Блог Ольги Шарко про мову. Найважливіше завжди записане на маргінесах


 

Юлія Борисівна Дядищева-Росовецька. Найважливіше завжди записане на маргінесах.

 

НАЙВАЖЛИВІШЕ ЗАВЖДИ ЗАПИСАНЕ НА МАРГІНЕСАХ

 

Доброго здоров’я, мої любі читачі, читачки та особи поза гендерною бінарністю.

Слова, що в заголовку, належать одній із моїх викладачок – Дядищевій-Росовецькій Юлії Борисівні. Вона любила подекуди на парах наголошувати, що одне слово, яке не припадає під правила системи, може насправді змінити всю систему. А ще часто казала, що найцікавішим у будь-якій праці є те, що записане скраю, ззаду, де-небудь на виселках, у нотатках. У тих задвірках зазвичай зафіксовано блискучі ідеї, які виникли під час опрацювання. 

Тож зараз пропоную вам якраз те найцінніше, що я зібрала за шість років протирання штанів wink


Єдина хороша звичка, яку я набула за 8 років філологічної освіти, та й завдяки якій мій блог узагалі існує – це фіксувати всі незвичні слова й вислови, які я десь почую чи побачу. Щиро раджу й вам її виробити, адже ніколи не знаєш, де на тебе чатує новий лінгвістичний матеріал – це по-перше, і де він потім стане у пригоді – по-друге. 

 

 

Поетеса Олена Пелешенко

 

 

Перш за все хочу ознайомити вас із прекрасним висловом, якого мене навчила моя талановита подруга-поетеса Олена Пелешенко, а вона, як-то кажуть могилянці, лосось мудрості smiley
 

 

Рубати лебедя – вдаватися до квапливих та необдуманих рішень . 

 

 

Рубати лебедя – вдаватися до квапливих та необдуманих рішень (поетеса Олена Пелешенко)


 
 

Тепер пропоную унікальний пак слів, які починаються на літеру «и». Їх обмаль, однак вони існують. А розповіла про них наша викладачка фонетики й фонології Оксана Бас-Кононенко. Своєю чергою, Оксану Василівну цих слів навчила її бабуся. 

 

 

Викладачка фонетики й фонології Оксана Бас-Кононенко

 

 

Иля – варіант імені Олена.

Имбрик – чайник-заварник.

Инджи-баба – Баба-яга.

Инкуди – куди-небудь.

Ин'як – інак, інакше. 

 

 

      

Иля – варіант імені Олена.

 

Имбрик – чайник-заварник.

 

Инджи-баба – Баба-яга.

 

Инкуди – куди-небудь.

 

Ин'як – інак, інакше.

 

 

Траплявся в мене випадок, коли Оксана Василівна на парі спитала, чи знає хтось, що таке "тік"? І я тоді невдало пожартувала, що це «Традиція і культура» (той гурт, який про співає «Вчителька, мікрорайону нашого жителька» wink). 
Однак то вже телескопічна абревіатура, а насправді 
тік – це місце виокремлення зерна від снопа. 

 

Тік – це місце виокремлення зерна від снопа.

 

 

Ну й ще Оксана Василівна пояснила, що пароніми – то подекуди й синоніми, адже комунікативний фокус – це те саме, що й комунікативний локус, тобто певна сфера комунікації (чи комунікативна сфера, тут прийменниково-іменникове та іменниково-іменникове словосполучення абсолютно збігаються за значенням, а які вислови не можна довільно перефразовувати – дивіться в «Анкеті філолога». 

 

 

Комунікативний локус – комунікативна сфера.

 

 

Одним із найкорисніших предметів у моїй шаразі був «Теорія мовної свідомості та мовної особистості», який викладала моя наукова керівниця Лідія Павлівна Гнатюк. 

 

 

Лідія Павлівна Гнатюк

 


Що то за звір такий – мовна свідомість – і з чим його їсти, можна докладніше ознайомитися у статті «Чому мова в глибокій рецесії?»

