Дитяча збірка Сергія Ґуберначука представляє цікаві й яскраві образи, які поєднуючись із колористикою ілюстрацій, спонукають дітлахів до читання, сприяють їх розвитку, заряджають оптимізмом. Вірші випромінюють наївну дитячу радість і захоплюють маленького читача добрими історіями, відчуттям казки й дива.
В оригінальній формі піднімаються питання любові до України, доброго відношення між людьми, краси природи, навчання і пізнання нового.
Дотепні вірші, самобутні думки поета, яскраві ілюстрації, що мають позитивну енергетику, будуть не тільки до смаку, але й на користь дітям. Діти дошкільного та молодшого шкільного віку зможуть отримати задоволення, набути нових знань. Книжка ніби розмовляє з читачами, надихає перечитувати вірші, розуміти їх суть і мудрі поради.
«Тобі, золотко моє…» – це сучасна, світла й жива поетична збірка, її слова та ілюстрації ніби дихають.
|
|
Україно рідна! Україно рідна, Ліси, степи, луки, |
|
|
|
Сопілка Гей ти, моя сопілонько! вирізана з клена, дми, свищи до ранку – Підспівають друзі,
* * *
Відчинивши місячне віконце а за нею інші покотились – Відлетіла пісня солов’їна, |
|
|
|
* * * «Їжачок з голка́ми в лісі, Цей малюнок від Дмитра,
* * * «На галявині в діброві Цей малюнок від Тараса, |
|
|
|
Лічилка У гамаку чи в кріслі Летить юрба дитяча, Вона вже все читала, Летить пташина зграя, Давно пташки на півдні, Вона про це напише,
* * *
Чупа-Чупс – А чому Оленкин пупс Відізвалася Оленка: Заперечила Наташа: Ще ж до ясел ми ходили, |
|
|
|
Іго-го! Іго-го! Іго-го! «Ми сміливі козачки!» – Іго-го! Іго-го!
* * *
Голубці Довго з ложкою в руці Ми дивуємося з Ніни – – Хух! У мене сто очок! |
|
|
|
Ме-ке-ке Ме-ке-ке! Ме-ке-ке! (Козенятко)
* * *
Дубчик Ріс у лузі довгий дубчик. Тільки хто його ламає – |
|
|
|
* * * Ми пішли гуляти в ліс –
А чому у баби Соні |
|
|
|
Цілком таємно Була таємниця у Льолі і Гриця, Цілком таємно ставлять гриф а друга – у торбі, а третя – у стрісі,
* * *
Язикеня Говорила, аж втомилась, |
|
|
|
Гама Ми звернулися до мами, Наша мама – найгарніша. Що не робить, де не ходить –
* * * Та ж сама історія:знову на морі я. Ганяю за крабом і падаю в воду, на́ сміх народу! |
|
|
|
Коники З хліба коники ліпив. – Та я ж коники ліпив, Мамо, дай мені батон, Мама – враз до магазину,
* * *
Тропічна полька Ось баобаб. Ось евкаліпт. Тропічна полька. Тропічна полька! |
|
|
|
Ремінець Загубився ремінець – Швидше, Ромцю, одягни, І шукає кілька днів
* * *
Нісенітниця Піч холодні млинці пече. Нісенітниця та й усе! |
|
|
|
Космічна лічилка Знову залишаю Корабель – на старті. Десять, дев’ять, вісім, сім. Три – вже два, а два – один. Пуск!!! Вже з-під влади світу 10, 9, 8, 7. 3 – вже 2, а 2 – 1. Кожен з астронавтів – В кості не зіграєш, 10, 9, 8, 7. 3 по 2, а я – один. Досліди проводжу, Можуть чи не зможуть, 10, 9, 8, 7. Нам за два йде рік один, |
|
|
|
З голоду А якщо я втечу, ні пропасти, від вас
* * * Ти – поте́ря. Набридаєш вічно |
|
|
|
Чуба́нь Наш Чуба́нь такий чубатий! а в цей час з його кімнати виповзає чуб гуляти –
Братці! Є у нас сусіди – Адже кожної суботи Якось гралися в ялинку, Потім прилади вмикали, Вибух стався, а вони, Раджу вам я, любі діти, |
|
|
|
Пилосмокт і крутоліт Як у мене, так і в мами Маму всі розцілували Я подякував усім – Він злетів, але дарма, Ось пропелер, ось багаж, Мама каже: «Не журись! Клей, крути, працюй, як слід – А на завтра мама встала, Він одразу затріщав, Я – до мами: «Не журись! Ось такі у нас стосунки. |
|
|
|
Білі коні Їдьмо, мамо, туди, на той бі́к – Там, на тій стороні, ходять коні сумні, білі коні, як дим, виїдають дірки щоб вовки їх вночі щоб побачили їх ми Їдьмо, тату, туди, на той бік – В нього грива хвиляста й м’яка, В нього хвіст, наче хмара пливе…
* * *
Зимова замальовочка Чорно́зем узявся шкарлупою льоду, |
|
|
|
Про хлопчика Чухмарика У хлопчика Чухмарика лиш з-під ковдри крадькома Може, в нього хворі вуха? – Знов, Чухмарику, не спав? Скоро айстри розцвіли, і з ліхтариком вночі Тож, тепер, немов на сміх,
* * *
Моя ідилія Спи і сопи. Бо ти є син мій. про спокій ми́ровий,
* * * Золотко моє заснуло в люлі, Бовкає годинник – і зозуля |
|
|
|
Швендя Швендя швендяла швиденько. Робить стрілка кілька кроків – Он подвір’я й огорожа! Треба всім їм розказати –
* * * Чи не в нас сьогодні свято, Йде сьогодні Катеринка |
|
|
|
Осінь золота (віршована абетка) Осінні дива́ злива змива, А. Апельсин. Сонця син. Бе. Барвінок аж до сніжинок. Ве. Виноград. Божественний сад. Ге. Гриби. Де. Дуби. Є. Це вже́ плід. Є вічний світ. Же – жито, і все прожите Зе. Земля. Озимі поля. И?! Індик. Клювати звик, Ї. Їжак не носить рюкзак, Йосип йоржем – мов гострим ножем!.. Ка. Калина у лузі достигла. Льон на те́рниці треться, терниться. Мак у сту́пі, мов зорі вкупі. О! Огірочки. Солоні, з бочки, Ер. Русалку кохаю палко. Соняшник сірий тулився без міри Трактор торохкає трактом, Фарби розводжу, мов скарб віднаходжу. Цибуля. Часник. – І вірус зник, Шпинат. Щавель. – І борщ пливе Юнак розквітав і вірші складав, «Я, – він признавсь, – у рай прокравсь І Бог сказав: «Ти дав, що мав. І був м’який знак – одна із ознак, Осінні дива́ злива змива, |
|
Більше віршів Сергія Губерначука на нашому сайті:
"Дай, я буду таким, як хочу,
Як гарно, радісно і мудро! Дотепні вірші, яскраві ілюстрації. Прекрасна публікація. Дуже дякую видавцям збірки і розробникам цієї інтернет-сторінки за працю.
Ці неймовірної, неземної краси дитячі строфи – перли – панацея і для дітей, і для дорослих у такі смутні часи.