Публікації за тегом: Тварини, птахи, риби, комахи

"Сіли на дерево котики два:
Котик біленький, а киця-руда.
Від собак поховались, мабуть,
Бо сильно дрижать і хвостами трясуть.
Їм я кажу: "Не бійтесь малі,
Бо Вас від собаки спасуть школярі"
Взяли школярі на руки малих
І врятували від песиків злих..."
(Вікторія Стасів)

"Непосидлива сорока
Всі новини перша знає,
Скрізь проникне гостроока,
Причаїться й споглядає.
Щось почує чи побачить,
Похвалитись зразу хоче,
Між гілками прудко скаче
І базікає, тріскоче..."

                                           (Ганна Максимович)

"Їжак - знаний музикант,
Мав до музики талант.
Коли скрипку в руки брав,
Ліс йому пісні співав.
Всі навколо завмирали
І йому аплодували."

(Вікторія Стасів)

"Тихий літній ранок
На сопілці грає,
Півник на паркані
Пісеньку співає.
- Прокидайтесь люди,
День новий стрічайте,
Але працювати
Теж не забувайте."
(Вікторія Стасів)

"Принцеса присіла на березі моря біля бронзової Андерсенової Русалоньки, створеної Едвардом Еріксеном, і задивилася у воду. Хвильки одна за одною неспішно линули до берега і заколисували її думки. Вона дуже сумує за отчим краєм, своїми рідними, бо такі незвичні інші традиції, мова... І тут їй стало спокійно. Згадалося, як казку про Русалоньку їй малій читала вдома, в Україні, мила матуся. Вона спілкується з ненею майже щодня й кілька разів на рік за можливості провідує її. Сьогодні вихідний, тож Іванна зі своїм чоловіком прилетіли зі Стокгольма, столиці Швеції, до Копенгаґена - столиці Данії (тут лише годинка льоту). У Габріеля задзвенів телефон, він чемно вибачився й відійшов поспілкуватися з кимось, а Іванна слухала звуки моря. Вона любить воду. І польоти..." (Галина Римар)

"Має білочка синочка:
Довгий хвостик, сині очка.
Залюбки іде до школи,
Не запізниться ніколи.
Мамі він допомагає
І талант до всього має.
Гомонять усі і всюди:
- З білченяти будуть люди."
(Вікторія Стасів)

"Чи ви знали, милі друзі,
Про театр лісовий?
Найвідоміший в окрузі,
Чародійний і смішний.
Вовчик там за режисера,
А лисиця – за суфлера,
А актори всім відомі –
Зайці й миші гонорові..."
(Ірина Гарванко)

"Хто прокладає у лісі стежки?
Їх тисячі можна у хащах знайти
Короткі і довгі, прямі і хвилясті
З камінням й  болотом,
І навіть сріблясті.
Хто прокладає у лісі стежки?
Звірі лякливі чи їх дітлахи
Маленькі й великі, тихі й гучні
З хвостом, і – без нього:
Страшні і смішні..."  (Ірина Гарванко)

"Білий купол у медузи -
Це чудові, тонкі блузи.
Має форму, наче куля,
А до того ж ще чистюля.
Зазирає знизу оком,
 Чи пірнаю я глибоко.
То до мене підпливає,
То до сонечка моргає."
(Вікторія Стасів)

Зміст другої частини  "Казок на щодень" від Галини Римар: 1. Про добру країну 2. Легенда про Ясеня-красеня, що всім серцем любив земленьку рідную (відео) 3. На лісовій галявці 4. Казка про Сивого Бичка (відео) 5. Про Дівчинку і Пташечку 6. Казка про надзвичайно обдаровану Рибку (відео) 7. Про ніжну Квітку 8. Про маленьку прудку ящіроньку (відео) 9. Про бджілку Таню та її друзів 10. Про лисицю, їжачка і сірого зайчика 11. Про Сонце та планети (відео) 12. Дарунок Добрих Феєчок 13. Про Дзвіночки і Троянду 14. Казочка про Дощик і Мишеня Крап  15. Про Дзвіночки і Троянду 16+1. Про мале горобеня + Про особливого листочка 17. Про доброго хлопчика і незвичайного листочка 18. Казочка про Ремеза і чарівну квітоньку 19. Казка про онученьку й бабусю, про пташок, машинку, про дружбу і подорожі (відео) 20. Казка про гномика та Святого Миколая 21. Незвичайний подарунок Святого Миколая 22. Новорічна казочка 23. Казка про добре Сонечко 24. Чарівні горішки 25. Діткам про хмаринку та її онуків Громика і Блискавочку 26. Казочка про Дощик і Мишенятко Крап  27. Хто ж це, діти? (казкова загадка 28. Казка про ромашкових феєчок 29. Казочка про Добрика 30. Про дівчинку Марійку і феєчок 31. Казочка про дружну абеткову сім'ю​