І ще кілька філологічних принципів - у моїй статті "Принципи філолога".

 

Ну а поки кілька речей, яких нас навчила Лідія Павлівна, і які є нашими знаками української етнокультури. Більшість із них прийшли до нас за часів християнізації, тож так чи інак будуть із нею пов’язані. Наприклад, цка – то дошка, на якій пишуть ікони. А мінея – то церковна книга для читання щонеділі. Дієслово «розстригтися» означає «припинити церковну діяльність. Ну, а вислів «прописати іжицю» означає дію, яка в цивілізованому світі має зникнути назавжди – «бити різками» (якщо вірити словнику Бусла, то іжиця - назва останньої літери церковнослов'янської й старої російської абетки, що позначала звук [і]). Ще Лідія Павлівна пояснила, що вислів «З Богом, Парасю» синонімічний до «полотном дорога», а ливанський кедр – то біблійний вислів на опис міцної чи стрункої на вигляд людини. 

 

 

Цка – то дошка, на якій пишуть ікони.

 

Мінея – то церковна книга для читання щонеділі.

 

Розстригтися - припинити церковну діяльність.

 

Прописати іжицю – бити різками.

 

З Богом, Парасю, - полотном дорога.

 

Ливанський кедр – то біблійний вислів на опис міцної чи стрункої на вигляд людини.


      

Однак деякі ознаки українського культурного ландшафту збереглися ще з язичницької доби. Зазвичай це слова на позначення флори й фауни:

- оболонь – заливні луки;

- морва – шовковиця; 

- шарга – давня назва капусти; 

- ходити в барвінок – ходити на побачення;

- крин сельний – польова лілія.

 

Оболонь – заливні луки.

 

Морва – шовковиця.

 

Шарга – давня назва капусти.

 

Ходити в барвінок – ходити на побачення.

 

Крин сельний – польова лілія.

 

 

Окрім лексичного рівня, як ви вже знаєте зі статті «Чому мова в глибокій рецесії», культурний ландшафт кожної мови може виявлятися й іншим способом. Так, наприклад, однією з особливостей української мови є існування слова в двох, а подекуди і трьох родах – чоловічому, жіночому й середньому. 

 

 

Перло - перл - перлина.
 

 

Ну, і що таке украй та чому він жодним боком до нашого етноніму не причетний, Лідія Павлівна теж пояснила: то частина землі, заселена автохтонним народом.

 

 

Украй - то частина землі, заселена автохтонним народом.

 


А тепер цікаві слова від нашого блискучого літератора Юрія Івановича Коваліва. До речі, це він жартує, що герменевтика – то наука, яка нікому не потрібна. 

 

Юрій Іванович Ковалів — український поет, критик, літературознавець, педагог, професор кафедри новітньої української літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Доктор філологічних наук (1995). Професор (1998). Лауреат Шевченківської премії (1996).

 

 

Нагла смерть – раптова смерть.

Дати норчака – пірнути. 

Дати чернецького хліба – покинути когось. 

 

 

 

 

Нагла смерть – раптова смерть.

 

Дати норчака – пірнути.

 

Дати чернецького хліба – покинути когось.


  
 

А тепер увага – вкрай важлива інформація з культури мовлення (та й із базової етики, мабуть, теж). Ви ж усі знаєте, що ідіот – то вже давно застарілий медичний термін на позначення якогось ментального розладу, яким не варто оперувати в наш час, аби лише образити людину? Отож. А хочете знати про найперше значення цього слова? Моя викладачка античної літератури Ганна Олександрівна Канова зараз вас просвітить: 

 

Ганна Олександрівна Канова

 

 

Ідіот – давно застарілий медичний термін на позначення якогось ментального розладу.


  

Кількох нових слів мене навіть навчила викладачка політології Інна Анатоліївна Тукаленко:

 

 

Викладачка політології Інна Анатоліївна Тукаленко

 

 

 - компарація, вона ж порівняння;

- особлива оптика – особливий погляд на життя;

- вивласнення, воно ж експропріація.    

 

 

Компарація, вона ж порівняння.

 

Особлива оптика – особливий погляд на життя.

 

Вивласнення, воно ж експропріація.

 

 

Та оскільки я все ж мовниця, а не політологиня чи літераторка, повернемося до лінгвістики. І "на коня" я лишила перли, яких нас навчила Оксана Іванівна Ніка, викладачка історії української літературної мови та ще якоїсь дисципліни з магістерки, назви якої хоч убийте не згадаю.

 

Оксана Іванівна Ніка, викладачка історії української літературної мови

 

 

Три чисниці до смерті – недовго жити лишилося. 

Чисниця – тонка нитка пряжі.

Концептизм – поєднання непоєднуваного. 

Утяти до гапликів – зробити чи сказати щось невчасно або недоречно. 

Геона – одна з назв пекла.

Мазепинець – особа, яка писала про життя й діяльність Мазепи. 

Біловий варіант – остаточний варіант.

Небесний вогонь – гроза. 

Камінь Петро – народне імення Петра Могили. 

Фабуль – пісня, яку згадують у казці. 

Вітчизна – земля, отримана у спадок від батька.

Материзна – земля, отримана у спадок від матері.

Бабизна – земля, отримана у спадок від баби.

Дідизна – земля, отримана у спадок від діда.  

 

 


 
Три чисниці до смерті – недовго жити лишилося.

 

Чисниця – тонка нитка пряжі.

 

Концептизм – поєднання непоєднуваного.

 

Утяти до гапликів – зробити чи сказати щось невчасно або недоречно.

 

Геона – одна з назв пекла.

 

Мазепинець – особа, яка писала про життя й діяльність Мазепи.

 

Біловий варіант – остаточний варіант.

 

Небесний вогонь – гроза.

 

Камінь Петро – народне імення Петра Могили.

 

Фабуль – пісня, яку згадують у казці.

 

Вітчизна – земля, отримана у спадок від батька.

 

Материзна – земля, отримана у спадок від матері.

 

Бабизна – земля, отримана у спадок від баби.

 

Дідизна – земля, отримана у спадок від діда.

 

 

Ось і добірці кінець, а хто дочитали – той, чи та, чи ті молодець!!! smileyyes

До речі, в нас ще оновилася добірка висловів від мережі «Сільпо», зазирніть і туди . 

 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Наочно про регістри, або як захистити диплом.

 

 

Читайте також на нашому сайті:

 

Блог Ольги Шарко. Ольга Шарко - киянка, перекладачка літературних творів, мовознавець.Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.

 

Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови
Helga Sharko: "Шановні друзі, товариші, колеги та просто небайдужі люди - усі, хто чекав разом із нами. Глосарій нарешті опубліковано у вільному доступі. У файлі pdf можна здійснити пошук необхідного Вам слова." 
 
 
 

Ольга Шарко. Художні переклади.

Ольга Шарко - перекладачка літературних творів, мовознавець - народилася 13 квітня 1994 року в Києві. Закінчила з відзнакою у 2018 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Українська мова та література, іноземна мова». Того ж року посіла 1 місце у фінальному етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Двічі посідала третє місце в конкурсі художніх перекладів від Факультету іноземних мов ЦДПУ ім. Володимира Винниченка (2017, 2018 ).  Публікувалася в альманахах «Сполучник» (випуск 8 за 2013 рік) та «Стиль і переклад» (випуск 3 за 2016 рік, випуск 4 за 2017). Авторка «Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови».

Останні коментарі до сторінки
«Блог Ольги Шарко про мову. Найважливіше завжди записане на маргінесах»:
Ольга Шарко , 2020-10-23 18:21:53, #
Ганна , 2020-10-24 11:36:32, #
Ольга Шарко , 2020-10-24 13:18:59, #
Ганна , 2020-10-25 10:00:46, #
Ольга Шарко , 2020-10-25 11:40:52, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 12     + Додати коментар
Топ-теми