів би, але мушу – 
Закохала молодая серце й душу.
Покохала молодая серце й душу.
А ти капуста, а ти розсада.
Чорнявая дівчинонька – та й досада! (2х)

* * *

Ой, у полі вітер віє 

Ой, у полі вітер віє,
а жито половіє,
а козак дівчинута й вірненько любить,
та сказать не посміє. 

Сидить голуб на дубочку, 
а голубка на вишні.
ой, скажи-признайся, молодий козаче, 
що в тебе на мислі?

Ой, козаче-козаченько,
та й навіщо питаєш?
Та й про мене мене, молоду дівчину, 
та й славу розпускаєш?

Примітка. Виділені курсивом рядки при співі повторюються двічі.

 * * *

В печі не була, ясно горела 

В печі не була, ясно горела. 
Свекруха лиха огонь залила, (3х)
Що б я, молода, й не вечеряла.  (3х)
Без вечероньки спатоньки лягла. (3х)
Заснула я сон, заснула другой,
Заснула другой – мой милой прийшов. (2х)
Чи ти, мила, спиш, чи ти так лежиш?
Я, милой, не сплю – думу думаю, (3х)
З ким я, молода, віку доживу.