Галина Римар. Поезії війни
"Кланяюсь у Ноги Тобі, Боже,
І цілую Стопоньки Святі,
Вбережи, молю, мій рід від злого
і країну дорогу, весь світ!
Кожного захисника-солдата,
що за Правду б'ється, за своє!
Село кожне, місто українське,
кожен дім і всіх, хто там жиє!"(Галина Римар)
"Любіть свою країну
Прекрасну і єдину.
Любіть її в негоду
І в будь-яку погоду.
Любіть її природу,
Степи, лани, поля.
Любіть усе навколо,
Бо це ваша земля."(Тетяна Прокоф’єва)
"— Сонечку! Почуй мене!!! Почуй, Світе Білий!!!
І прикрийте Небо врешті!!!! Небо України!!!!!
Сонечко почуло Крик і зреагувало:
коршуна спалило вмить й ворога скарало.
Зігріло планетоньку, втомлене всміхнулось:
— Живіть, мої Добрі Діти! Й додому вернулось.
Й ожила планетонька у Світлі й Надії.
Слава Вам, Пташаточка!!! Слава Україні!!!!"(Галина Римар)
Наталя Карпенко. «Поборемо! Усі ми як один!» — вірші про російське вторгнення в Україну 2022 року
««А ми же братья» суне на гостину,
Куди ти без запрошення поліз!
Сто копанок тобі, а не Вкраїну,
Не вибачимо ворогові сліз!
Відстоїмо! Нам є за що стояти!
Поборемо! Усі ми як один!
За нами правда! З нами Божа Мати!
В однім строю і дід, і батько, й син!»(Наталя Карпенко)
"Реве та стогне Дніпр широкий,
Як грізний Бог виходить із води.
Він Україну, неньку синьооку,
Порятувати хоче від біди.
І хвилі — сльози котить, наче мати.
І стогін рветься з глибини.
"Закрийте небо! — просить він у НАТО. —
І світ врятуйте від війни!""(Людмила Федорова)