Публікації за тегом: Майстер-клас

"Стебловий" шов застосовують майже в кожному виді вишивки. Ним дуже часто вишивають стебла квітів і рослин — звідси й пішла його назва. Назва "Тамбурних" швов походить від спеціальних круглих п’ялець, схожих на великий барабан — тамбур,— які використовували для вишивання великих шовкових килимів. З середини XIX століття різноманітними "тамбурними" вишивками оздоблювали рушники, скатерки, сорочки, сарафани, фартухи, хустки тощо. Ми познайомимося із швами "ланцюжок", "складний тамбур", їх різновидами: "петля вприкріп", "півпетля" та "ялинка". Техніка вишивання півхрестом та хрестом (хрестиком) — одна з найвідоміших і найулюбленіших у народних вишивках. Ними вишивали переважно одяг і рушники. І в наш час цими швами оздоблюють дитячі й чоловічі сорочки, жіночі блузки та плаття, скатерті, серветки, вишивають килими й панно, сумки, диванні подушки та інші речі.

У глибину віків сягає мистецтво прикрашати одяг та різні вироби домашнього вжитку вишивкою — узорами, вишитими на тканині, шкірі чи повсті. Від перших стібків шитва на шкіряному одязі людей кам’яного віку і до нашого сьогодення — такий шлях вишивання, одного з найпоширеніших видів народної творчості. Упродовж сторіч вдосконалювалися знаряддя праці (від шила з каміння та кісток тварин до стальної голки), змінювалися і вдосконалювалися техніки шиття та вишивання. Багатьма поколіннями невідомих майстрів створено безліч технік вишивання, або швів. Тільки в Україні їх відомо близько ста. Початкові шви дуже прості у виконанні і застосовуються найчастіше при обробці виробів, а також у вишиванні.

Часто у рукоділлі доводиться користуватися викройками. Це окремі деталі майбутнього виробу, виготовлені з паперу, тонкого картону або клейонки. Викройки багаторазового користування називаються лекала. Викройки виготовляють за зразками, малюнками, кресленнями за допомогою лінійки та косинця... Всі ми любимо милуватися гарними виробами — майстерно виконаними і прикрашеними. Великою мірою вигляд речей залежить від матеріалів, з яких вони зроблені, та інструментів, якими користувалися в роботі... Залежно від призначення виробу треба визначити техніку вишивання, підібрати відповідний узор і знайти для нього місце на виробі, продумати спосіб переведення малюнка на тканину, підібрати нитки по кольору, товщині й гатунку...

Ось і настала золота осінь. Навколо - різнобарвні листя, каштани, жолуді... У школах і дитячих садочках відбуваються свята врожаю... Щоб створити собі та оточуючим гарний настрій, треба не пошкодувати часу на осіннє оформлення будинку, класу або групи в дитячому садку. В першу чергу ми рекомендуємо вам прикрасити вікна. І тут нам на допомогу прийдуть осінні витинанки. Найбільшою популярністю користуються витинанки осіннього листя: кленові, березові, дубові - різних кольорів і розмірів. Витинанками осіннього листя доречно прикрасити не тільки вікна, а й стіни. Красиво виглядають витинанки осіннього листя, підвішені на ниточках до стелі або люстри. Популярними персонажами шаблонів осінніх витинанок є також білочки, їжачки, грибочки, грона горобини і т.п.

Способів переведення малюнків на тканину існує багато. Певний спосіб вибирають залежно від характеру та розташування узору на тканині, від техніки вишивання, фактури і кольору тканини. Якщо вам треба збільшити або зменшити малюнок, розлінійте його на квадрати. Малюнок перенесіть на сітку квадрат за квадратом, акуратно й точно відтворюючи всі лінії. Чим менші квадрати, тим точніше буде відтворено малюнок.

Кожному народу, кожній місцевості властиві не тільки орнаментальні традиції, а й свої кольорові поєднання. Колорит узору, тобто багатство та характер кольорових відтінків, об’єднаних в один основний тон, може бути візитною карткою цілого регіону або окремого села. Гармонійне поєднання кольорів та їх відтінків відіграє дуже важливу роль у всіх видах народної творчості. 

Упродовж віків той чи інший орнамент пройшов довгий і складний шлях, розвиваючись разом з історією та культурою кожного народу. Історично складалися й розвивалися також прийоми розташування візерунків на одязі та домашніх речах. Найбільш складні й багаті орнаменти завжди розміщували на видному місці: рукавах сорочок, комірах, кінцях рушників, верхньому одязі, взутті. У наш час з’явилося безліч нових варіантів розташування орнаментів на тому чи іншому виробі. Все залежить від призначення виробу, його розміру і форми. 

Науково-популярна книжка української майстрині Елли Литвинець "Голки, нитки, намистинки" створена для юних рукодільниць, які цікавляться народним мистецтвом і хочуть спробувати свої сили у ньому. Вона містить велику кількість візерунків для вишивання, якими можна оздобити одяг та предмети домашнього вжитку, знайомить з цікавим видом народного мистецтва — нанизуванням.

