Ольга Шарко. "Смачно, а не жахачно" (третя частина) - відео українською онлайн

 

 

Ольга Шарко

СМАЧНО, А НЕ ЖАХАЧНО – 3

 

Вітаю й здоров’я бажаю моїм любим читачам, читачкам та особам поза гендерною бінарністю.

Лише б я вам не набридла зі своїми рецептами й колоритними назвами. Та все ж гадаю, що ви дізналися щось цікавеньке й корисне.

Як і в першій частині "Смачно, а не жахачно", зазначаємо, що вислів «Смачно, а не жахачно» – це частина однієї з рекламних кампаній мережі супермаркетів ‘Billa’. Ми чуже не привласнюємо, ми популяризуємо

 

Я гадки не мала, що в український кухні є своєрідна альтернатива чипсам чи начос. А виявляється, що є. Називається солениками – печеними закарпатськими чипсами з сиру із додаванням борошна. Дана Юрович ще додає до них кмин, однак я так і не зрозуміла, чи є це обов’язковим компонентом страви.

 

 

 

 

А тут я знову спіймала єврейський флешбек. Так уже в мене історично склалося, що на кухні інших народів я знаюся краще, ніж на українській. Наближаються два Різдва – обидва християнські свята, хай і за різними календарями, й Новий рік – свято космополітичне. Приблизно в той же час, щороку по-різному, іудеї всього світу святкують Хануку – 8 днів на честь поновлення відправи в Єрусалимському храмі (так трактує словник Бусла). На Ханукальному тижні традиційно готують й уживають страви, смажені в олії, оскільки її, за легендою, свого часу лишалося лише на один день горіння ханукії, однак сталося диво – світильник горів ще 7 діб.

Традиційними стравами Ханукального тижня є латкес (морквяні, бурякові, пастернакові, картопляні деруни) та сувганійот – круглесенькі пончики з дріжджового тіста. На жаль, на українськомовному просторі знову не знайшлося рецепту, тож доведеться лишити англомовний ролик.

 

 

 

 

Ми, як виявляється, маємо свої сувганії, які ми на Закарпатті готують із домашнього сиру або товченої картоплі. Називаються вони гомбовці або ж гамбовці (хто як на Ютубі пише). Ну й ще різниця полягає в тому, що сувганійот обсмажують, а гамбовці відварюють. Ну й ще наші пончики присипають цукром та панірувальними сухарями. Але мають вони й спільне – в обох усередині якийсь джем.

Обидві версії гомбовців – як пісних картопляних, так і сирних – лишаю для всіх охочих.

До речі, у першу ж хвилину пані Дана каже ще одне цікаве слово – «лéквер» - сливовий джем без додаткового цукру.  Словник Бусла подає його як «лéквар».

 

 

 

 

 

До речі, як казала моя викладачка з лінгвокраїнознавства Великої Британії, в англійській мові слова ‘jam’ та ‘marmalade’ були від початку синонімами й позначали джем, з однією лише семантичною різницею, що перше подавали королеві Вікторії на обід, а друге – на сніданок. Але то легенда, як було насправді – нам лишається здогадуватися 

 

Раз ми вже заговорили про ритуальні страви, знаймо, що на Трійцю (а Трійця, як виявилося, настає за 50 днів після Великодня) на Вінничині готують манзарі – смажені пиріжки на кислому молоці з відвареним яйцем, пшоном та зеленою цибулею.

За рецепт дякуємо Валентині Плескань.

 

 

 

 

Словник Бусла подає два значення слова «колотуха» – «ряжанка» та «сварлива людина». Пані Неля Гарник же стверджує, що на смак колотуха й ряжанка відрізняються. Повіримо їй на слово, бо технологія, як бачимо, одна. Отак я й дізналася, що пряжене молоко від ряжанки відрізняється відсутністю сметани, в дитинстві я про це не знала й думки, мені вони здавалися однаковими.

 

 

 

 

 

Пані Гарник вживає таке слово як «пражитися», хоча от спільнокореневі «пряжений» і «ряжанка» вимовляються вже з м’яким [р']. А вище ми вже згадували «лéквер» та «лéквар».

В одній із наступних статей ми також стикатимемося з цим явищем, та все ж я сюди скопіюю уривок із майбутнього:

«Рубрика «Весела алолексія», або коли одне слово має різні варіанти вимови й правопису

Я чесно гуглила, чим алолексія відрізняється від синонімії, полісемії та інших явищ, однак інформації в інтернеті про це нема, окрім цитати зі сьомого випуску збірника «Мовознавство Східнослов’янська філологія» (с. 216, стаття «Кореляція метафори з іншими семантичними універсаліями в аспекті суміжності та бінарності» Олени Олександрівни Балабан, де пані Олена цитує польську та австралійську лінгвістку Ганну Вежбицьку):

«… алолексія поширена тоді, коли одне значення має два або більше різних лексичних експонентів». 

 

Знаєте, що таке експонент? Ви здивуєтеся так само, як і я. Це усього-на-всього план вираження слова як знака (Не «знаку»! То поза лінгвістикою!) – фонічна (звукова) та графічна форми.

Статтю Олени Балабан можна прочитати за цим посиланням. 

 

Глянемо ж на експонент «пражити» в словнику Бусла:

1. Прягти у значенні «Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Прожарювати що-небудь на жаровні, сковороді». Сталі вислови – «пряжити борошно», «пряжити насіння».
2. Прягти у значенні «довго кип'ятити, витримувати на малому жару в печі (молоко, вершки)».
3. Проймати, допікати (про вітер, мороз тощо).
4. Сильно дути, віяти.
5. У фразеологізмі «прягти вогнем» – піддавати людину катуванню вогнем.

Розглянемо ще кілька спільнокореневих слів:
Пряжанка – експонент до слова «ряжанка». Пряження – віддієслівний іменник,  дія за значенням «прягти», «пряжити».

Пряжитися (експонент – «прягтися»):

1. Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися.
2. Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці.

А ось випадково знайшовся паронім до «пряження» – пряжéня: яєчня з борошном і молоком.

На диво, на Вінниччині є ще одна українська страва, яка скидається на карбонару – смажениця. Їх поєднують шкварки та звурджені до стану густого соусу яйця. Однак якщо в карбонарі яйця додають до відварених спагеті, то тут їх пряжать одразу з борошном.

До речі, як стверджує пані Леся Клименко, раніше смаженицю готували переважно з кукурудзяного борошна, адже пшеничне було доступним лише заможним верствам населення.

 

 

 

 

Вараниці від Юлії Васюк мені нагадують такий непоширений різновид макаронних виробів, який з італійської поетично перекладають як «шовкові хустинки» (‘Fazzoletti di seta’).

 

 

 

 

І насамкінець – найцікавіше. Хто б могли здогадатися, що ластівки – то різновид вареників? Вони в основі форми трикутні, тому й візуально схожі на крильця пташки. В Китаї такі називають цзяодзи.

До речі, слово «пóлѝвка» має подвійний наголос і два значення:

1. Рідка приправа, яку додають у страву для поліпшення її смаку; підлива, соус.
2. Юшка, суп.

 

 

 

Одним із відкриттів для мене було слово «качулка», я все життя гадала, що в українській мові теж є слово «скалка». А ні.

 

Завантажити статтю (doc.zip)

 

 

Матеріали надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки". 

 

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

 

У цьому розділі зібрано усі статті на тему "Смачно, а не жахачно". Читаймо, досліджуймо українське слово, дивімося відео, готуймо, співаймо, думаймо...

 

 

 

 

 

 

Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.