"Вітряк. Сутінки" — картина Петра Левченка.
Галина Мирослава
НАУКА НЕ ПРО ФЕНИ
(оповідання)
— Ким ти хочеш стати, коли виростеш? — запитала п'ятнадцятирічна Павлинка жвавого й винахідливого дев'ятирічного Микитку.
— Фенологом, — впевнено відповів він, — Я хочу вигадати такий фен, який би не затягував волосся всередину, міг працювати без електричного шнура, заряджався від сонця, краще, аби ще якимось способом. Міг бути як маленьким, так і великим, до того ж не ковзати в руці й не розпадатись на частини під час роботи.
Павлина ледь стримувала сміх, відколи почула про які фени говорить брат.
— Братику, — пояснила вона, — фенологи займаються вивченням змін у живій і неживій природі при змінюванні пір року, вони укладають календарі природи, які допомагають охороняти її й правильно вести господарство.
— А як називаються ті, хто займається фенами? — вперто намагався вияснити Микита, — Може, феномологи?
Павлинка закотила очі догори:
— Дивись. Ти знаєш, що сукупність генів — це генотип?
— Ну, — ствердно кивнув Микита й напрочуд пильно подивився на сестру.
— Так от, під дією генотипів формуються фенотипи, тобто усі характеристики, властиві індивіду... Що таке індивід тобі відомо?
Микита знову кивнув головою.
Павлинка продовжила, повторюючи сказане:
— Тобто всі характеристики, властиві індивіду на певній стадії розвитку, — трохи помовчала й додала, що сукупність всіх фенотипів, які притаманні клітині, тканині, якомусь органу, організму, виду — це феном, — І... — дівчинка не встигла довести думку до кінця, як Микита випалив:
— Я зрозумів. Річ у наголосі. Я хочу бути фЕнологом, — і наголосив перший склад.
— Чекай. Науки, у назвах яких є кінцівка ''логія'', мають наголос на голосній ''о'' передостаннього складу. Згадай собі: зоологія, біологія, морфологія, екологія, — не переставала тлумачити сестра.
— Але ж має бути якась назва для моєї майбутньої професії, — домагався почути врешті-решт відповідь Микита, — А є наука фенетика?
— Так. Але вона тобі теж не допоможе, бо стосується біології, фенетика класифікує живі організми за біологічними фенами. А фени в біології — це окремі ознаки, обумовлені генотипно. До речі, тобі відомо, що винахідник першого фена, маю на увазі пристрій, не пригадую зараз імені винахідника, назвав прилад точно так само, як альпійський поривчастий вітер фен? Той вітер теплий і сухий. І дме з великою швидкістю з гір у долини.
Микита сердився, його не влаштовувало, що вони з сестрою так довго розмовляють, а досі ні до чого не прийшли. Йому хотілося тупнути від злості, навіть, ой-йо-йой, вилаятись, бо розбирало незадоволення, до того ж щось зсередини підбурювало різко припинити нескінченну, як йому здавалось на той момент, розмову, проте ситуацію спонтанно розрядила нова думка, яку він вихлюпнув не замислюючись:
— Вітряк.
— Жартуєш? — присікла Павлина, — Який вітряк?
— Ой, — зашарівся Микита та й сам розсміявся, усвідомивши, яку дурницю утнув.
— У Скелястих горах Америки індіанці називають такий вітер словом ''чинук'', що означає ''пожирач снігу'', оскільки навесні чинук спричиняє швидке випаровування снігу, — розважливо додала сестра, після чого продовжила: — Щодо приладів фенів, то такої науки, вибач, нема. Наука описує явища, а не роботу одного пристрою. Я так розумію, що ти хочеш бути винахідником та стати спеціалістом по фенах і фентиляторах.
— Стільки слів замість одного влучного. Несправедливо, — відважив Микита.
— Чудово! Маєш шанс доповнити українську мову новотвором, неологізмом. Буде ще одна в тебе професія — неологіст, — підморгнула Микиткові Павлина та розвернулась до дверей, — Думай. А я поки з друзями прогуляюсь. Па.
І побігла. Микитка мить постояв розгублений, а тоді дістав з полиці свій незаповнений календар природи. Добре, що сестра нагадала, цілий тиждень не дописував. Пора наводити лад.
Картина "Переможний вітер"
(японський живопис).
Оповідання люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті: