Ніна Колодяжна – провідний інженер з охорони праці, копірайтер та дитяча авторка. Після народження донечки до написання інструкцій для підприємства додала написання віршів. Деякі оселились на сторінках дитячих збірок, а деякі – в дитячих журналах “Пізнайко”, “Котя Малюк”, “Колобочок” та “Золоте левеня”. Маючи освіту – магістр економіки підприємства, прагну вдосконалювати майстерність і у віршуванні. Тому пройшла поглиблений курс Юлії Іваницької "Поезія і я" та взяла участь в декількох навчальних поетичних марафонах. Нині зацікавилася написанням казочок. Дуже люблю писати віршики-загадки. Завжди радію, коли моя творчість приносить позитивні емоції.
Раїса Гончарова ‒ перекладачка, драматургиня, сценаристка ‒ народилася в м. Ратно, Волинської обл. З 2001 живе у Києві. Після закінчення ХТІПО працювала за спеціальністю економіка та організація 32 роки. Паралельно перекладала твори Олега Гончарова, писала оповідання, п'єси, публікувалась в періодиці, в журналі "Дніпро", видавництві "Лілія", "Як тебе не любити...". У 2020 році в Дебют-газеті видано Том 1 гумору "Важкі часи настали", де є 24 оповідання Олега Гончарова, у т. ч. 20 оповідань в її перекладі. Є автором 9 п'єс.
Читайте скоромовки Грицька Бойка: "Скоро мовлю скоромовку", "Тачка та човен", "Чучело", "Ворона-каркарона", "Повезло", "Лежень", "Колосся", "Про милу і мило", "Ожина", "З села в село", "Зуби", "Явдошка й волошки", "Горішина", "Архип охрип", "Череда", "Зоя і Зіна", "Вареники", "Смаженя", "Лелі", "Клює курка крупку", "Білча", "Бусол", "Горличка", "Подзьобав і пострибав", "Гксенята й гуска", "Курличі", "Липка", "Ослисько", "Лошата", "В альтанці", "Мурий з мурмуркою", "Мороз", "Василинка й Маша", "Гуси, гуси, гусенята", "Орли", "Карася - з порося", "Аби з рук", "Коса косить", "Скрекоче сорока", "Мішок на мішку", "Бощик", "Сухарики", "Щедрий дощик", "Качечка", "Не плакали", "Калинка", "Малюємо клени", "Торохкоче трактор", "Маля-немовля", "Сумно самому", "Спочиває сивий сом", "Чапля", "Бабуся", "Пройдем двором - поговорим", "Текла Сула", "Краб", "Моржі", "Кіндрат вбрід брів", "Сто ніжок", "Жатка", "Груші", "Задумався", "Наробили двері скрипу", "Шелестять комиші", "Щиглі".
Запрошуємо вас послухати 10 нових казок, які цього разу озвучили: тележурналіст та актор Майкл Щур, музикант Стас Корольов, музикантка та вокалістка гурту «Dakh Daughters» Руслана Хазіпова, співачка та лідерка проєктів «Indie-Ya», ІЯ, K.A.T.Y.A, INAIA Катя Рогова, артистка та сонграйтерка Катерина Офліян, соліст гурту Karta Svitu Іван Марунич, український виконавець у стилі реп Vova zi Lvova.
Досить помилок!
— Татку, наш учитель сказав, щоб ти не допомагав мені більше робити уроки.
— Чому?
— Мені досить і тих помилок, котрі я роблю сам.
Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.
Як вирізати красиву сніжинку? Беремо квадратний аркуш паперу або серветку, складаємо його вдвічі по діагоналі, щоб вийшов трикутник. Повторюємо дію, загинаємо одну частину фігури нагору під нахилом, другу складаємо внапуск. Перевертаємо заготівлю зворотною стороною. На ній утворюється лінія, по якій зрізаємо зайвий папір. Отримуємо невеликий трикутник. Далі вирізаємо візерунок. Можна робити випадкові надрізи або намалювати складний орнамент і вирізати по контуру. Чим більше надрізів, тим красивіше сніжинка. Плавні лінії вирізаємо манікюрними ножицями. Розгортаємо. Ваше мистецтво витинанки має вам сподобатись :). Щоб вирівняти папір, загортаємо її в бавовняну тканину і пропрасовуємо теплою праскою без пари.
