Елла Литвинець
ГОЛКИ, НИТКИ, НАМИСТИНКИ
(Науково-популярна книжка для дітей)
ОСНОВИ РУКОДІЛЛЯ
КОЛЬОРОВІ СПОЛУЧЕННЯ
Кожному народу, кожній місцевості властиві не тільки орнаментальні традиції, а й свої кольорові поєднання. Колорит узору, тобто багатство та характер кольорових відтінків, об’єднаних в один основний тон, може бути візитною карткою цілого регіону або окремого села.
Гармонійне поєднання кольорів та їх відтінків відіграє дуже важливу роль у всіх видах народної творчості. Не досить визначити необхідну форму і візерунок майбутнього виробу, важливо знайти таке поєднання кольорів, при якому кожен колір буде створювати враження головного й основного. Щоб усі кольори були пов’язані між собою та з тлом виробу, необхідно знати основні зако¬ни кольорознавства. Познайомимося з деякими з них.
Різноманітні кольори, які ми бачимо навколо себе, можна поділити на дві групи: хроматичні, (у перекладі з грецької «хроматичний» — кольоровий, забарвлений) та ахроматичні. або безбарвні. До першої групи належать усі барви сонячного кольорового спектра: червоний, оранжевий, жовтий, синій, зелений і фіолетовий (рис. 3).
Основними кольорами спектра є червоний, жовтий і синій. Додатковими — оранжевий, зелений і фіолетовий, які виникли від змішування двох основних кольорів: оранжевий — червоного і жовтого, зелений — жовтого та синього, фіолетовий — червоного та синього. До другої групи належать білий (світло), чорний (темрява) та сірий кольори. їх іще називають нейтральними, тобто такими, Які не мають яскраво виражених ознак.
Хроматичні кольори поділяються на теплі та холодні. До теплих відносять яскраві кольори, які передають відчуття тепла й сонця — червоний, оранжевий, жовтий, а також зелені, коричневі, бордові кольори з відтінками перших трьох: жовто-зелені, оранжево-коричневі, бордово-червоні тощо. До холодних належать сині, зелені, фіолетові та блакитні, малинові, рожеві, коричнево-сині, бордово-фіолетові та ін. Найбільш теплий колір — червоний, а найхолодніший — синій. В залежності від насиченості кольори можуть бути темні й світлі.
При поєднанні різних кольорів існує поняття контрастність барв. Це сполучення двох кольорів, з яких один світлий, а другий темний. Завжди красиві контрастні сполучення білого з червоним, червоного з сірим, коричневого з рожевим тощо.
Гарно доповнюють один одного такі кольори:
- червоний з чорним, жовтим, сірим, коричневим, бежевим, оранжевим і синім;
- синій з сірим, блакитним, бежевим, коричневим, жовтим, охристим, червоним;
- жовтий з коричневим, чорним, бежевим, червоним, оранжевим, сірим, голубим, синім, фіолетовим;
- зелений з темно-жовтим, лимонним, салатним, сірим, бежевим, коричневим, жовтим, оранжевим, золотистим, чорним;
- фіолетовий з бузковим, бежевим, сірим, коричневим, жовтим, золотистим, чорним:
- коричневий з бежевим, жовтим, чорним, рожевим, лимонним, червоним, голубим, синім, оранжевим, бузковим, Золотистим, сірим, зеленим.
У народній творчості відомі монохромні (від грецького монос — один, хрома — колір), тобто однобарвні, оздоблення виробів та поліхромні — багатобарвні (від грецького полі — багато).
За матеріалами: Елла Литвинець. "Голки, нитки, намистинки". Науково-популярна книжка для дітей. Художник Наталія Шульга. Київ, "Веселка", 1989 рік, стор. 6 - 7.
Більше матеріалу з книги Елли Литвинець дивіться за посиланням:
