"Мала Сторінка" пропонує до читання та підняття настрою різноманітні віршовані жарти від Євгена Дударя, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Юрія Федьковича, Миколи Сингаївського, Анатолія Костецького, Євгена Летюка, Віктора Насипаного, Андрія Линника, Сергія Воскрекасенка, Павла Глазового, Степана Олійника, Анатолія Качана, Павла Гальченка, Мойсієнка Анатолія, Стороженка Олекси, Остапа Вишні, Володимира Даника, Леоніда Куліша-Зіньківа та інших український авторів. А ще — гумористичне оповідання Ярослава Стельмаха "Нахаба". Дивіться також — гуморески та усмішки з народного українського та іноземного гумору.
У цій книжці вперше зібрані під одною обкладинкою вірші для дітей відомого поета Івана Андрусяка. Чимало з них давно полюбилися маленьким читачам із публікацій у дитячих часописах, альманахах та антологіях. У цих віршах багато сміху, жартів, пустощів і кумедних пригод, однак завжди переважає «м’яке і пухнасте» — любов і доброта... До цієї добірочки увійшли вірші: "Знання", "Накрився", "Додому", "Вечірній чай", "Зорі й місяць", "Колискова", "Сміхота", "Сумлінна учениця", "От!", "Пригода", "Аліса і комар", "Ослик і ослінчик", "Хто хороший", "Кольорові приколи", "Чакалка", "Родина бабаїв", "На зуб", "Хвостики", "Перші кроки", "Мухомори", "У лузі", "Півгорошини", "Три плачі", "Собаче листування", "Не кусається", "Справжня свиня", "Вередливі хмари", "Щокасте дитинча", "Несправжнє село", "Уроки мови", "Страшна казка", "Майдан і майданчики", "Розмова", "Буль і Ням", "Про користь читання", "Учнів не їдять", "Скоромовка", "Котяча справа".
"Татко розгадує кросворд, замислюється і питає сина:
- Синку, чи ти не знаєш, часом, назву пташки, сім букв?
- Татку, чому ти мучишся? Погуглі!!!
Татко схиляється над кросвордом, водить олівцем по клітинках...
- Точно! Підходить!!! Дякую!!!"(з народного фольклору)
"Бекас для охотника, насамперед, — собака! Я ж ніколи не думаю, що ви таке твердження зрозумієте безпосередньо! Ясна річ, що бекас — не собака, а птиця, але кожен мисливець знає, що полювати бекаса без собаки, це все одно, що справляти весілля без музики. Отже, коли хочете говорити про бекаса, треба перш за все говорити про собаку, бо без лягавого собаки ви бекаса не те, що не їстимете, а навіть не бачитимете. Значить, давайте про ... бекаса..." (Остап Вишня)
"Мисливцеві, що йому вперше в житті доводиться їхати чи йти полювати вовка, раз і назавжди слід обов’язково запам’ятати стару нашу народну приповідку: «Не бійсь вовка,— сідай у хаті». Вовк — хижак, і хижак лютий, кровожадливий,— проте боятися його нема чого. Кіндрат Калістратович Моргниоко, давній і досвідчений убийвовк,— так він усім розповідав і всіх учив, що вовк — звір надто полохливий і боязкий..." (Остап Вишня)
"Колядчане коляча́ лагідком
Колядує колядочку уцілок-цілком."(Галина Мирослава)
Читаймо оповідання з книги Остапа Вишні "Дітям":
Як ми колись учились
Перший диктант
Петрик, Резеда та бариня
Панська ялинка
Все життя з Гоголем
Перша подорожЯкби моя бабуся встали
Капітан і гарпунник
Геометрія
Федько Зошит
Паралелепіпед
Біля річки
«Самокатун — на всіх наїздун»
У Новому році — все нове, хороше!
Сон на користь
"Приходжу до своїх ровесників. Сімдесятилітніх хлопців і дівчат. А вони заздрісно: "Щось ти, Ільку, все молодієш. Он Варвара з тобою до школи ходила, а поглянь на неї. Зігнулася в дві погибелі. Ти ж — ніби огірочок свіженький". "Еліксир молодості, — кажу. — У мене є онук. Чотири роки. Як ртуть. Всі на роботу йдуть. Мене з ним вдома залишають"... (Євген Дудар)
Веселі віршики для дітей від Грицька Бойка: "Ух і Ох", "Друге місце", "Баранчик та барабанчик", "Загубила голку Ніна", "Знайду", "Оля і квасоля", "Не загублюся", "На вершечку дуба", "Вже й рукава засукав", "Хвалився Гнат", "Юрко і молоко", "В мене зубки випадають", "Хитра жучка", "Оскома", "Велика голова", "Віслюк", "Коса косить", "Ой заграли комарики", "Хочу калача", "Окунь", "Пригощає кицю кіт", "Качечка-прачечка", "Дощику, припусти", "Варить кашу баранець", "Чому", "Помічник", "Рибка", "Грицик", "Чепурненька", "Сухарики", "Архип охрип", "Жатка", "Калинка", "Каза й лоза", "Верболіз", "Груш не руш", "Сом", "Колосся".
