|
Василь Мелюс З КНИГИ РАЗОК (цикл мініатюр) «Вже вересневість повиса в повітрі.
** Петрів батіг – народна назва цикорію.
* * *
* * *
* * *
* * *
* * * P.S. Уже вісьму осінь моє рідне містечко
* * *
* * *
* * * |
|
За матеріалами: Василь Мелюс. "Поле невтолимої печалі". Поезії. Видання друге, доповнене. Передмови Василя Марсюка та Павла Щегельського. Видавництво «Щек», Київ, 2022 р., стор. 56-66.
Mалюнки вихованців студії образотворчого мистецтва під керівництвом Анатолія Дзюбана: Альони Дятлової, Віри Кириленко, Меланії Клименко, Вікторії Козлової, Марії Кошелєвої, Вероніки Мотреску.
Більше поезій Василя Мелюса на нашому сайті:
"Я слово правди – крицею вважав.
І світочем – посеред ночі.
На цім завжди стояв!
Мене дзвін срібла не зурочив."
(Василь Мелюс)
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Вірші Марійки Підгірянки, Ліни Костенко, Юрія Клена, Якова Щоголіва, Катерини Перелісної, Тамари Коломієць, Андрія М'ястківського, Анатолія Камінчука, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Наталі Карпенко, Віктора Терена, Анатолія Качана, Валентини Каменчук, Тетяни Винник, Анатолія Костецького, Володимира Лучука, Ольги Зубер, Ганни Максимович, Галини Мирослави та інших українських авторів — у добірці поезій про осінь.
"Чи чули ви, як тихо шепче ліс,
Як весело виспівує струмочок?
Чи бачили, як пагін новий зріс
І як квітує поле і садочок?.."
(Наталя Карпенко)