Богдана Семенівна Криса розпочала свої дослідження давньої української літератури, коли це було і непрестижно, і неперспективно. На час захисту її докторської дисертації в Україні був лише один фахівець, який міг їй опонувати. Нині маємо плеяду плідних дослідників, які, приєднавшись до Богдани Криси, поглиблюють наші уявлення і знання про давню українську літературу. Їх об’єднує і надихає своїм ентузіазмом, науковою сумлінністю й об’єктивністю Богдана Семенівна Криса, організовуючи наукові конференції, привертаючи увагу широкого наукового загалу (не лише літературознавців!), особливо молодих, до змістовних, світоглядно невичерпних проблем, поставлених українськими мислителями культури, зокрема бароко. Богдана Семенівна виплекала цілу наукову школу, що ставить кафедру української літератури Львівського Університету у центр наукових досліджень давньої української літератури.
Останнім часом на вчительську громаду вилився потік новітніх слів, термінів, навчальних технологій і таке інше. А наш брат нестримно прийнявся засвоювати і впроваджувати все це. Та часто ці дії нагадують скоріше "цикл старих пісень на новий манер", ніж справдешній новий підхід до навчання. В чому ж криється концепція нової української освіти, її "філософський камінь"? На мою думку, він криється в одному - усвідомленні...
"В усі часи (епохи, цивілізації, політичні устрої) були, є і будуть особливі люди. Вони приходять, щоб перевірити те чи інше суспільство на здоров’я: чи не хворіє бодай воно? Як правило, в основі їх тесту лежить рефлексія на біль або сміх. Це своєрідні лікарі-діагностики – виявляють симптоми та вказують на причини. Такою діагностикою для більшовицької Росії стала творчість Михайла Опанасовича Булгакова. Із висоти нашого часу чітко видна метафізика цього явища, що розвертається у двох речах: 1) лікар за професією добре обізнаний із впливом на людину сміху або болю; в якості еталону порівняння виступає здоровий глузд; 2) вибір у духовні наставники Миколи Васильовича Гоголя, творчість якого у свій час діагностувала, за цими ж критеріями, царську Росію. Продовженням царської Росії стає більшовицька Росія, а продовженням Гоголя стає Булгаков..." (Людмила Федорова)
"В світі пісня наймиліша,
в серці ймення найрідніше.
Моя мама... моя мама..."
(Беян Сафаді)
Книга Миколи Куна містить грецькі міфи, які розповідають про пригоди і подвиги наділених надприродною силою, сміливістю і спритністю людей-героів, здебільшого дітей різних богів і богинь. У старогрецьких міфах певною мірою відображені природні явища, історичні події і те суспільне середовище, в якому вони виникли.
У другу неділю травня увесь світ відзначає день найдорожчої у житті людини – мами. Це найважливіші жінки для кожного з нас. І здається закономірним, що ми відзначаємо таке свято. Але з чого все почалось?...
"У далекому минулому оседжі мешкали на небі. Вони захотіли знати, звідки вони родом, і пішли до Сонця. Сонце сказало їм, що вони його діти. Оседжі пішли далі і прийшли до Місяця. Місяць розповів їм, що він їх народив, а батьком їхнім було Сонце. Місяць звелів оседжам залишити небо, спуститися на землю і жити там. Вони прийшли на землю і побачили, що вона вкрита водою. Оседжі вже не могли повернутися на небо і почали плакати, але ніхто їм не відповів. Вони літали в повітрі і шукали духа, який би допоміг їм, але нікого не знайшли. Разом з людьми були тварини, і найкращим та найгіднішим був лось. Він утішав людей, і вони попросили їм допомогти. Лось стрибнув у воду і поплив. Потім він почав кликати вітри, і вони злетілися з усіх боків і дули доти, поки вся вода не піднялась угору, перетворившись на туман. Спочатку з’явилися гори, і люди оселилися на них, але там нічого не росло і їм нічого було їсти. Потім вода спустилася ще нижче, і з’явилася земля..." (з міфу племені Оседж)
Світ виник миттєво. Боги-камі і матерія дали собі раду: легка і чиста матерія відокремилася від важкої та мутної, утворивши небо і землю. Перші боги з’явилися самі собою та не дали себе побачити. Вони залишалися безстатевими, тому земля являла собою напіврідку багнюку, суміш двох стихій (Інь та Ян). У п’ятому поколінні боги-камі роз’єдналися на чоловічі і жіночі божества, першими з яких стали бог Ідзанагі та богиня Ідзанамі. Вони отримали від богів-попередників священний спис і настанову перетворити землю на твердь. Вони почали перемішувати багнюку списом, аж доки тверда земля не відокремилася від рідкої води. Так утворились Японські острови.
Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.
Прикольний та веселий мультсеріал "Баранчик Шон (Shaun the Sheep)" захоплює своєю безпосередністю як малюків, так і дорослих. Це розповідь про життя кудлатих звіряток, ватажком яких є баранчик на ім'я Шон. Їх веселі пригоди створено на студії Aardman Animations (Великобританія), режисери мультсеріалу - Марк Бертон та Річард Старзек. Дивимось усією родиною, коли надворі спека або дощ, і піднімаємо свій настрій...
Німецька "Свинка Пeппa" називається "Peppa Wutz", тому що Wutz в деяких частинах Німеччини перекладається як "маленькі милі брудні малюки". Німецька версія "Свинки Пеппи" - це справжня знахідка для тих, хто вивчає німецьку мову.
В нашому "онлайн-кінозалі" - цікаві та пізнавальні мультики українською, англійською та німецькою мовами.
"... - Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ."
(З народної легенди)
"Сьогодні 1 червня. Ми, малі,
Утричі літу вдячними всі будем!
В цей перший літній день по всій Землі
День захисту дітей святкують люди! "1 червня весь світ відзначає День захисту дітей. Це свято запроваджене в листопаді 1949 року рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Тоді, по закінченні Другої світової війни, учасниці сесії у столиці Франції — Парижі урочисто заприсяглися боротися за створення умов, необхідних для щасливого та гармонійного розвитку майбутніх поколінь, тобто, дітей.
А що є найважливішою умовою щасливого дитинства? Звичайно ж, мирне співіснування людей, що є гарантією спокійного і радісного життя кожної окремої родини.
"Я беру велосипед,
Кукурудзяний пакет
Та з бавовни шопер мій,
В екокухлику – напій.
Екологією я
Переймаюся щодня.
Менше викидів й сміття –
Й в нас покращиться життя."(Ніна Колодяжна)
Космічний телескоп Hubble зробив знімок Марса з рекордно близької відстані. На знімку видно хмари і полярні шапки Марса.
Міжнародний конкурс Intel ISEF 2016 відбувся у травні у місті Фінікс (Аризона, США), в ході якого за звання "Розумного" змагалися близько 1750 юних науковців, інженерів і математиків. Для фіналу організатори конкурсу відібрали кращих молодих новаторів серед більш ніж 7 млн. конкурсантів зі студентів і школярів усього світу. Кожен фіналіст був переможцем на місцевому, регіональному та національному конкурсах. Від України на міжнародний фінал приїхало 7 фіналістів, відібраних на конкурсах IntelТехно і IntelЕко. За його підсумками молоді таланти України Фионг Ань Чан ( ФІМЛІ, Черкаси) і Олександр Бузін (Київ) отримали два III місця в категоріях "Математика" і "Програмування систем", а також спеціальний приз конкурсу.
Олесь Ільченко — український поет, прозаїк, сценарист, журналіст. Народився у Києві 4 жовтня 1957 року. Закінчив Київський педагогічний університет ім. Драгоманова та Московський літературний інститут ім. Горького. Тривалий час працював журналістом, редактором на українському телевізійному каналі. Пише вірші та сценарії. Поезії перекладено в США, Сербії, Литві, Росії. Автор понад 30 книг для дітей і дорослих, а також численних публікацій в пресі на культурологічні теми. Олесь Ільченко — лауреат телепремій «ТЕФІ» й «Телетріумф» (2006), переможець конкурсу журналу "Кореспондент" "Найкраща книга року - 2010". Член Асоціації українських письменників, Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України.