Ольга Шарко. Принципи філолога


Вітаю моїх читачів!

Ольга Шарко. Принципи філолога.Можливо, хтось із вас знає, що моє улюблене хобі – це куховарство. А одним із шанованих мною кухарів є Ілля Лазерсон (до речі, він народився в Рівному). А найкращою програмою за його участі я вважаю «Принципи Лазерсона», де Ілля Ісакович розповідає й демонструє базові правила приготування певних страв. От і я за аналогією вирішила створити матеріал «Принципи філолога».

Розумію, що ця добірка радше вузькопрофільна, ніж для широкого вжитку. Перш за все вона спрямована на тих, хто сумнівається у виборі філологічної стежинки, аби усвідомити, чи хотілося б вам працювати із подібною інформацією та реферативно-аналітичним характером роботи.

Також стане в пригоді студентам молодших курсів (особливо першого!). Звісно, що цей список принципів не вичерпує всю філологію, проте він допоможе вам закласти основи, на яких і ґрунтуватиметься все ваше подальше навчання. Чим раніше ви їх опануєте – тим ефективнішим для вас буде навчання. Для мене більшість із цих істин стали відомі лише на 4-5 курсах, коли вже про системність навчання годі було думати – треба було заново перевчатися, бо знання були геть спорадичні.

Ну, може, ще ці речі стануть у пригоді природничникам, які захочуть відволіктися від свого фаху й пізнати щось нове.

Якщо автора не вказано – значить, не вдається встановити авторство. Я собі ці принципи не привласнюю, за можливості вказую, від кого почула чи прочитала. Подавати матеріал в текстовій версії сенсу не бачу: це не для реферату, та й широкому загалу не треба.

Одним словом, усім приємного перегляду. І спасибі, Шефе, за принципи (раптом Ілля Лазерсон таки прочитає ці рядки).  smiley

 

 

На численні прохання, публікуємо текстову версію:

 

Мовні почуття не завжди корелюють із мовними знаннями: через відсутність знань про мову людей вводять в оману (Лідія Павлівна Гнатюк).

Необхідно розрізняти поняття «давність лексики української мови» (хоч із праіндоєвропейського періоду) та «давність української мови як системи» (із 11-12 ст.) (Лідія Павлівна Гнатюк).

Слова, які розвинули енантіосемію, є найдавнішими (Лідія Павлівна Гнатюк).

Усі стратегії реалізуються через наміри, а намірів може бути безліч (Оксана Іванівна Ніка).

Поняття не мають емоцій (Юрій Степанов).

Мовна картина світу відбиває концептуальну картину світу.

Мотив – це усвідомлена потреба.

Класицистам цікавий саме тут, саме тепер і саме такий ти.

Ми говоримо «він/вона/вони» лише про людей, які відсутні. Якщо ж присутні, то ці слова ми не вживаємо.

Без електорату процес комунікації не є політичним, він є однобічним.

Концепт всеохопний, стереотип спирається на фонові знання.

Суб’єкт творчості відображає як реальність, так і себе. Тому в мистецтві й немає абсолютної істини, вона завжди відносна (Мирослав Юрійович Русин).

Можеш – не пиши. Сідай писати тільки тоді, коли не можеш мовчати.

Процес творення іде від змісту до форми, сприйняття – навпаки: від форми до змісту (Мирослав Юрійович Русин).

Літературна мова – це писемна мова, тобто мова написаних творів.

Розмежування видів мистецтва здійснюється на основі матеріального носія образності (Ніна Іванівна Бернадська).

Легенда = продукт історії, казка – уяви, міф – реальності.

Диктум – те, що відбувається, модус – ставлення до того, що відбувається.

У фольклорних творах усі символи декодуються. У художній літературі такого прийому нема Ніна Іванівна Бернадська).

Принцип культурного феномену: сьогодні – новація, завтра – традиція (Мирослав Юрійович Русин).

Несумірність парадигм можна розглядати як мовну проблему.

