Публікації за тегом: Тварини, птахи, риби, комахи

Сортувати:    За датою    За назвою

Ольга Лапушена. Пихатий Півник (казка) — читати та слухати, відео. Ілюстрації Анатолія Лапушена. "У невеликому селі, на пташиному дворі, в затишному курнику жив-був Півник. Кожного ранку він голосно кукурікаючи, сповіщав про схід Сонечка. Це було його роботою, і Півник завжди старанно її виконував. – Ку-ку-рікуууу! Сонечко сходить! Ку-ку-ріку! Прокидайтеся! Ку-ку-ріку! Час ставати до роботи! Мешканці великого двору були за це Півнику дуже вдячні. І всі його страшенно поважали, але дружити з Півником було просто неможливо, адже він вважав, що Сонечко сходить лише завдяки його кукуріканню. Через це співун постійно пихатився і весь час гордовито крокував двором сюди-туди, туди-сюди. Інші мешканці двору теж старанно виконували свою роботу, але ніхто з них не був таким зарозумілим, як Півник. Всі між собою спілкувалися і поважали один одного. Не спілкувався ні з ким лише Півник. Ну і ще гордовитий Індик. Корівка і Кізонька давали молоко, Курка й Гуска несли яєчка,  Баранець дарував вовну, Собака стеріг двір, а Котик ловив мишей..." (Ольга Лапушена)

 

Ольга Лапушена. Даринка і їжачок. Казка – читати та слухати, відео. Ілюстрації Анатолія Лапушена. "Жив у лісі їжачок. Невеличкий на зріст, нестрашний зовні. Але була у їжачка зброя – голки на спинці і вміння згортатися в грудку. Коли він відчував небезпеку, то вмить перетворювався на колючу кульку. Що з нею зробиш? Не схопиш, не вкусиш. Так їжачок спокійно жив у своїй норі й нікого і нічого не боявся. Та одного разу до лісу разом зі своїми батьками завітала маленька Даринка. Вона вперше потрапила до лісу й тому її все цікавило. Їжачок тим часом пішов до лісового озера, водички попити. Аж раптом його побачила Даринка. Дівчинка вмить опинилась біля їжачка й міцно схопила його обома руками.  Але  голки у їжачка виявилися гострими і вона сильно вкололася. Зойкнувши, Даринка впустила його прямісінько в озеро. Опинившись у воді, їжачок одразу вирівнявся і поплив. Весь його захист зник. Даринка швидко побігла до батьків розповісти, що з нею трапилося. А їжачок доплив до берега і подумав..." (Ольга Лапушена)

 

Ольга Лапушена. Хитрий Ведмедик. Казка для малят (читати та слухати, відео). Ілюстрація Костянтина Лапушена."Живуть у темному-темному лісі два найліпших друга: Ведмедик і Зайчик. Якось вранці Ведмедик вирішив піти порибалити. Взяв він вудку, кошик і пішов до озера, заздалегідь мріючи про смачну смажену рибку. Дорога проходила повз хатинку Зайця.
– Зайти до Зайця, чи не зайти? – вагався Ведмедик.
В цей час Заєць вийшов зі своєї хатинки і помітив Ведмедика.
– Привіт, Ведмедику! – голосно привітався Зайчик.
– Привіт, Зайчику, – тихо відповів йому Ведмедик.
– Ти порибалити зібрався?
– Та, от захотілося смаженої рибки на обід!
– Яка чудова ідея! – зрадів Зайчик. – Будь ласка, візьми мене з собою! Ведмедик замислився: «Ось візьму я його з собою. Сяде він поруч на бережку і почне мою рибку виловлювати. Це ж мені тоді рибки не вистачить». (Ольга Лапушена)

 

Ольга Лапушена. Чарівне озеро (казка про любов до рідної домівки). Ілюстрації Анатолія Лапушена."На пташиному дворі завжди було весело й галасно. Тут були і курки з курчатами, і качки з каченятами, і величезний пихатий індик, і півень Красень, і собака Сірко, і кіт Мурко. Всі жили дружно і ніхто нікому не заважав. Кожного ранку курка Рудка радісно кудахкала, коли зносила яйце, курка Чуня поважно вигулювала курчат, собака Сірко голосно гавкав, привітно мотиляючи хвостиком. Індик нічого не робив, він був настільки пихатим, що постійно задирав голову догори і міг бачити лише блакить неба. Через це йому було важко ходити і він стояв у кутку двору, подалі від усіх. Для качок з каченятами дід Андрій вкопав у землю величезне корито, в яке кожного ранку доливав чисту воду. У цьому кориті качки з каченятами із задоволенням плавали і пірнали. Дід Андрій виводив їх поплавати й на велике озеро край села, де вони їли ряску та ловили рибу, але і качкам, і каченятам понад усе подобалося саме домашнє корито..." (Ольга Лапушена)