Соломоплетіння — одне із найдавніших народних ремесел. Людина здавна навчилася використовувати солому злаків. Соломоплетіння характерне для всіх слов'янських та землеробських народів.
"Дзвінок в двері. Михайло радо зіскочив зі стільця і чимдуж помчав відчиняти двері. "Мамо, мамо..." - голосно гукав хлопчик. Михайлик прокрутив двічі назад ключ, як навчала мати, та прочинив двері. Жінка років тридцяти втомлено стояла на порозі. "Мамонько… Усе гаразд?" – тихенько запитав хлопчик. "Так. Не зважай, синку. Просто втомилася на роботі..." (Софія Дяченко)
"Субота… Вероніка збирала речі для дитячого будинку. Її діти вже повиростали, то не викидати ж їх на смітник? Благодійністю вона займалась вже давно: то надішле гроші, то принесе діткам цукерки чи іграшки їм передасть. Жінка вважала, що кожна дитина заслуговує хоч на маленьку приємність. Вона дістала із комоду стару ляльку. Коли вона була малою, ніколи з нею не розлучалась. Згадалась їй одна не дуже приємна історія, пов'язана з цією іграшкою.
Було це, мабуть, в класі третьому..." (Софія Дяченко)
Прийшов Великдень. Повернувшись всією родиною з церкви додому, розговівшись і цокнувшись писанками, побігли ми до майданчику, що коло церкви, співати-танцювати веснянки та гаївки, грати в "Подоляночку" і "Жучка"...
Софія Василівна Майданська – поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач. Лауреат літературних премій "Благовіст" (1997) та ім. Олеся Гончара (1998); має нагороди ім. Лесі та Петра Ковалевих (1997, США). Заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки письменників України з 1979 року. Вірші Софії Майданської перекладено англійською, білоруською, болгарською, латиською, литовською, польською, португальською, російською, румунською, шведською мовами.
"Пригоди Галки Димарівни" Софії Майданської - віршована казка про пригоди кмітливої галки – мешканки одного з чернівецьких димарів.
"– Редберде, до мене!
Щойно пролунала команда, до темноволосого кучерявого хлопчика підбіг золотистий фокстер’єр. В зубах щасливий пес тримав червоний м’ячик.
– Мій ти розумник! Я тебе так люблю!
Стрибнувши на хлопчика, собака повалив його на землю і радісно почав облизувати обличчя свого хазяїна.
– Досить, досить! – сміялося хлопча, відбиваючись від свого улюбленця..."
– Чарлі, додому! – покликала сина мама.
– Ходімо обідати, Редберде? Давай хто перший!
Хлопчик і його пес побігли навперегони через сад до будинку. Мама і тато з посмішкою спостерігали за своїм сином з кухонного вікна.
– Я надзвичайно щасливий бачити нашого хлопчика таким безтурботним, таким відкритим і щирим.
– Я так само, любий…" (Софія Мельник)
Оповідання «Радість польоту» було написано у 2017-му році та опубліковано вперше у альманаху літературної школи «litosvita». В 2018-му році на конкурсі «Фант-фест» авторка отримала за твір приз глядацьких симпатій та була нагороджена дипломом третього ступеня.
Читаймо програмні твори з літератури на "Малій Сторінці" – тисніть на посилання.
Ми публікуємо список рекомендованої літератури на літо для 2 – 11 класів. Багато творів з української літератури розміщені й на нашому сайті. Тож просто тиснемо на посилання й читаємо!
Читаймо на "Малій Сторінці" програмні твори з літератури для 6 класу.
Програмні твори з літератури для 7 класу читаємо на "Малій Сторінці".
Читаймо на "Малій Сторінці" програмні твори з літератури для 8 класу (тисніть посилання на твори на нашому сайті).
