|
Наталя Карпенко ВІЙНА Війна! Порожні вулиці, сирени, укриття, Ніколи не пробачимо загарбницьку орду
* * *
ПОБОРЕМО! ЗА НАМИ ПРАВДА! «А ми же братья» суне на гостину, Не буде тобі нашої хліб-солі, Відстоїмо! Нам є за що стояти!
* * *
Коли сусід пішов війною, По наших дітях б’ють гармати, Тож начувайся, вражий сину,
Дайте мені рушницю, |
|
Ілюстрація Антона Логова.
|
МОВЧИТЬ БУДИНОК Мовчить будинок. Завмерли кроки. Ковтнула вирва високі стіни, Мовчить будинок. Там тільки вітер
* * *
ЇДЕ ПОТЯГ Їде потяг. Рейки, шпали... Я не плачу. Нас чекають Я не плачу. Я вернуся. Їде потяг далі й далі, Їде потяг. День згасає,
* * *
ГОЇТЬ РАНИ ЗЕМЛЯ Зеленішає поле оране, Кучерявиться гілка зламана,
* * *
УСЕ БУДЕ УКРАЇНА І хай там що, а день пішов у наступ, І попри біль, все буде Україна, |
|
На відео: Марія Гончар читає вірш Наталі Карпенко.
|
У ДИТЯЧІМ САДКУ... Стало тихо в садку дитячім. Нікогісінько... Круг вербички
* * *
ГОЇТЬ РАНИ МОЯ ЗЕМЛЯ Зеленішає поле оране, Кучерявиться гілка зламана,
* * *
ОТО В НЕЇ МІЦЬ!.. Квітує у лузі жовтенька кульбабка Кульбабку під корінь... Вона не здається, |
|
|
А ПТАШКА СПІВАЄ! А пташка співає! У неї весна. А пташка співає край палених віт, І пташка боїться. І пташці болить.
* * *
ЗАВЕСНІЛО... Завесніло! До стежки тулиться Де присіли травневі промені,
* * *
НЕ ЗДАЮСЬ... На смарагдове рядно Квітне поле, квітне дім, |
|
|
БЕЗРАДІСНА ВЕСНА Цвіла весна, самотня і безрадісна, Блукає сум у капчику забутому,
БОЛИТЬ...
Горить свіча, звивається і плаче,
Гірку сльозу ковтає жовтий віск.
Тамує подих полум’я гаряче,
Горить свіча – скорботний обеліск.
* * *
СУМНО... Сумно німотній хвіртці, В хаті блукають тіні,
* * *
ДАЙ ДОЩУ... Дай дощу нам, сива хмаро, Геть забула гидь спесива,
* * *
ВИШИВАНОЧКА — НАША СИЛА Вишиваночко світанкова, Твоя вишивка білокрила –
* * *
БУДЬ!.. Червню заклечаний, будь нам розрадою. У твого подиху сила потроєна, |
|
|
БУДЕ ЇМ! – Буде їм! Європи захотіли? – Ми такі! Тобі нас не здолати,
* * *
НАС НІХТО НЕ ПЕРЕМОЖЕ Нас ніхто не переможе, Ми сім’єю сіть велику Щоб на голову не впало, Буде тобі, вражий сину, |
|
Painting by Yuliya Osyka.
|
З НАМИ ВОЛЯ, З НАМИ НАША ВІРА Нелюди! Хіба так роблять люди? Буде! Начувайся, бузувіре,
* * *
НАШ! Живе до живого тулиться. Де котик в обіймах воїна
* * *
ЖИВА Плакала вербиця, Не сумуй, сестрице, Зійде в небі промінь, Прийдуть твої весни,
* * *
НА ВАРТІ РОДУ Не гне коліна сухостій, Він руку пагону подасть, |
|
|
ЧАПЛЯ І РОПУХА – Ква! Жалілася ропуха. – Маєш очі завидющі, Прилетіла чапля біла
* * *
ПЕРЕМОЖЕМО! Сніг кружляє і летить,
* * *
ПРАПОР УКРАЇНИ Прапор України – жито і блакить,
* * *
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, УКРАЇНО! Нас вбивають сусіди ординці, Нас вбивають, бо з нами та правда, |
|
|
НАВЕСНІ Вертаються додому наші птасі, Ключем летять, крило біля крила. Вертаються до снів малої тасі*, До рідного гніздечка край села. Вертаються ріднесенькі додому. Завмерло серце... Птасю, йде війна. А в небі пісня. Радість, попри втому. Вернулись птасі. Буде в нас весна!
* * *
НАДІЯ Якась пташина так співає дзвінко, Співає пташка пісню переможну,
* * *
ПОПРИ ВСЕ, БУДЬМО! А в нас таки літо, дзвінке і гаряче, А в нас таки літо, де сонце і злива Гойдає в колисці манюсіньку ніч. А нам не до сну, коли спіють суниці І сонячний промінь летить навсібіч. |
|
Вірші люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше поезій Наталі Карпенко читайте на нашому сайті: