Мовна скарбничка від Ольги Шарко. Поради Петра Одарченка (частина 3)

 

 

Завантажити статтю "Поради Петра Одарченка (частина третя)" (doc.zip)

 

Усім буцика!

Довгоочікувана третя частина порад Петра Одарченка зі збірника статей «Про культуру української мови». Читайте, зберігайте, радьте друзякам і родичам, кидайте ворогам – хай теж розуму набираються

Традиційно всі незрозумілі слова та фразеологізми уточнено з допомогою словника В’ячеслава Бусла.

* Слово «стреміти» не тотожне «прагнути», має інші значення:

1) стояти сторч: «Ніж стремить йому в серці» (Леся Українка);

2) перебувати де-небудь (коли йдеться про надокучливу, недоречну присутність): «день у день у шинку стремлять лежебоки» (Леся Українка);

3) швидко рухатися: «Море може бути повним і невичерпним лише тоді, коли ввесь час до нього будуть стреміти ріки» (Павло Тичина) (61).

* Язичіє – мішанина слів російської, церковнослов’янської та української мов, поширена в Галичині (на жаль, не вказано, у який період) (61).

* Не стидаймося вживати складні слова з основою «взаємо-»: взаємовплив, взаємодія, взаємодопомога, взаємозалежність, взаєморозуміння, взаємоперевірка, а також вислови «тісні родинні взаємини» та «взаємне скорочення військ» (63).

* Як не дивно, слово «куліса» – не русизм. Це галліцизм (від Галлія). Цьому слову відповідає українське слово «лаштунки». В переносному розумінні вислів «за кулісами/лаштунками» означає «таємно, негласно, приховано від інших». До прикладу: «В бічній кімнаті суду відбувалась одна з тих закулісних комедій» (П. Колесник) (65).

* Синонім до слів «незрозумілий» та «незбагненний» – «невтямний» (66).

* Скін (до скону), сконання  – синоніми до смерті (66).

* Цікавий синонім і до слова «пограбувати» – «зрабувати»: 1) Забрати силою. 2) Придбати грабіжництвом (значення взято зі словника В. Бусла). Похідний дієприкметник – «зрабований» (66);

* Опалювання = óпал (наголос на перший склад), огрівання (67).

* Статечно = поважно, розсудливо (69).

* Якщо ви хочете підкреслити, що дощить не мжичка, а краплі досить великі й відчутні, то називайте дощ буйним або краплистим. Ці ознаки можна застосовувати й до сліз, роси: «Буйні краплі поту котилися…» (М. Коцюбинський). «То хмарка набіжить і бризне дощ краплистий» (М. Рильський). «Ще мить, і сльози покотилися б по щоках – рясні й краплисті» (О. Донченко). «Краплиста роса» (70).

* Здебільшого в українській мові прикметники на –чий означають постійну ознаку: балакучий, блискучий, колючий, неминучий, пекучий, співучий, скрипучий, нетерплячий тощо (70).

* Антоненко-Давидович у своїй праці «Як ми говоримо» також зазначив, що слова типу «лежачий», «невмирущий» тощо – це не активні дієприкметники, а віддієслівні прикметники, що втратили дієслівні ознаки (час і вид) і означають уже не дію, як дієприкметники, а постійну сталу властивість когось чи чогось.  Тому можна сказати «Під лежачий камінь вода не тече», але не можна сказати «Павло підняв лежачу на підлозі монету». У першому реченні слово «лежачий» - це прикметник, що означає постійну властивість. У другому слово «лежачу» виконує функцію не властивого українській мові активного дієприкметника. Тож треба: «Павло підняв монету, що лежала на підлозі» (71).

* Є тонка різниця між, здавалося б, майже однаковими словами: «такі» – коли просто перелічуємо, «отакі» – коли хочемо конкретизувати, ближче означити (71).

* Одне зі значень слова «стрижень» – найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода (73).

* Цей абзац для інформації, можливо, ці значення вже застаріли:

у "Російсько-українському словнику" Овсія Ізюмова (1930)  російське слово «стержень» перекладають так:

1) серце (у дереві);

2) стрижень (у нариві);
3) шворінь (в екіпажі);

4) дуб (у млині) (73).

 

Новий російсько-український політехнічний словник Миколи Зубкова подає словосполучення «стрижневий млин», решту контекстів не знайдено.

* Синоніми до «турбуватися»: непокоїтися, клопотатися (кимось або про когось), тривожитися, побиватися, журитися, хвилюватися (73).

* В українській мові слово «відміняти» вживають у значенні «змінювати»: «Тепер я наче трохи натуру відмінила» (Леся Українка). «Усе відміняти на краще» (М. Зеров) (74).

* Мрячний – прикметник на означення погоди з туманом і мрякою: «День починався мрячним осіннім дощиком» (Вільде) (75).

* Дівчину, що збирається виходити заміж, називають «наречена», «засватана». Дівчину, яка заручилася, називають «заручена». А під час весілля її звуть «молода»: «Молодий і молода сидять за весільним столом» (75).

* Країни, які не беруть участі у військових блоках і коаліціях, по-українському називаються «позаблокові країни» (76).

* В українській мові є слово «основувати», яке має такі значення:

1) робити з пряжі основу: «… оснує, витче, та й сорочка є» (П. Мирний);

2) обсновувати: «Вже оснували тіло… залізними дротами» (Леся Українка) (76).

Для довідки зі словника В. Бусла – основувати:

1) Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. Оточувати з усіх боків.

2) Обволікати, обкутувати з усіх боків (про дим, туман і т. ін.).

3) Позбавляти власної волі, свободи дій; підкоряти собі, своєму впливові.

​

* Коли йдеться про жорстокі заходи покарання, то в українській мові вживається слово «суворо»: «Таких рабів сувора кара жде» (Леся Українка). «Сувора кара ворогові» (Григорій Тютюнник). Слова «строгий» і «строго» вживаються в українській мові, коли йдеться не про кару, а про твердість, непохитність, переконливість, незаперечність. Приклади: «Строгі його приписи регулювали моє життя (І. Франко). «Строгі й справедливі закони» (76).

* Ховатися чи скриватися можна від когось чи чогось, однак не перед кимось чи чимось (77).

* Стидко = сором’язливо, сором’язно, соромливо (77).

* Старанний = ревний, ретельний, запопадливий, заповзятий: «Данило був заповзятий рибалка» (Смолич). «Блаженко-старший дуже запопадливий до роботи» (Гончар). «Уважний і старанний учень» (Гірник). «Він був ревним хліборобом» (Цюпа). «Це ретельний дослідник, новатор» (Ле) (78).

​

Є дискусій пункт про правопис слів хре(и)стити, хре(и)щений. Залишимо їх на потім (в Одарченка є про це окремий розділ), а поки лише розберемося зі сталими виразами (78):

Держати до хреста дитину – тримати дитину під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю.

Вводити у віру (в хрест) – здійснювати обряд хрещення; хрестити.

Вихрещувати (дієприкметник – вихрещений):
1) Здійснювати обряд хрещення над людиною, що переходить у християнство з іншої релігії.

2) Бити кого-небудь.

​

*Хлібороб, хліборобство, хліборобський = рільник, рільництво, рільничий (контекстуальні синоніми). Окрім того, є народнопоетичне, правда, застаріле слово – ратай (Р.в. -я) – плугатар, орач (79).

*Завіса = завіска = заслона = фіранка (контекстуальні синоніми) (79).

​

 На 81 сторінці траплялося слово «згар»:
1) Залишки чого-небудь згорілого.

2) Те саме, що згарище: 1) Місце, де була пожежа. 2) Випалене або вигоріле місце в лісі; це ж місце, поросле травою та іншою рослинністю.

3) Залишки перегорілого кам'яного вугілля, коксу, що використовуються в будівництві шосейних доріг, для засипання чого-небудь тощо; жужелиця.

​

Вислови зі словом перемога (82):

Піррова перемога – сумнівна перемога, яка не виправдовує величезних жертв і виснаження сил переможця.

Чия відвага – того й перемога (82).

​

У творах головно західноукраїнських письменників вживається також діалектне слово «поличник» - ляпас. Фразеологізм «хапати поличників» – зазнати тілесних ушкоджень, «почастувати поличником», «дати на дорогу кілька поличників» – завдати тілесних ушкоджень: «Ще дав йому на дорогу кілька поличників» (Л. Мартинович). «… та й кого ти поличником почастувала» (О. Кобилянська). «Таких міцних поличників я ще ніколи не хапав» (О. Ільченко) (82).