 

Ольга Лапушена. Як зебра отримала свої смуги. Казка для малят — читати та слухати, відео. Ілюстрації Анатолія Лапушена."Жило-було Лоша. Вродилося воно білим і дуже гарним. Та одного дня йому здалося, що білий колір не досить виразний й взагалі якийсь негарний, і що чорний колір йому пасуватиме набагато більше. Кожного ранку Лоша приходило на берег річки і уважно роздивлялося своє відображення у воді. Від побаченого настрій у Лошати псувався з кожним днем все більше і більше. Одного ранку Лоша прийшло до річки, щоб поглянути на своє ненависне відображення і біля самої води побачило найсправжнісінького чарівника. Він так приязно привітався з Лошам, що те наважилось попросити чарівника про послугу..." (Ольга Лапушена)

 

 

Ольга Лапушена. Хатинка для зайчика (казка). Ілюстрації Анатолія Лапушена."У дрімучому лісі під найпишнішою ялинкою заховалася затишна хатинка. Біля хатинки – город. Біля городу – криниця. Біля криниці – лавка. В хатинці разом зі своєю жінкою і діточками живе сірий Зайчик. Живуть вони дружньо і щасливо. Їдять пироги з капустою, п’ють запашний чай з варенням і читають цікаві книжки. Кожен рік на Різдво Заєць згадує історію, яка трапилася з ним багато років тому, і яка поклала початок його майбутньому і щасливому життю. Сталося це, коли Зайчик був ще зовсім маленьким і жив із батьками та братиками у великій клітці в Зоопарку. Кожен день познайомитися з ними приходили люди. Вони посміхалися, весело спілкувалися і фотографували зайчиків. Все було добре. Та згодом їхню клітку вирішили полагодити і тимчасово перевезти родину Зайчика до іншого приміщення. Під час подорожі через ліс, у машини, що їх везла, пробилося колесо. Машину хитнуло і клітка з Зайчиком випала на галявину..." (Ольга Лапушена)

 

"...Пильно слухала Катруся
І горнулась до бабусі.
Пам'ятай і ти, дитино,
Головне в житті ‒ родина!"

(Ольга Науменко)

 

 

 

 

 

Ольга Науменко. Вдала покупка. Художник – Андрій Оніщенко. "У неділю із батьками 
Між базарними рядами
Неквапливо я блукала,
Цікавеньке щось шукала.
Раптом бачу трохи збоку
Одну яточку високу,
А що в ній, не видно геть,
Бо дітей набилось вщерть..."

(Ольга Науменко)

 

Збірка дитячих віршів від Ольги Науменко з ілюстраціями Катерини Сліпченко. Урок малювання. Чотирилапий бешкетун. Лісова суперечка.Читаймо дитячі вірші про звіряток від Ольги Науменко, ілюстровані художницею Катериною Сліпченко: "Урок малювання", "Чотирилапий бешкетун", "Лісова суперечка".

 

 

 

 

 

 

Блог Сергія та Альони Тученків. Ольга Науменко. Хованки з кошеням (вірш-мультик від дитячого каналу Хмаринка)«Киць-киць-киць, ‒ гукала я
Рано-вранці кошеня. ‒
Киць-киць-киць, та де ж ти є?
Може, граєшся уже?»
Бачу, котик не іде,
Навіть звук не подає.
«Добре-добре, якщо так:
Я іду тебе шукать!»
(Ольга Науменко)

 

Дитячі вірші від Ольги Науменко, складені за народними прислів'ями:

Ольга Науменко. Де розумний промовчить, Дурень голосно бурчить. Байка-повчайка. Ілюстрація Катерини Сліпченко (фрагмент)

 

«Зробив діло - гуляй сміло»

«З добрим дружись, а лихих стережись!» 

«З ким поведешся, від того і наберешся!»

«Нових друзів май, а старих не забувай!»

«Яка хата, такий тин, який батько, такий син!»

«Де розумний промовчить, дурень голосно бурчить».

