Василь Мелюс. «Поле невтолимої печалі» (збірка поезій)

ВІД ВИДАВЦЯ

Ця книжка готувалася як свято. Кілька тижнів редакторської роботи, узгодження з автором незначних правок та художнього оформлення, передача в друкарню, щоб потім...
Тираж відправили авторові Новою поштою до міста Мар’їнка на Донбас 23 лютого, а на ранок — ВІЙНА...   
Майже 12 днів мандрувало поштове відправлення (номер декларації 59000798126032, вага 37 кг, 3 місця), аж поки дісталося за адресою (я відслідковував по комп’ютеру), а тим часом Донбас бомбили, і наш автор майже не виходив з бомбосховища, хіба що на годинку-другу, щоб підзарядити телефон. Востаннє ми з ним розмовляли три тижні тому.
Більше на зв’язок не виходив.

А це нещодавно з Кам’янця Подільського друкарі передали мені сигнальний примірник:
Мелюс В.І. М 20. Поле невтолимої печалі: поезії / Василь Мелюс. В-во «Щек», Київ, 2022. 96 с.
До збірки увійшли різножанрові поетичні твори, написані упродовж багатьох років. Сукупно вони є своєрідним підсумком глибинних авторських дум про драматичну сиву минувшину рідного краю та його трагічне сьогодення. Частина віршів, вміщених у збірці, сповнена світлими спогаданнями про давно минулі дні самого автора, нев’янучою пам’яттю про батьків, розмислами про швидкоплинність і сенс нашого земного буття, тривогами за прийдешність. Передмова Василя Марсюка.

Не полишає тривога — чи живий Василь Ілліч Мелюс? Чи не розбомбили кляті вороги його будинок і приміщення єдиної в Мар’їнці Нової пошти?
Хто підказав йому назву книжки — ПОЛЕ НЕВТОЛИМОЇ ПЕЧАЛІ?

Павло Щегельський, 14 квітня 2022 р.
Поширено у ФБ серед: _Ваші друзі

* * *

Маю приємну новину. Озвася мій автор Василь Ілліч Мелюс, про якого я писав два тижні тому. Виявляється, він зараз на Кіровоградщині, дякувати Богу, евакуювався з розбомбленої Мар’їнки (Донеччина). Тираж книжки, на жаль, він так і не зміг забрати з відділення Нової пошти, бо і його будинок, і приміщення пошти потрапили під бомбування.
Єдине, що я зміг зробити — надіслав свій примірник його книжки «Поле невтомимої печалі», а також домовився з друкарнею виготовити додатковий тираж.
А вчора Василь Ілліч зателефонував і сповістив, що книжку одержав, і ще сказав, що він АВТОР ЄДИНОГО В УКРАЇНІ ПРИМІРНИКА, ще й пожартував, що тепер він класик однопримірникової книжки.
Привітаймо його!
Нагадаю, йдеться про видання:
Мелюс В.І. М 20. Поле невтолимої печалі: поезії / Василь Мелюс. В-во «Щек», Київ, 2022. 96 с.

Павло Щегельський, 30 квітня 2022 р.
Поширено у ФБ серед: _Ваші друзі.

* * *

І насамкінець остання інформація: наприкінці травня тираж книжки Василя Мелюса /200 примірників/ потрапив на одне з відділень Нової пошти міста Покровськ, проте отримати його автор не зміг, оскільки на той час евакуювався на Кропивниччину. Нова пошта пообіцяла повернути наклад книжки відправнику - друкарні «Рута», але, на жаль, минуло півтора місяці, а посилка не повернулась.
Визріло рішення надрукувати додатковий тираж, значно скромніший, з надією, а раптом знайдеться перший, і сподіванкою, що не тільки наклад книжки, але й поштове відділення в Покровську вціліли.

* * *

А ЦЕ ВЖЕ ВІДГУК САМОГО АВТОРА

Шановний Павле Григоровичу,
уклінно вдячний Вам за обидва дописи і за ваші особисті видавничі зусилля, завдяки яким і побачила світ моя скромна збірочка.
Глибоко вдячний також моєму щирому землякові і давньому товаришеві, авторові переднього слова до неї Василеві Андрійовичу Марсюку, чия життєстверджуюча поетична творчість свого часу спонукала й мене наважитися взятися за перо.
Насамкінець, складаю щиру подяку всім (до цього невідомим мені) шанувальникам рідної української мови, які відгукнулися на ваш, Павле Григоровичу, анонс моєї книжечки-первинки з такою драматичною долею.
На жаль, трагічні події останніх місяців тисячократно примножили не лише мої авторські невтолимі печалі, але й печалі моїх земляків з рідної Мар’їнки і Маріуполя, сусідньої Волновахи і численних приазовських селищ та сіл, врешті - з усієї неньки України...
Та свято вірю, що вже невдовзі зродиться на всіх її теренах наша сонцесяйна пісня, так нагло перервана чор- ною ординською навалою зі сходу і півночі.
Україна була, є й довіку буде!
Нехай лине її невмируща слава усім білим світом!!!

Василь Мелюс, 14 травня 2022 р.
Поширено у ФБ серед: _Ваші друзі.

* * *

ТАМ, ДЕ ГРИМИТЬ...

Усім нам відома істина: коли говорять гармати, то мовчать Музи. Але бувають винятки. До них належить і поетична творчість Василя Мелюса, мого земляка із прифронтової Мар’їнки, яка під самим боком окупованого Донецька.
Восьмирічне воєнне протистояння, постійні обстріли мирних осель дали поетові поштовх до образного осмислення сумних подій, які він тепер доносить читачам у своїй першій поетичній книжці.
Я спитав у В. Мелюса, мого давнього друга, людини вже поважних літ, чому він книжку присвятив учительці своїх ще шкільних років. Він захоплено пояснив, що саме вона, випускниця Київського державного університету, пробудила в нього, старшокласника сільської школи на Донеччині, любов до української літератури, до її класиків і до плеяди молодих творців. Саме від неї школяр Василь довідався про творчість Григора Тютюнника, Василя Симоненка, Ліни Костенко, які тоді утверджувались в літературі. Хвала таким учителям!
Якраз це пробудило в нашого автора потяг до власної творчості, до перших скромних публікацій у періодичній пресі. Однак життєві обставини та клопоти все не давали йому зосередитись саме на творчій ниві.
Була в нього тривала робота в місцевій районній газеті, на культурницьких теренах, він і зараз веде громадську роботу, очолюючи раду ветеранів у вже малолюдному містечку, і навіть в не простих прифронтових умовах організовує літературні конкурси серед учнівської молоді.
У книжці Василя Мелюса відображені саме ті події, які зачепили його поетичну душу і не будуть байдужими для наших.
Вітаю його з першою ластівкою-щедрівкою!

19.01. 2022 р. м. Київ
Василь МАРСЮК, поет

Василь Мелюс

ДО ПОЛЯ
НЕВТОЛИМОЇ ПЕЧАЛІ