|
Василь Мелюс З КНИГИ ПОМОЛІМОСЯ «Ми свято шануємо
БАЛАДА ПРО МАМИН ПЛАЧ Світлій пам’яті ... Йому б іще жити та жити, Прости мене грішну,
* * *
СПОГАД ПРО МАМУ ... Її рак підступний з’їдав –
* * *
... Сорок днів, як мами немає...
* * *
ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ ... Ось Ви й знову побрáлися – Нам тут зостáлися Сюди квіти приносять Щоби шанувалися Аби не згубилася, Щоб нині, і прíсно й вовíки, Ми свято шануємо
* * *
ЗАПІЗНІЛА ПОКУТА (притча-бувальщина) «Є каяття – та нема вороття» |
|
За матеріалами: Василь Мелюс. "Поле невтолимої печалі". Поезії. Видання друге, доповнене. Передмови Василя Марсюка та Павла Щегельського. Видавництво «Щек», Київ, 2022 р., стор. 46-55.
Mалюнки вихованців студії образотворчого мистецтва під керівництвом Анатолія Дзюбана: Альони Дятлової, Віри Кириленко, Меланії Клименко, Вікторії Козлової, Марії Кошелєвої, Вероніки Мотреску.
Більше поезій Василя Мелюса на нашому сайті:
"Я слово правди – крицею вважав.
І світочем – посеред ночі.
На цім завжди стояв!
Мене дзвін срібла не зурочив."
(Василь Мелюс)
Читаймо також на "Малій Сторінці":
"Мама, тато, дід, бабуся —
Всіх назву, не помилюся.
Старший братик і сестричка —
В нас сімейка невеличка.
Не спиняйте, бо зіб'юся:
Мама, тато, дід, бабуся,
Старший брат, сестра і я —
Отака моя сім'я!"
(Варвара Гринько)
"Моя люба мати,
Калиновий цвіт,
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.
В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль,
Моїм твоє горе,
Моїм є твій біль..."
(Юрко Шкрумеляк)