На відео: Галина Мирослава (Галка Мир). Відеовірш "Cон у лапку". Художник – Олеся Джураєва.
|
|
Галина Мирослава СОН У ЛАПКУ Бадьорився за вікном Ніжився у сні думками Чув тепло хлопчачих рук. Сашко тихо усміхався
* * *
А ВСЕ Ж ТРЕБА Сніжно-білі голуби Дитя ще не хоче – Крутить собі дулі, |
|
На відео: Соломійка. ''Краник крапав'' та ''А все ж треба'' — вірші Галини Мирослави.
|
|
НАСОННИЧОК Пора вже баю.
* * *
ВІРШИК ДЛЯ СОНЬКА Ходить сонько біля хати, Він також хотів би спати, Але спершу має він Вколисати цілий дім. Татусів та всіх матусь. Дідусів, а ще бабусь, Всіх синочків, усіх доньок. Кожному щось біля скроні Прошептати ніжно й тепло, Щоб із ліжка хтось не гепнувсь Від нічного переляку. Тож прийми мою подяку, Любий соньку, і тримайся, Заколишеш, то влягайся. Тобі ж можу поспівати, А ще віршик розказати.
|
|
На відео: Галина Мирослава (Галка Мир). Колискова "Динозаври" у авторському виконанні.
На відео: ''Колискова для динозаврів" (cлова й мелодія Галини Мирослави), гармонізація й музичний супровід виконано Тамілою Литвин, виконує група дітей смт. Рудно, Львів.
На відео: Галина Мирослава. Колискова "Динозаври" у авторському виконанні. Відео створив Олесь Успіх.
|
|
ДИНОЗАВРИ (колискова) Ходять лісом динозаври, Хвостиками все метуть, У печері та й на лаврах, А хто вміє рахувать,
* * *
ВІВЦІ
Та синок бігунець баранець Столочили траву нанівець. Ще трохи - і їй би кінець, Якби не прийшов вечорець, А з ним не погнав би овець Маленький вівчар до кошари, Де спати лягає отара Тихенько, Щоб з вуст ані пари.
* * *
ХОДЯТЬ СНИ Наступає ніч на п’яти, А наш місяць вайлуватий Лизнувши краси від нічки, Лащиться і сном з ріки
* * *
НІЧКА Ніч світленька, М'ячик місяця спіймала, Всіх збираючи домів |
|
На відео: Галина Мирослава. Колискова «Спи, спи, спи» — у авторському виконанні.
|
|
СПИ, СПИ, СПИ спи спи спи спи спи спи спи спи спи спи спи спи спи спи спи
* * *
СОН
Прийшов сонько до воріт — Не пускає його кіт. Каже: „Сном я правлю сам І тобі, дитя, не дам”. А за рогом кіт, як міг,
Вимуровував поріг, Як втомився, то приліг На мурований поріг. * * *
ЛЕСЬКÓ Леськó Ле́ськович Лесь Сів на стілець, |
|
Ілюстрація Марини Куц.
|
|
КОЛИСКОВА Кошенятко просить гаму, Утомилась, хоче спати, Пусь-пусь-пусь, і ти йди спатки, Притулись бочком до мами, Гнотик місяця над нами,
* * *
ПОСЕРЕД СНУ Прокинулось дитятко – – Отутечки я, – каже маля, – Всі ще сплять, мовчать з-під стін.
* * *
НА ДОБРАНІЧ На високій дуже скелі Якщо спати, то усім. На високій дуже скелі |
|
Світлина — авторська.
|
|
РАФАЇЛ Коли дідусь Рафаїл Бабуся Рафаїла ''Ой спи, дитя, А він не засинав, А коли вдесяте, А як водинадцяте бабуся шептала,
* * *
І СМІЮХА Й СМІХУНЕЦЬ І сміюха й сміхунець Хоч матуся спатоньки
* * *
ЖАРТІВЛИВА КОЛИСКОВА Ледь шепоче мама: Крак і рак вмостились спати, Хто де був, там полягали. — Я засинаю. * Такна — місто в країні Перу.
* * *
НАШ БОГДАНЧИК Знагла ніч полізла в хату Не боїться темноти, Як не буде в хаті світла, |
|
|
|
ОСІННЯ КОЛИСКОВА Присвячується
Осінь лягла на подушку З листячка й трав, Капелюшком З хмарочок вкрилась. А спати Ще не кортить їй. Шептати Хоче деревам плітки, Любить вона оповідки! Чуєш, вона не спить, Чуєш, як шарудить?! Стукає у віконечко (Гарна, в новій суконочці!) Крапельками дощу. Каже: — Тебе навчу Різних мелодій, ритмів, Від найпростіших до хитрих, Тихих і голосних, Серденько тоне в них. А нам потрібно спатоньки, Час нас заколисатоньки.
* * *
НОЧАМИ Щоосінньої пори Нічка більшає, щоб ти Довше бачив свої сни, Умостивши руки й нозі В теплім ліжечку у позі, У якій тобі приємно, І не страшно, хоч і темно, Хоч і гримає у двері костуром Злющий вітер (йшов би осторонь!). Ти заходиш у світ дивовиж. Там літаєш, пірнаєш, біжиш. І під тим покривалом ночі Можеш бачити все, що хочеш. |
|
На відео: Демко. ''Сниться'' — вірш Галини Мирослави.
|
|
СНИТЬСЯ Навзаплюшки спить киця, Хтось ніжний киці сниться. Без кігтиків, без дряпок, З подушечками лапок. Лоскоче десь за вушечком Пестливо та зворушено. — А ти ходи на пальчиках, Отут перебувальчику*. * Пестливо про того, хто перебуває в цьому місці.
НАШ БОГДАНЧИК Знагла ніч полізла в хату Впень усіх перелякати. А Богданчик — то козак, Не здолати аніяк. Не боїться темноти, Він крізь неї може йти. Треба — знайде вимикач, А не пуститься у плач. Як не буде в хаті світла, Увімкне ліхтар — то й видно. Може також телефон, А ще краще — піде в сон. |
|
Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
. |
. |
. |
Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті:
Марина Куц – художниця, скульпторка, дизайнерка, ілюстраторка. Закінчила Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну. З березня 2008 року дотепер пані Марина тримає творчу майстерню у Києві, займається творчою роботою у сфері дизайну одягу, живопису, скульптури. Окрім того, п
ойойой.......
аааааа.......
прекрасні вірші..........
і не лише на сон.........
мої малючки у захваті!!!!!!!!!!!!
усім рекомендую!!!!!!!!!!!!!!!!!!
@Міла Дуже ДЯКУЮ!!!