Леонід Глібов. Байка "Кіт і Баба" (читати та слухати)

На відео: Леонід Глібов. Байка "Кіт і Баба".

Леонід Глібов

КІТ І БАБА

Байка

У одному селі була
Весела Баба Шелестиха.
— Аби я добренько жила,
А більш копи не буде лиха! —
Шуткуючи, було, і скаже, і моргне: —
Дивіться на мене!
Всім весело, як Шелестиха скаче, —
Не треба нам того, хто плаче,
Сльозами коровай не бгать... —
Весела Баба, що казать!
Раз на святках пішла куму провідать,
Погостювать і пообідать,
В бесіді серце звеселить,
Дулівочки попить,
А на потуху —
Варенуху. Оставсь у хаті
Кіт хазяйнувать,
Щоб мишам волі не давать;
Сидів він цілий день під лавою даремно,
Аж покіль стало темно,
А бісова мишва нігде не шелестить;
Розсердивсь на таку дурницю,
Нюхнув угору — щось пахтить;
Він скочив на полицю
І з миски ковбасу під припічок поніс.
«Жди тих мишей, — подумав, — хай їм біс!
Се, певне, корисніше буде,
Недаром же смакують люди...»
Аж двері рип у хату із сіней —
Вернулась Баба із гостей;
Як глянула — аж здивувалась;
Не думала, не сподівалась,
Щоб збожеволів Кіт, —
Хіба пристріт!..
Швиденько свічку засвітила,
Сама на лаві сіла;
Під припічком мурло сидить,
А Баба головою хить та хить
І ну хазяїна журити:
— Так от як ти почав робити!
За те, що жив в теплі, в добрі...
Гай-гай! Сміятимуться кури,
Кричатимуть в дворі:
Ледащо Кіт, злодюга мурий,
Знущається над бабиним добром...
Його із хати помелом!.. —
А Кіт ковбаску уминає,
Неначе й не до його річ.
Бабуся знов: — І сорому немає!
Ковбаски захотів... який панич..
Се не панич, се чортова нахаба,
Се капость, се розор, а не користь...
Дудукає п'яненька Баба,
А Мурий їсть собі та їсть.
Що ж помоглось од бабиної казки?
Занапастив кільце ковбаски;
До половини, може, з'їв,
А то порвав і розкришив.

До прикладу я хочу так сказати:
Де треба настрашить, там нічого в кутку,
Як кажуть, прясти на тонку
І теревені розпускати.
(1892 — 1893)

Байка Леоніда Глібова, Кіт і Баба, малюнки Амброза Жуковського

За матеріалами: Леонід Глібов. "Цяцькований осел". Вибрані твори. Малюнки Амброза Жуковського. Київ, видавництво дитячої літератури "Веселка", 1977 р., стор. 61 - 62.

Читайте твори Леоніда Глібова на "Малій Сторінці":

Байки Леоніда Глібова

Леонід Іванович Глібов - це ім’я відоме кожному українцеві. Воно стоїть в одному ряду із іменами всесвітньо-відомих байкарів: Езопа, Лафонтена, Крилова. Саме як байкар Глібов здобув широке визнання в українській літературі. Він виставляв на посміховисько одвічні суспільні біди, надаючи їм українського забарвлення. Жива, багата мова, легкість діалогів та дотепність байок зробили їх популярними серед дітей і дорослих.

Леонід Глібов, вірші для дітей

Леонід Глібов народився у українському селі Веселий Поділ на Полтавщині. Змалку мав добру душу і чутливе серце. Захоплювався книгами, і сам почав писати: поезії, казки, байки.

Загадки Леоніда Глібова

Читайте віршовані загадки Леоніда Глібова про книжку, телятка, руки, скрипочку, бджілку і медок, повний місяць і зорі, про сонце, ніч і комара, колесо у возі, дощову хмару, про піч, багаття і димок, кавуна і ножа, млинці, вареники, цибулю, сокиру, косу, віник і деркач, всесвітню дорогу, про голову людську і правдивого чоловіка, про блоху та горох.

Дивіться також:

Життєвий шлях Леоніда Івановича Глібова

Багатомільйонний український читач з глибокою любов’ю і повагою згадує ім’я Леоніда Івановича Глібова, талановитого байкаря, видатного майстра художнього слова, твори якого зайняли почесне місце в українській класичній літературі. Життя поета було сповнене напруженої творчої праці, щирого прагнення допомогти рідному народові «живим словом правди і просвіти».