«Баба-Яга та Соловей-розбійник» — казка для дорослих від Дідуся Сашка (читати та слухати, відео)

              Дідусь Сашко

БАБА-ЯГА ТА СОЛОВЕЙ-РОЗБІЙНИК

             (казка для дорослих)

Вечір добрий, мої любі! Зорі дивляться на нас!
Тож із казкою новою завітав Дідусь до Вас.
Я привіз її на возі, бо в руках би не доніс!
Дуже хочу розказати — так, що аж свербить мій ніс!

Казочка сьогодні буде — про брехню і брехунців!
Розвелося їх багато — як у стрісі горобців!
Є такі вже в світі люди — їм брехать як танцювать.
Що неправда комусь шкодить — їм на те на все плювать!

Отже, казочка у нас така:
"Соловей-розбійник та Баба-Яга ".

Там, де квакають ропухи, і літають комарі,
бездоріжжя і багнюка, й зірка висить на шпилі,
Там стоїть ізба старенька, лапи курячі стирчать!
А в тій хаті персонажі казки нашої сидять!

Баба-Йожка, вона ж Оля, і вона ж — "слівной бачок",
низькоросла, рідкозуба, ніс загнутий, як крючок!
"Новості" з ізби волала для всіх жителів боліт,
пика кров'ю наливалась і трусився целюліт!

Як була молодша трохи, вона брала інтерв'ю.
Офіс був на Окружній, жила собі, як в раю!
Усі "папіки" "болотні" Олю дуже полюбляли!
Всім болотяним кублом її в службі просували.

По кар'єрі Бабка-Йожка дуже стрімко підлетіла,
Мікрофон в руках держала все-таки доволі сміло!
На "Болотяне ТБ" Йожку забирають,
щоб "болото" просвіщати, їй ізбу ладнають!

А колега по ТБ, Соловей-розбійник,
Ротом так "свистів" брехню, як отой відбійник!
Цей "талант" свистить за гроші — помітила "служба".
І з "Болотяним ТБ" почалася дружба!

В ті часи у тій багнюці правив "царь" "Свердло",
був охочий до брехні, то було його!
В наших "диво-персонажів" місія була:
Поробити скрізь і всюди із мухи слона!

Варить бабка в казані дурман, коноплю,
накидає мухоморів — дає Солов'ю:
"Для пальота фантазії ета нада кушать,
Чтоби новости твоі влєзлі царю в душу!"

Зачерпнув із казана черпаків із два,
вже гуде як паровоз в нього голова!
У очах усе двоїться, все стріля, літа,
Гуси, комарі, лелеки — він аж присіда!

Те, що бачив у припадку, бабі став казать,
А вона — чорнило в руки і давай писать:
"Лєтят гусі к нам в балота і нєсут ракєти!
Каскі, бронікі на ніх, в лапах — пісталєти!"

З казанка бабуся супчик тихенько сьорбає,
ну а потім із вікна новини читає.
Весь болотний люд від того одкриває рота,
"Что жє дєлать? Гдє Свєрдло? Нужно дєлать что-то!"

Ті новини Свердло слуха, радуються вуха,
заспокоює він челядь, кожен його слуха!
"Как арехи, ми гусей будєм тех давіть!
Нєт для панікі прічін, нужно дальше жить!"

Трошки челядь вгамувалась, вірять у царя,
"Он абманивать нє будєт, вибралі нє зря!"
А в ізбі на мухоморах кальян уже дмуть,
на цей раз усі новини ще сильніше пруть.

Солов'я вже насідають видіння нові,
грають чортики в футбола в нього в голові:
"Камари лєтят бальшиє к нам із Украіни,
"бомбу грязную нєсут", штоб у нас здєсь кінуть!"

В Бабки-Йожки у екстазі димить голова,
На мітлу вона сідає летить до Свердла.
Царь, почувши той маразм, орден їй чіпля:
"За асобий вклад в пабєду батюшкі-царя"!

Бабка стриба на мітлу в дикій ейфорії,
Вже несеться до ізби, сповнена надії.
І думками десь далеко у мріях витає!
Та з розгону у сосну з криками влітає.

Мітла в бублик вся скрутилась, бабка — в синяках,
Ледве влазить до ізби з орденом в зубах!
Будить вона Солов'я: "Прасипайсь, радной!
Нам сєнсація нужна, давай, дарагой!"

Блекота і конопля, мак і всі гриби,
Усе зілля у казан всипали вони!
До готовності дійшло вариво оте,
Соловей черпак сьорбнув і "приходу" жде!
Щоб макітру не зірвало, шапку він надів!
А щоб "дно" не розгулялось — на відро присів!

Через декілька хвилин голова кипіла,
Шапку вирвало угору, відро торохтіло.
Повалила сєнсація із його єства,
бабка носа затулила й чорнило взяла:

"В істрєбітєлях із НАТО к нам лєтят єноти,
чтоби нас всех затоптать бєгут бєгємоти.
І чтоб батюшкє-царю врєзать по рогам,
Тьомний рицарь в шараварах уже мчится к нам!"

Бабка сплеснула в долоні, сенсації рада!
Завтра буде другий орден, для душі розрада!
"День тяжолий очєнь бил, немножко вздрємну!
С навастями ва дварец завтра загляну!"

Аж ось раптом — десь під вечір — чуть у двері стук,
протирають мутні очі: хто це може буть?
Соловей підходить тихо і пита: "Кто там?"
"Вам посилка з України й кілька телеграм!"

Відпира засуви бабка, двері відчиня,
Стоїть прямо перед нею богатир-гора!
Голова у балахоні, берці, шаровари,
"Нє пахож на пачтальйона! Что за дєрзкій парєнь?"

"Добрий вечір, я з Вкраїни! Мене звать Валерій!"
Скида мовчки балахона й зачиняє двері.
"Все! Кіна уже не буде! Хватить всім брехать!
Допекли усіх брехнею, будем воювать!"

Розщіба пасок армійський, склада його вдвоє...
Починають вже труситись болотні "герої".
"Трохи зараз вас повчу новини писати!
А поки що із паском навчу танцювати!"

Танцював по них пасок, по спинах, по сраках,
ізба ходором ходила, тряслась з переляку.
"Ми нє будєм! Памагітє!" — Соловей кричав. —
"Потерпіть, прищі мерзотні, я ще не почав!"

Скільки днів їх там періщив — вже і не злічить!
Кажуть, що в суді стояли, не могли сидіть (усмішка)!
Забрехались брехунята, що тут ще сказать!
За те зло, що в світі робиш, треба все ж відповідать!

Пам'ятайте, любі друзі, правда гори руха!
І хто з правдою живе — не страшна розруха!
Правда завжди переможе темряву брехні,
а неправда бумерангом вернеться в житті!

Позіхає вже дідусь, злипаються очі!
На добраніч вам, рідненькі, мирної вам ночі!