Блог Ольги Шарко про мову. "Що варто поширювати замість мовних агіток?" (частина 5), відео онлайн українською мовою


 

Ольга Шарко

ЩО ВАРТО ПОШИРЮВАТИ ЗАМІСТЬ МОВНИХ АГІТОК?

Частина 5

 

Текст та ілюстрації цієї частини, за винятком списку відеороликів, цілковито повторюють першу частину циклу «Що варто поширювати замість мовних агіток?».

 

 

 

Вітаю моїх любих читачів, читачок, а також осіб поза гендерною бінарністю. 

Якщо ви гайнуєте час у Фейсбуці (а може, і не марнуєте, а шукаєте там якусь корисну інформацію в мовних групах та пабліках, чи так званих сторінках групи), то повсякчас натрапляєте на такі картинки:

 

Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток (відео онлайн українською мовою)

Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток (відео онлайн українською мовою)

Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток (відео онлайн українською мовою) 

 

Як ви вже помітили, я практично не поширюю подібні матеріали. Та й навіть у добірці цитат про мову попросила підтримати відео на Ютубі вподобайками замість тиражування агіток у формі зображень чи тексту. 

Спробую обґрунтувати, чому ж я не висловлюю свій мовний патріотизм таким чином:

 

1.    Хибний вибір аудиторії.

На кого зорієнтовані ці агітки – незрозуміло. 

Більшість людей, які їх поширюють, і так спілкуються українською мовою, та й володіють нею досить вільно, тобто для них подібні цитати й малюнки не несуть жодної нової інформації.
Людям, які не розуміють української мови, ця агітація - до хуцепейки, вони її прочитати навіть не зможуть. 

Люди, які володіють українською мовою, однак не розмовляють нею, цю агітацію взагалі проігнорують – принципово чи мимовільно. 

З першого аргументу плавно витікає другий:

 

2.    Ефект плацебо.

Поширюючи подібні агітки, більшість повних патріотів та патріоток свято вірять у користь репосту. Ну, воно й не дивно, адже така діяльність все ж уважається кращою за повну бездіяльність. Однак інформативність подібного контенту зведена до нуля. Носіям української мови (та й неносіям) не доводиться дізнатися нові знання з цієї ж мови чи актуальні стратегії її поширення, адже агітація має емотивну, а не довідкову функцію. Як наслідок – жодної нової інформації що для спільноти мовних патріотівпатріоток, що для людей, які українську мову лише вивчають та пізнають.

Що ж корисного в подібному контенті? 

Є користь, та не на нашу користьsad

 

3.    Збір інформації для подальшої реклами чи формування електорату.

Аби не бути голослівною, я просто залишу тут посилання на статтю Оксани Мороз «Просто скопіюйте цей текст, або Як українці продають свою наївність в Facebook». 

Подекуди й я користуюся нехитрим методом пошуку ЦА у коментарях під агітацією «За мову». І таким же чином можна десь відстежити й мене. Вам просто трапляється, наприклад, пост Євгена Клопотенка з його лайфхаками переходу на українську: 

 

 

Пост набрав 28 тисяч (!!!) уподобайок та 1600 коментарів. 

Натискаєте на вподобайки чи заходите в коментарі – й у вас достобіса акаунтів, яким можна кидати свої матеріали.  

Ну, і ще один наслідок зі збору інформації через подібні агітки, який я виокремила в повноцінний контраргумент їхньому поширенню.

 

4.    Сегрегація 

Як каже народна мудрість доби Інтернету, найзапекліші в історії битви відбувалися в коментарях smiley

Воно то й смішно, от лише в половині випадків, коли якась відома чи невідома людина поширює агітацію про «Мова важлива», починається лютий трешак: чи можуть бути українці/українки російськомовними? чи можуть бути українці/українки двомовними? чи змінить перехід на українську мову геополітичну ситуацію? чи не змінить? як треба любити Україну? як не треба? хто люблять? хто не люблять? хто більше люблять? хто менше; вподобайки, дизлайки, бани, розбани, тут же 20 людей розфрендили, а 20 невідомих досі осіб додали в друзі; коментарі розгалужуються на багато гілок, наче війна на битви.  

А потім приходять вороги, спостерігають ось це все, й кажуть: «Ото бачите, що в них робиться, у них феодальна роздробленість, але то не страшно, ми зараз їм допоможемо об’єднатися».  І не варто думати, що вороги лише російськомовні, українськомовних гнид, яких протиставляють з вошами у відомому вислові, у нас також не бракує. 

Більшість агіток, на превеликий жаль, мимоволі провокують такі мікроконфлікти, які лише загострюють кризову ситуацію в суспільстві. 


Що можна й варто поширювати як альтернативу агіткам? 

–    українськомовні твори всіх родів літератури, жанрів, обсягів, стилів та регістрів на всі можливі теми й проблеми (за винятком ксенофобського спрямування);

–    практичний контент – усілякі рецепти, «Зроби сам», поради й лайфхаки, МК (майстер-класи), довідки від фахівців у різних галузях.  Так, наприклад, ми вже пропонували підтримати контент брендів харчових продуктів: 


Блог Ольги Шарко про мову. Як інтегрувати українську мову в життя: порада № 3 – підтримуємо вітчизняних виробників

 

–   контент, спрямований на підвищення вашої мовної компетенції – рідковживані слова та новотвори, фразеологізми, довідкові матеріали з теми «Як правильно сказати?», значення  українських прислів’їв та приказок. 

 

 
Нижче подано дуже цікаві та корисні відео українською мовою. Прошу ознайомитися й підтримати в ютубі вподобайками, коментарями та репостами yes heart smiley
 

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Пекторалик».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Склеп».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Сподні».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Вибадати».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Асертивність».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Ляси».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Освіта».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Філіжанка».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Братванка».

 

 

Проект «Словопис» від Київського університету імені Бориса Грінченка, епізод «Бавитися».

 

 

smiley smiley smiley
 

 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Наочно про регістри, або як захистити диплом.

 

Матеріали надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки". 

 

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

 

Блог Ольги Шарко про мову. Що варто поширювати замість мовних агіток (відео українською онлайн)Читаймо цей цикл статей мовного блогу й усвідомлюймо для себе, як ліпше вчити й удосконалювати рідну мову, як допомагати в цій важливій справі іншим.

 
 

Блог Ольги Шарко. Ольга Шарко - киянка, перекладачка літературних творів, мовознавець.Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.

 

Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови

Helga Sharko: "Шановні друзі, товариші, колеги та просто небайдужі люди - усі, хто чекав разом із нами. Глосарій нарешті опубліковано у вільному доступі. У файлі pdf можна здійснити пошук необхідного Вам слова." 
 
 
 

Ольга Шарко. Художні переклади.

Ольга Шарко - перекладачка літературних творів, мовознавець - народилася 13 квітня 1994 року в Києві. Закінчила з відзнакою у 2018 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Українська мова та література, іноземна мова». Того ж року посіла 1 місце у фінальному етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Двічі посідала третє місце в конкурсі художніх перекладів від Факультету іноземних мов ЦДПУ ім. Володимира Винниченка (2017, 2018 ).  Публікувалася в альманахах «Сполучник» (випуск 8 за 2013 рік) та «Стиль і переклад» (випуск 3 за 2016 рік, випуск 4 за 2017). Авторка «Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови».

Останні коментарі до сторінки
«Блог Ольги Шарко про мову. "Що варто поширювати замість мовних агіток?" (частина 5), відео онлайн українською мовою»:
Ольга Шарко , 2021-04-16 01:31:37, #
Раїса , 2021-04-18 17:29:26, #
Сергій , 2021-04-19 13:21:26, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 3     + Додати коментар
Топ-теми