Публікації за тегом: Вірші

"Коля, Коля, Миколай,
сиди вдома не гуляй,
а то дівки прийдуть,
зацілують і підуть!"

(народна дражнилка)

 

 

"Гандзя-бандзя кучерява
Під решетом ночувала.
Під решетом добре спати,
Не треба ся накривати."

(народна дражнилка)

 

 

 

"Грицько пикатий, 
Соломою напхатий, 
Гвіздочком прибитий, 
Щоб не був сердитий"

(народна дражнилка)

 

 

"— Васильку, Васильку, 
Ти бавився в просі,
Що цятки-просинки
На щічках, на носі?
— Дівчатка-росинки,
А то ж не просинки! 
Руденькі веснятка — 
Окраса хлоп’ятка! 

(Варвара Гринько)

 

"Ой, Іванку, Іванку, 
Упадеш в солянку, 
Краще пиши на листі 
Та не роби мазанку."

(народна дражнилка)

 

 

 

 

Відвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи. Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість. Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.

 

"Через тин вишня похилилася,
А дружка з дружкою посварилися. 
Тобі яблучко, мені грушечка,
Не сварімося, помирімося, дружечко."  

 

Мирилки – невеличкі пісеньки, розраховані на те, щоб забути недавню сварку, відновити товариські стосунки. Дивіться козацькe мирилкe від Яни Яковенко та добірочки мирилок для малечі різних авторів.

 

 

 

 

 

 

"Печу-печу хлібчик
Дітям на обідчик:
Меншому - менший,
Старшому - більший, -
Шусть у піч! Шусть у піч!"  
(Українська народна забавлянка)

 „Пальчикові" ігри - вiршованi рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних pyxiв рук, пальчиків. „Пальчикові" ігри допомагають батькам не тільки розвивати мовлення та iнтeлектуальнi здiбностi дитини, а й приносять задоволення від проведеного разом часу, допомагають у хвилини плачу, стають у пригоді для створення ритму впродовж дня. Тексти пальчикових ігор.

 

Читайте старовинні українські ігри-забавлянки для немовлят; забавлянки, записані Іваном Манжурою у 19-му сторіччі в Олександрівському повіті Катеринославської губернії; а також - кілька збірочок різних забавлянок та потішок для дітей з народної творчості та від українських авторів: Варвари Гринько, Анатолія Камінчука, Лідії Коломієць, Валентини Каменчук, Павла Тичини, Вадима Пепи, Дмитра Головка, Юлії Каспарової, Наталі Полулях, Ірини Котлярської-Фесюк, Галини Мирослави, Володимира Нагорняка, Людмили Кибалки.

 

 

 

Гра — важливий засіб виховання, який доступний кожному, має тісний зв‘язок з життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкування з іншими, виконує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра — це життя. Читайте в цій статті про ігри "Подоляночка", "А ми просо сіяли", "Там на горі мак" та  "Забавлянки" та  пальчикові ігри для дітей.