Техніками "вирізування" та "виколювання" вишивають найрізноманітніші орнаменти при декоруванні натільного одягу. "Сліпе вирізування" найбільш поширене в орнаментах, якими декорують натільний одяг літніх жінок. Шов "розвід" найбільше використовують для розводу основних ліній орнаменту. Орнаменти, з використанням техніки художнього вишивання "довбанка", виконуються по білому тлу (білому фоні полотна) білим або ніжними відтінками інших кольорів. "Зерновим виводом" виконують основні орнаменти при декоруванні одягових виробів. "Солов’їні вічка" в орнаментах найбільше поєднуються з "розводом", "курячим бродом", "лиштвою простою", "качалковою", "зерновим виводом" тощо. Такі орнаменти виконуються переважно білим або ніжними відтінками інших кольорів. "Штапівкою" виконують основні орнаменти в поєднанні із "лиштвою простою", "качалковою", "гладдю косою оздоблювальною" тощо. Колористичні рішення таких орнаментів найрізноманітніші — від монохромних до поліхромних, але переважно в ніжних відтінках.

Хрестиком подвійним найбільше вишивають речі інтер’єрного призначення: килимки, диванні подушечки, забори до подушок, серветки, доріжки, покривальця тощо. Однак його широко використовують як оздоблювальний шов. Ним виконують покрайниці, роздільні лінії стрічкових орнаментів, заповнення центрів геометричних мотивів в орнаментах тощо. На Гуцульщині хрестиком подвійним вишивають покрайниці в мережках, забезпечуючи цим самим цільність фактури вишивки.

Півхрестиком вишивають роздільні лінії та покрайниці в стрічкових орнаментах. Його використовують як з’єднувальний та оздоблювальний шов.

"Хрестик розсипний" виконується шляхом настилу рівномірних діагональних стібків у дві сторони (зліва направо і вниз, справа наліво і вниз, залежно від напрямку лінії шва), які стикаються між собою під гострим кутом. Хрестиком розсипним оздоблюють дитячий одяг, виконують основні орнаменти при декоруванні плечового, поясного жіночого одягу. Його використовують як з’єднувальний оздоблювальний шов, ним виконують покрайниці у стрічкових орнаментах.

Шов "хрестик з прямою підкладкою" виконується за робочим рисунком орнаменту. З лицьової сторони утворюються прямі хрестики, що мають спільний нижній стібок (підкладку), звідси і походить назва шва художнього вишивання. Прямим хрестиком з підкладкою виконують поверхниці основних орнаментів та основні орнаменти у декоруванні одягових, інтер’єрних виробів. 

Витинанки — орнаментальні й фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями, вирізані ножем з білого або кольорового паперу. Від назви техніки виготовлення (витинати) походить і термін. Нескладні для опанування прийоми витинання й недорогий матеріал дали чудові зразки прорізного паперового декору, в якому втілені вічні символи природи, колективний досвід пізнання світу, багатство фантазії. Папір при витинанні складали удвоє, вчетверо, увосьмеро, що давало змогу створити сталі структури композиції.

Під композицією ми розуміємо таке розташування елементів зображення на площині або у просторі, яке дозволяє авторові з найбільшою повнотою та виразністю передавати глядачам свій задум. Щоби розповісти про що-небудь потрібні слова. Щоби переконливо висловити важливу та цікаву думку, потрібні виразні слова. Так само і у мистецтві. Щоби привернути увагу і схвилювати глядача, художник намагається знайти сильні та виразні засоби зображення. У будь-якому витворі автор старається так побудувати композицію, щоби представити об’єкти зображення у найбільш виразній формі. Все зайве відкидається; залишається те, що необхідне, другорядне підкорюється головному. Готових рецептів композиційної побудови немає, та й не може бути. Проте, у своїй творчій праці митець все ж таки керується законами природи і особливостями зорового сприйняття.

Викладач та майстриня Ольга Володимирівна Стрілець надаючи завдання студентам  пояснює, як виконати силуетну витинанку з використанням народних мотивів; силуетну витинанку з використанням короткочасної замальовки фігури людини; просторову, ажурну витинанку з використанням образів народного фольклору; симетричні композиції витинанок з використанням народних мотивів; асиметричну композицію витинанок з використанням образів українських народних легенд чи казок.

Хрестик із косою підкладкою широко використовують для заповнення в орнаментах великих площин при декоруванні диванних подушечок, килимків, покривалець та інших інтер’єрних виробів.

Хрестиком прямим виконують найрізноманітніші основні, додаткові орнаменти, покрайниці у декоруванні одягових, обрядових, інтер’єрних виробів. Його поєднують в орнаментах з іншими техніками художнього вишивання.

 

Головну пов’язку в’яжемо резинкою 4х4 і прикрашаємо джгутом «плетінка» по середині переду. Для пов'язки вистачить 60 г шерстяної пряжі.

 

 

Для в'язання блузи потрібно шерстяна і мохерова пряжа— 200 г мохеру або 300 г світлої шерсті № 32/2 в 5 ниток. Блузу з суцільнов’язаними рукавами прикрашено ажурним узором у верхній частині переду. Виріз горловини - «лодочка», оздоблювальні планки низу та рукавів виконано резинкою 1х1. По лінії плечей блузу скріплено лише в кількох місцях, що надає їй оригінальності.