"Коста-Ріка, Коста-Ріка –
справжній рай для чоловіка!
Полум’яні сеньйорити
і блакитні кораблі.
Коста-Ріка, Коста-Ріка –
відшукаю бухту дику.
Вічне сонце, вічне літо,
як кохання на землі!"(Сергій Губерначук)
"Розчудеснi мiсця на рiчцi, на Пiвнiчнiм Дiнцi…
Вам нiколи там не доводилося бувати?
Коли не доводилося, - обов'язково побувайте.
Ви з Харкова робочим поїздом доїдете до Змiєва.
Змiїв - мальовничий городок, тепер районний центр Харкiвської областi, - вiн розлiгся якраз на Пiвнiчному Дiнцi.
У Змiєвi ви вiзьмете човна й попливете за течiєю Пiвнiчним Дiнцем…
А пливти вам треба в червнi…" (Остап Вишня)
"Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів..." (Євген Дудар)
Дуже повчальна казочка Всеволода Нестайка про братів-близнят, які захотіли стати козенятами, щоб бавитися досхочу, і "на свою голову" зустріли чарівника, який доправив їх у вигляді козенят у свою чарівну країну... Що з того всього вийшло - читайте...
Коротенька розповідь від Всеволода Нестайка про пригоди комарика Зюзі: "Жив на світi комарик Зюзя. Звичайнісінький собі комарик-дошколярик. Але дуже непосидючий і неслухняний. Всі комарики-дошколярики в комариному дитсадку слухаються виховательку Комарію Комарівну, не пустують, не бешкетують. А Зюзя слухатись не хоче й тільки дзижчить зухвало: "Я с-сам вс-се з-знаю! I вз-загалі, дуж-же с-слухняні нічого в ж-житті не дос-сягають. А дос-сягають с-саме нес-слухняні!" Це так його знайомий хуліган Трутень із сусіднього вулика навчив…"
Не всі персонажі мульфільма "Свинка Пеппа" - тварини. Є і люди: наприклад, Королева та Санта Клаус. Також усіх ляльок та садових гномів зображено у вигляді людей. А ще є Пан Бульба, такий-собі живий овоч. До речі, усі персонажі, яких показуть по телевізору (крім Королеви), - картоплини (можливо, натяк на "couch potatoes" (дослівно "диванні картоплини", - так називають людей, які увесь час проводять на дивані перед телевізором). Ще одна кумедна деталь: кури Дідуся Свина мають складні та майже вишукані імена (Джамайла, Ванеса, Сара та півень Невіл).
Павло Глазовий – справжній український «сміхотерапевт» ХХ-го століття. Його твори запалюють радістю і юні, й дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії. Творчість Павла Глазового — гірка й прекрасна водночас правда про нас самих. Його буцімто невибагливі на «естетський» слух гуморески роблять людей веселішими, відкритішими, добрішими та оптимістичнішими. Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво, донесені до людей в гумористичній формі, допомогають їм переосмислити своє буття.
"В темну нічку-петрівочку сон мені приснився,
Що славетний Тарас Бульба в Києві з’явився.
Іде козак Хрещатиком, іде, бадьориться..."(Павло Глазовий)
"Жили собі дід та баба. І був у них синочок Івасик, якого вони ласкаво називали Телесиком. Було, сяде баба біля колиски. І так ніжно-ніжно виводить: "Люлі, люлі, Телесику, наварила кулешику"... Колихала, колихала, аж поки не виколихала. Підріс Телесик. Став красенем таким. Як погляне своїм поглядом голубооким — зів’ялі трави оживають. От і каже одного разу Телесик дідові: "Купіть мені, тату, моторного човна «Прогрес». Буду по морю плавати, рибку ловити і вас годувати"... Зраділи дід і баба..." (Євген Дудар)
"Захотіли жаби мати собі царя й звернулися з цим проханням до бога. А той, щоб відчепитися, показав на сухого пня, що стирчав із болота, сердито буркнув:
— Ось вам і цар.
Врадувались жаби, обступили його: квакають, кумкають, аж луна йде... Та пень пнем і є.
Знову жаби до бога із скаргою:
Нащо нам такий цар, коли ми лазим по ньому, а він оВ не до нього. Дай нам, боже, такого царя, щоб ми хоч трохи боялися його.
— Добре,— каже бог жабам.— Будете боятися,— і усміхнувся.— Ось вам Цар,— і показав їм на чорногуза.
Тепер жаби, як побачать його, зариваються глибоко в болото...."(з народного)
"Я дивився на сусідського кота Антихриста і думав: «Коли б у мого шефа був хвіст, між нами ніколи не виникали б конфлікти... » Між Антихристом і пуделем Бунцьом конфлікт, правда, виник. Але тільки через те, що Бунцьо по-собачому простий і наївний. Хоч він собака службовий і трохи вчений..." (Євген Дудар)
