Публікації за тегом: Тварини, птахи, риби, комахи

"Ох і розсердився ж Їжачок на ті колючки! На спинці не полежиш, погладити всі бояться! А як же йому хотілося таку кофтинку, як в білочки Зосі! Або шапочку з бумбончиком, як в борсучка Борі! Бо всім звірятам у лісі бабуся Ведмедиця вив’язала теплі речі на зиму. Всім, окрім Їжачка! Бо як же на ті голки якусь одежину надіти?! Отож, сидів він на пеньку, та й сердився. Аж пихтів. Ось, я зараз вас провчу, капосні колючки! – схопився було за голівку Їжачок..." (Ольга Зубер)

 

 

 

"— Хто-небудь, вимкніть цей будильник. Нічого без причини так рано мене будити. На жаль, пристрій ніхто не вимкнув і він продовжував дзеленчати. Тому, хом'як, протягнув лапку та вимкнув гучний прилад. Цей ручний годинник йому дістався від батька, який той колись знайшов його неподалік від своєї клітки. Знайшов і затягнув до клітки. Затягнув та сховав під ліжечком. А сховав для того, щоб ніхто інший не знайшов. Ніхто, окрім його сина, який зайняв клітку свого батька. З того часу, хом'як частенько користувався годинником. Та не для того, щоб рано прокидатися, а для того, щоб послухати цікавий дзенькіт який звучить, коли грає будильник. Та цього ранку він спрацював за призначенням. — Якщо він дзеленчить, то значить хтось виставив таку годину для підйому. — пробуркотів хом'як — А це означає, що повинна бути причина! Але яка? Не пам'ятаю! Агрибос (так, до речі, звали хом'яка), не поспішав підвестися з ліжка. Врешті решт, якщо він згадає причину, переосмислить її та визнає, що вона не така вже й важлива, то можна буде продовжити сон..." (Євген Дмитренко)

 

"Якось надумали Хом’ячок з Мишкою в схованки погуляти. Ховатися випало Мишці. — Не підглядай! — Не буду! — Хом’ячок вмостився під ялинкою й заплющив очі. Мишка відбігла подалі й сховалася за грибочком. Ще й листочком зверху вкрилася. А Хом’ячок сидів-сидів із заплющеними очима, та й заснув..." (Ольга Зубер)

 

 

 

 

Собака-сапер Патрон відомий на всю Україну. За рік війни він став національним кумиром, про нього складають пісні та створюють мультфільми, а тепер пригоди улюбленого героя є на сторінках коміксу! У Харкові видали перший ліцензійний комікс про пса Патрона, робота над яким тривала дев’ять місяців.

Комікс про пса Патрона від видавництва «Ранок» — уже в продажу!

 

 

 

 

У добірці представлені твори Ірини Мойсей, головної редакторки літературного журналу Союзу Українців Румунії "Наш голос": «Не цурайся свого роду», «Найкраща мама» (за В. Сухомлинським), «Куди поділось літо», «Oсінній сад, «Де знайти весну?», «Хто ж насправді винуватий?», «Лісова пригода Таркана» та «Пригоди Марусі в дідуся й бабусі».

 

 

 

 

Собака-сапер Патрон відомий на всю Україну. За рік війни він став національним кумиром, про нього складають пісні та створюють мультфільми, а тепер пригоди улюбленого героя є на сторінках коміксу!

У Харкові видали перший ліцензійний комікс про пса Патрона, робота над яким тривала дев’ять місяців.

 

 

 

"У вишневому садочку,
На високому горбочку
Стоїть хатка невеличка,
І маленьке зайченя
в цій домівці прожива.
Любить гратись та співати,
Новий день всім звеселяти.
Тато й мама його люблять,
Обіймають і голублять..."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Я по вулиці іду", "Стоїть новий будинок", "Кран-журавлик", "Тижнева сімейка", "Машини", "Ялинка в дитсадку", "Братик і сестричка", "Снігова казка", "Праля", "Чоловічки", "Червоний пароплав", "Хиталочка-гойдалочка", "Стручок", "Візьму вербову гілочку", "Півень", "Чобітки", "Котику-воркотику", "Капуста, "Вітрячок", "Лук", "Осіннє намисто", "Корінець", "Я ходив сьогодні в ліс", "Джерельце", "Кораблі-кораблики".

 

 

 

"Колись давно було на світі Мишаче Королівство. Жили в ньому Король з Королевою та їхня донька — Принцеса-мишка. Одного разу знайшла вона крихточку шоколаду. І, спробувавши його, тихенько запищала від щастя. І в ту ж мить, вирішила, що відтепер буде їсти зернята лише в шоколаді. Почувши таку новину, Король з Королевою аж за голови взялися. Принцеса ж оббігала всі придворні комори, а бажаних смаколиків так і не знайшла. Пшеничних, вівсяних, ячмінних зернят було, хоч купайся в них. І жодного шоколадного! Ох і розсердилася ж Принцеса! Вона зафирчала на Короля з Королевою, й в розпачі вибігла з палацу..." (Ольга Зубер)

 

«Потічок» – це друга збірка творів Марії Романюк-Крижанівської. Світогляд людини, характер, манера поведінки формуються в дитячому віці, а особливо в початкових класах. Ця збірка є практичним посібником для використання під час уроків позакласного читання, уроків розвитку мовлення, виховних заходів, та для самостійного читання учнями. Діти з задоволенням читають твори, вивчають і декламують вірші напам’ять, та інсценізують казочки. Також учні початкових класів люблять малювати і розфарбовувати малюнки. Збірка дитячих творів «Потічок» спонукає дітей до самостійного читання, прищеплює любов до рідного слова, мотивує  учнів до написання оповідань, казок, віршів, та видавництва власних книжок. Надихає дітей бути поетами письменниками, вчить творити і розвиває творчу особистість. Зміст книги виховує почуття доброти і милосердя, любові до природи і людини, сприяє  вихованню бережного і турботливого ставлення до живої природи взагалі. Завдання вчителя і суспільства виховати, морально чисту і духовно сильну особистість, доброго громадянина і патріота своєї держави, гарного трудівника і людину. Збірка створена для широкого кола читачів: дітей, батьків, вчитетелів.

 

"Весна. Погожий ранок за вікном. Через фіранку пробивається в кімнату сонячне проміння та наповнює її світлом. Тоді й на душі стає так тепло. Михайло вже не спав. Він лежав у ліжку й дивився на стінку. На ній з'являлися сонячні зайчики, які весь час миготіли й вимальовували в уяві хлопця різноманітні картинки. Думки заполонили його, адже сьогодні він має зробити те, про що давно мріяв. «Ех, а чи готовий я до такої відповідальності? Чи зможу правильно доглядати живе створіння й піклуватися про нього?» — саме ці питання не давали спокою, бо не знав чи вдасться реалізувати свій задум..." (Тетяна Прокоф’єва)

 

"...Пробігають мирно дні
В українському селі,
Так було, і знов так буде,
Бо такі живуть тут люди."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

 

 

 

Весна, немовби квіточка 
Весна прийшла 
Вже весна 
Вишиває осінь 
Від хати до хати 
Вітерець 
Вустами мами 
Гопачок
Гордість України
Горобчики

 

Дайте дітям жити
Диво-книга 
До нашого двору 
Доля козака
Дощ іде
Дощику, прийди 
Друзі
Дякуємо, мами!
Є у мене котик
Жовтий джміль 
Жовтобоке сонечко 

 

За вікном зима 
За обрій 
Заблудився дощик 
Зайчики 
Заспіваймо дружно 
Заспівала пташечка 
Зима 
Золотий клубочок
Квітуча Україна 
Козачок і українка
Колосочки

 

Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Задзвонив синенький дзвоник", "Ранок", "Променята", "Вітрисько", "Їжаки", "Нагідка", "Відерце", "Про найкращих", "Луговий аеродром", "Про Сніговика", "Буду я тебе шукать!", "Жмурки", "Зайчиськова череда", "Ведмедів танок", "Кротів борщ", "Колисанка", "Грім-вівчар", "Біжить півень", "Бусел", "Узялась лозина биться", "Біле поле полотняне", "Біб-бобище", "Зима на возі", "Падав сніг", "Веснянка", "На галяві".

 

 

 

 

Читаймо вірші Тамари Коломієць для дітей з книги "Найперша стежечка": "Дбайко", "Хто розсипав роси", "Хатка", "На роботу", "Дбайкова лічилка", "Дбайкова пісенька в дорозі", "Дбайкова загадка", "Водогін", "В сон-траві", "Звідки кузня узялась", "Сюрчок", "Парашути", "Дбайкова колисанка", "Дбайкова казка", "Окраєць", "Несе ріка флотилію".

 

 

 

 

 

Читаймо залюбки добірку цікавих казок Еліни Заржицької з книги «Як черепаха Наталка до школи збиралася»: «Як черепашка Наталка Тришку та Соню хазяйнувати вчила», «Як черепаха Наталка у Школі Пішохода навчалася», «Як черепаха Наталка до школи збиралася».

 

 

 

 

 

"Звечоріло. У присипаній снігом нірці копошилися мишенята. — Мамо! Нам сумно! — Ось, насінинка. Грайтеся! — Не хочемо! — То беріть горошинку! — Ні! Ні! Ні! — понадували щічки мишенята. А найменше почало плакати. — А шишечку? — Хочемо! — закивали вухастики. — То чекайте на мене! — сказала мама мишка й мелькнувши хвостиком, вискочила з нірки. В завірюху, помчала вона аж за село, де росла висока сосна. Знайшла в снігу шишечку й подалася додому.
Аж, раптом, поміж сніжинок, залунав сміх..." (Ольга Зубер)

 

 

"А весна вже на порозі,
Он шумить у верболозі.
Ясним сонечком сіяє,
І теплом нас зігріває.
Люба весно, ти чудова,
Неймовірна і казкова!
Принеси нам мир у край,
Щоб тут знову був розмай!
Подаруй нам щастя в дім,
Щоб біди не було в нім!"

(Тетяна Прокоф’єва)