Ольга Шарко. "FAQ або відповідь вокабульнутої"


Блог Ольги Шарко про мову. Відповідь вокабульнутої (відповіді блогерки на запитання користувачів у фейсбуку)

 

Привіт усім! wink

Я щиро рада, що мої матеріали не лишають вас байдужими, та подекуди я й сама стомлююся відповідати на ваші коментарі в соцмережах чи просто в блозі. Тому пропоную сьогодні зняти раз і назавжди бодай частину цих питань.

 

 

-----------------

 

 

Що за «вокабульнута»?

Не впевнена, що правильно вимовляю це поганяло (так, саме поганяло, клички у тварин, а на псевдонім це не тягне), але так мене обізвала якась користувачка якоїсь групи після ось такого допису й опису (тут скрин із іншої групи, бо той допис потім узагалі видалив модератор):

 

Блог Ольги Шарко про мову. Відповідь вокабульнутої (відповіді блогерки на запитання користувачів у фейсбуку)

 

Ну, що ж, чим би дитя не тішилося, аби не плакало. Може, десь ці люде побачать це диво-слово «вокабульнута», та й перейдуть за посиланням прочитати. А там і репостнуть (про клікбейт нижче) cool

 

 

-----------------

 

 

Чому «от-кутюр» а не «від кутюр», «від-кутюр» чи «од-кутюр»?

 

Зазвичай я в такій ситуації просто покликаюся на відео пана Олександра:

 

На відео: Сніданок з 1+1. Експрес-урок від Олександра Авраменка "Сукня від кутюр чи от кутюр?"

 

 

-----------------

 

 

Чим відрізняється «вокабуляр» від «словника»?

 

Зацитую свою викладачку англійської мови Нижник Тетяну Володимирівну (ясна річ, недослівно): вокабуляр – це активний та пасивний словниковий запас людини, який вона знає, пам’ятає та використовує. А словник – це письмовий систематизований реєстр слів певної мови (чи мов).

Звісно, можна вживати слово «словник» і у словосполученнях «активний словник», «пасивний словник», і у значенні «вокабуляр», яке є більш професійним (його використовують лінгвісти). Проте інколи варто послуговуватися й синонімами – тавтологія нікуди не зникла.

 

 

----------------

 

Чому «Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови», а не «Словник типових і рекомендованих…»?

 

Ну, бо мій глосарій – це не словник surprise

Ок, спробуймо розтлумачити різницю між цими книжками. Хвилинка нудної теорії.

Всі словники поділяються на суто лінгвістичні (для аспірантів і докторантів україністики cool) й галузево-енциклопедичні (ось ці другі в певних випадках можна назвати глосаріямиyes).

Лінгвістичні своєю чергою розрізняють двомовні (вони ж перекладні) та одномовні.

Одномовні словники поділяють на такі:

тлумачний – пояснює значення слів;

словник морфем – у ньому слова поділено на морфеми (не питайте мене, де й кому це треба – я сама за 6 років не довідаласяJ);

орфографічний – тут правильно написано слова, в яких ви сумніваєтеся laugh;

орфоепічний – тут можна здивуватися, що ви все життя неправильно наголошували певні слова J;

словник рим;

ідіолектний (це реєстр лексики, яку використовував той чи інший письменник, перекладач чи інший діяч);

ще якісь там, які я забула зазначити, та гадаю, що ви й так зрозуміли wink

Ну, жодним із цих визначень мою працю не опишеш. Водночас, мій матеріал і не є повноцінним довідником. Це вторинний до довідників реєстр. Попри це, певну лексику в ньому все ж зафіксовано й класифіковано. Тож, мабуть, кращого й точнішого визначення від «глосарія» ні я, ні моя наукова керівниця Лідія Павлівна Гнатюк так і не дібрали. Отакі пироги...

 

 

-----------------

 

 

Нащо пхати ці «откутюри» й «вокабуляри» в заголовки? Своїх висловів не вистачає?

Тут філологічна площина перетинається вже з площиною маркетингу та психології. Згодом постараюся викласти в блог лекцію з цієї теми (сподіваюся, що вона в мене збереглася, бо магістратуру я проспалаblush), а поки зосереджу вашу увагу лише на одній лінгвістично-психологічній техніці.

Клікбейт (також можливі назви «клікбейтинг» або «бейтклікінг») –  метод написання заголовків та текстів із залученням якомога емотивнішої лексики, який необов’язково відображає зміст контенту, однак зацікавлює підвищує зацікавленість читачів (чи глядачів, слухачів) до прочитання (перегляду, прослуховування) цього матеріалу.

Заодно поясню що таке емотивна функція лексики – це потенційність викликати у вас емоції від певних слів, фразеологізмів чи навіть малих фольклорних жанрів.