"Над столом дзвеніла муха,
Аж заклало у нас вуха.
А вона усе літала
І дзижчала, і дзижчала.."
(Вікторія Стасів)

"Пакості коза зробила:
Ріжками вікно розбила,
Перекинула вазонок,
Задзвонила гучно в дзвоник
Увірвалася до хати,
Стала все перекидати.
Усі сплять, ніхто не чує,
Як коза господарює..."
(Вікторія Стасів)

Усі казки відомої української письменниці Марії Дем’янюк утверджують ідеали добра, справедливості, краси, дружби, взаємодопомоги у світі, дотичному до нашого. Закладені змалку, вони обов’язково зійдуть щедрим і добірним врожаєм у дитячих душах, які вірять у чудасію. Тим паче, коли вона ще й небесна. Казки для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку видано відповідно до Програми підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги у місті Хмельницький на 2018-2020 роки «Читай українською».

 

 

 

"Якось, кажуть, вже давно,
Котик  жив на все село.
В домі всі його любили,
Бо мишей ловив він вміло.
Та, проте, спливали роки, 
Мов водичка із ріки.
Котик став старим вже дуже
І мишей ловить нездужав.
От господа, де він жив, 
Думав, думав і рішив:
«Занесу-но в ліс кота,
Хай він в лісі обита»..." (Світлана Пасенюк)

"Я барвиста веселочка,
Маю сім кольорів,
Засвітилась над селами,
Над лісами вгорі.
Житу жовтого кольору
Подарую в жнива,
Соковито-зеленого
Буде мати трава."

(Слова Андрія М'ястківського
Музика Миколи Ведмедері)

"Лев пишну гриву має.
Еге, кожний тікає – 
Великий звір лякає."

(Людмила Кибалка)

"...Побачили воєводи, що король знову став колишнім, й впали перед ним на коліна. Дівчина розгубилася та подивившись на щура, який весело помахав їй хвостом та щез у траві, погодилася вийти заміж за короля. Вибачився король перед всіма за те, що ледь не почав війну, та відправився зі своїм військом назад додому. Наказав він покликати чаклуна до себе. Хотів його покарати, та його наречена попросила не робити цього. Махнула вона чарівною гілочкою перед чаклуном, і той замовк назавжди, бо не зміг побороти свою лють та подобріти.
А король замість війни прославився на увесь світ своєю добротою." (Інга Квітка)

"Жив собі Сніговичок,
Скільки років мав? Мовчок...
Сніговик був непростий,
Сніговик був чарівний.

В лісі він хатинку мав,
Де сніжинки малював
Всіх їх сріблом посипав
І  ялинки прикрашав..."

(Ірина Мацкова)

"Одного разу ряба курочка вирішила знести яєчко. Вибрала вона собі затишне гніздечко у курнику, залізла туди, вмостилася. Розправила свого хвостика, аж раптом у курник вскочив тхір, який був дуже голодний і хотів поласувати свіжим яєчком. Тхір так налякав курочку, що вона скочила з місця аж пір'ячко згубила. Пір'ячко було маленьке, рябеньке і таке легесеньке, що миттю вилетіло з курника, немов маленький літачок, поки курочка не бачила. Летить собі пір'ячко, летить, аж раптом на зустріч йому індикачка чалапає. — Качечко, качечко, я загубилося, а візьми мене до себе на крильце жити. — Ну сідай та й живи, раз тобі так хочеться, — крякнула індикачка і почалапала до найближчого ставка. Сіло пір'ячко на крильце до качечки та й сидить тихенько, обживається, як раптом качечка вскочила в ставок..." (Юлія Хандожинська)

 

"Побіг зайчик у село,
Бо лісочок замело,
Бо сьогодні у ліску —
Ні цвірінь, ані куку.
А у нашій у хатинці 
Сто цукерок на ялинці,
Сто жовтеньких стрічечок, 
Сто блакитних зірочок!"

(Леонід Полтава)