Істина – це не ідеал науки, ідеал науки – розвиток.

Будь-яке наукове твердження має бути верифіковане.

Семасіологія – декодифікація, ономасіологія – кодифікація.

Різні мови – це не різні позначення слів, а різні бачення (Гумбольдт).

Кожний суб’єкт розмислу є водночас носієм об’єкта.

Розвиток є боротьба протилежностей (другий закон Гегеля).

Для авторитету мови важливо, щоб її знали поза етнічними і державними ареалами.

Мова меншини не є водночас іноземною, коли це мова автохтонів, які не мають мовних ареалів чи державних утворень поза межами своєї країни.

Як форма свідомості – суспільної, плинної, творчої – мова є постійним джерелом суперечностей і конфліктів.

Належне сприйняття мови – визначальний критерій її знання.

Кількісні виміри ступенюються за насиченням якості (третій закон Гегеля).

З однієї підсистеми на іншу вже можна робити переклади, хоч би й під приводом коригування, тобто правлення тексту, уникнення міксації і контамінації (змішування й засмічення стилів).

Неодмінною умовою розуміння змісту слова є активна внутрішня імітація форми – згорнене промовляння самому собі того, що чуєш і читаєш.

Різниці лексичного складу в 10-15% достатньо для визнання мови окремою.

Володіння мовою і визнання мови свого роду – цілком відмінні речі.

«Офіційна мова» – ширше поняття, ніж «державна мова».

Розбіжність у відповідях залежить від того, як саме сформульоване запитання.

Контексти вивчення індивідуума можна умовно поділити на контексти особистості, культури та реальної дійсності.

На Заході заведено перекладати собі, а не себе.

Закон кібернетики: чим вище розмаїття в системі, тим вищий ступінь її розвиненості.

Всихає відмінок – сильнішає тенденція до аналітизму. 

Будь-який текст не є предметом політичних чи соціологічних оцінок.

Кожен носій мови є носієм індивідуальної мовної свідомості.

Нарис як жанр – це окремий неструктурований фрагмент із певної проблематики і тематики.

 

 

Завантажити текст статті (txt.zip)

 

 

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Ольга Шарко. Принципи філолога.

 

Якщо цей матеріал став вам у пригоді – будь ласка, поширте його у своїх соцмережах. Також ви можете опублікувати його на вашому сайті за умови прямого посилання на першоджерело. А ще пишіть у коментарях побажання, зауваження чи запитання.

Матеріали надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки". 

 

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови
Helga Sharko: "Шановні друзі, товариші, колеги та просто небайдужі люди - усі, хто чекав разом із нами. Глосарій нарешті опубліковано у вільному доступі. У файлі pdf можна здійснити пошук необхідного Вам слова." 
 
 
Ольга Шарко. Художні переклади.
Ольга Шарко - перекладачка літературних творів, мовознавець - народилася 13 квітня 1994 року в Києві. Закінчила з відзнакою у 2018 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Українська мова та література, іноземна мова». Того ж року посіла 1 місце у фінальному етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Двічі посідала третє місце в конкурсі художніх перекладів від Факультету іноземних мов ЦДПУ ім. Володимира Винниченка (2017, 2018 ).  Публікувалася в альманахах «Сполучник» (випуск 8 за 2013 рік) та «Стиль і переклад» (випуск 3 за 2016 рік, випуск 4 за 2017). Авторка «Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови».
 

Блог Ольги Шарко про мову.

Блог Ольги Шарко. Ольга Шарко - киянка, перекладачка літературних творів, мовознавець.Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.


Останні коментарі до сторінки
«Ольга Шарко. Принципи філолога»:
Ольга Шарко , 2019-10-02 22:23:51, #
Ольга Шарко , 2019-10-04 21:04:59, #
Ольга Шарко , 2019-10-13 23:09:34, #
Оксана , 2019-10-14 14:16:13, #
Ольга Шарко , 2019-10-16 03:13:39, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 7     + Додати коментар
Топ-теми