«Хотів зробити спішно, а вийшло смішно».

«Хто рано встає, тому Бог дає».

«Сім раз відмір, один відріж».

«Добре діло роби сміло»

     

"Мама-киця муркотіла 
І синочка свого мила: 
«Мур-мур-мур, моє маля, 
Треба митися щодня.
Буде шерстка в тебе чиста,
І м’яка, і шовковиста.
Добре мийся, не лінуйся, 
Не крутися і вгамуйся». "

(Ольга Науменко)

"Їжачок любить грибочки,
Збирає яблука, листочки.
Маленькі вуха має,
Та добре все вчуває.
І хоч короткі лапки,
Поспішає він до хатки.
Надворі дощик моросить,
А їжачок у нірці спить."

(Ольга Подужайло)

 

 

«...Так... ворона і лисиця,
Ну що може буть простіш,
Нам той сир вже буде снитись,
Ну, а вивчено на шиш.
Все, лягаймо спать – на ранок
Все ж світліше голова...
Після школи: «Мамо, мамо!
Нам тепер таке завдання:
Вірш у прозі! Ти жива?»»

(Тетяна Денисенко)

 

Майк Йогансен, оповідання з ілюстраціями, Собака, читати та завантажитиВідомий український письменник-мисливець, письменник-природознавець Майк Йогансен у цьому коротенькому оповіданні вміло зображує характер собаки Леди, яка була відданим другом автора і не відпускала його від себе ні на крок....

оповідання для дітей, оповідання про зиму, Андрій Бондарчук, оповідання Перший сніг"Гавчик і Мурчик з перших днів подружили. Їдять і сплять разом. Коли Гавчик лежить у халабуді, то Мурчика звідти і за хвіст не витягнеш. Забереться ото собачці на пухку шубу і спить, мов на теплій лежанці. Гавчик лише загарчить легенько, але не проганяє Мурчика. Спи, мовляв, та тільки не дряпайся! А Мурчик згорнеться калачиком і мурчить свою нескінченну казку. Песик любить слухати його музику-мурликання. Часом Гавчик десь бігає з своїм господарем Ваньком. Тоді Мурчик один спить, чекає на друга..." (Андрій Бондарчук)

Григір Тютюнник, Ласочка, оповідання для дітей"Як сонце тільки-но червонило небо на сході, Арсен уже сидів у човні біля своєї верби і пильнував за вудками. В лісі бродив туман, підзолочений сонячним  промінням,  туркотіли лрипутні, вистукували дзьобами дятли, а іноді лунко тріщало галуззя і було чути: хро-хро... хря-хря..." (Григір Тютюнник)

 

 

 

Остап Вишня. Вальдшнеп. Оповідання зі збірки Мисливські усмішки""Що, може, на вальдшнепів поїдемо? — запитав я свого вірного товариша по охоті.— Воно хоч і пізнувато, висипки вже далі на північ посипали,— та, проте, може, ще ж якийсь забарився й у нас. Та й Ральфа треба перевірити, чи не забув він за зиму, як стойку робити! Поїдьмо, провітримося трохи." "Ні, не поїду! Весняної охоти я не визнаю! Та й тобі не раджу! Я — ворог весняної охоти!" "Чому? Навесні в лісі краса яка!" "От тому, що краса, я й ворог!" І замислився-замислився мій вірний товариш..." (Остап Вишня)

Остап Вишня. Заєць. Оповідання зі збірки Мисливські усмішки."Золота осінь... Ах, як не хочеться листу з дерева падати,— він аж ніби кров’ю з печалі налився і закривавив ліси. Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зітхає клен, і тільки берізка, жовтаво-зелена й «раскудря-кудря-кудрява»,— ген там на узліссі білявим станом своїм кокетує, ніби на побачення з Левітаном жде чи, може, Чайковського на симфонію викликає..." (Остап Вишня)

оповідання для дітей, оповідання про зиму, Остап Вишня, Фазани"... І справді — тільки-но вони присіли за кущем ліщини, збоку щось заквоктало, залопотіло крильми... Чудесний червоний красень-фазан із хвостом дугою підбіг до снопа і почав клювати зерно. Дідусь обняв Павлика та й каже: "Отак, Павлику, завжди роби! Взимку, коли багато снігу, підгодовуй пташку в лісі! Добре?" "Добре",— відповів Павлик..." (Остап Вишня)


Всього:
687
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 29
24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Природа   
Топ-теми