По правді кажучи, клікбейт – це різновид маніпуляції, що не є дуже добре. Та більшість блогерів (та й журналістів) змушені використовувати епатажні заголовки, аби на їхній матеріал звернули увагу. Цього мене ще в «елітному» ліцеї покійна Ю. Ю. Пацук учила: «Яка б не була хороша стаття, якщо заголовок нудний, я її не буду читати».

Я від початку не хотіла грішити клікбейтом. Мотивація назвати рубрику «от-кутюр» полягала лише в тому, щоб заголовок вам хоч якось запам’ятався й був максимально коротким та ємним, бо пояснювати українськими словами, що таке «Haute couture» – це додавати до назви ще дюжину слів. Та попри обурення пуристів й інших користувачів, яким це нещасний вислів не вгодив, я його залишу, оскільки без цього тригеру ніхто матеріали читати не хоче. Може пересвідчитися в цьому самі. Беру для порівняння дописи, які не зазнавали доповнення та повторної публікації в соцмережах станом на 21 серпня 2019 року:

 

Блог Ольги Шарко про мову. Відповідь вокабульнутої (відповіді блогерки на запитання користувачів у фейсбуку)

 

Блог Ольги Шарко про мову. Відповідь вокабульнутої (відповіді блогерки на запитання користувачів у фейсбуку)

 

Блог Ольги Шарко про мову. Відповідь вокабульнутої (відповіді блогерки на запитання користувачів у фейсбуку)

 

Блог Ольги Шарко про мову. Відповідь вокабульнутої (відповіді блогерки на запитання користувачів у фейсбуку)

 

 

 

Ось, може, єдиний випадок, коли назва не спрацювала:

 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Відповідь вокабульнутої (відповіді блогерки на запитання користувачів у фейсбуку)
 

 

-----------------

 

 

Бігборд чи білборд?


У коментарях до моєї статті «Як інтегрувати українську мову в життя: порада № 1 – глобалізуймося!» (тут теж вставте посилання, будь ласка) одна з дописувачок зазначила:

 

Блог Ольги Шарко про мову. Відповідь вокабульнутої (відповіді блогерки на запитання користувачів у фейсбуку)

 

– чим наштовхнула мене на пошуки. Я з’ясувала, що можливі обидва варіанти. Тут знову звернімося до Олександра Авраменка:

 


На відео: Сніданок з 1+1. Експрес-урок від Олександра Авраменка "Бігборд чи білборд."

 

 

-----------------

 

 

Ольга Шарко – викладачка?

 

Заради всього святого – НІ! Я не викладаю в жодному університеті чи коледжі, не вчителюю в жодній гімназії, школі чи ліцеї, не читаю на платних курсах та не працюю репетитором. angel

Не працюю я й молодшою науковою співробітницею чи аспіранткою, доценткою, докторанткою, лаборанткою, асистенткою на жодній кафедрі в жодному науково-дослідницькому осередку. cool

Так, я маю освіту україністки й аж три кваліфікації – фахівчині з української мови й літератури та англійської мови (бакалавр), викладачки української мови (магістр) та наукової співробітниці (магістр). Ото першої мені б із головою вистачило. Я планую працювати у сфері редактури та художнього перекладу, але поки з цим ніяк - б’юся мов риба об лід. Про перспективи працевлаштування україністів (та україністок) та проблеми поширення й застосування української мови я напишу окремий матеріал.

Поки що я просто лінгвістична блогерка. У мене за 6 років універу назбиралося усіляких знань і творчих доробків, то чого добру пропадати, як воно може хоч десь комусь у пригоді стати? yes

 

Сподіваюся, я вичерпно відповіла на болючі для вас запитання й усім полегшало. wink

Якщо цей матеріал став вам у пригоді – будь ласка, поширте його у своїх соцмережах. Також ви можете опублікувати його на вашому сайті за умови прямого посилання на першоджерело. А також пишіть у коментарях побажання, зауваження чи запитання.

 

Блог Ольги Шарко про мову.

Матеріали надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки". 

 

 

 

Читайте також на нашому сайті:

Блог Ольги Шарко. Ольга Шарко - киянка, перекладачка літературних творів, мовознавець.Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.

 

Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови
Helga Sharko: "Шановні друзі, товариші, колеги та просто небайдужі люди - усі, хто чекав разом із нами. Глосарій нарешті опубліковано у вільному доступі. У файлі pdf можна здійснити пошук необхідного Вам слова." 
 
 
 
Ольга Шарко. Художні переклади.
Ольга Шарко - перекладачка літературних творів, мовознавець - народилася 13 квітня 1994 року в Києві. Закінчила з відзнакою у 2018 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Українська мова та література, іноземна мова». Того ж року посіла 1 місце у фінальному етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Двічі посідала третє місце в конкурсі художніх перекладів від Факультету іноземних мов ЦДПУ ім. Володимира Винниченка (2017, 2018 ).  Публікувалася в альманахах «Сполучник» (випуск 8 за 2013 рік) та «Стиль і переклад» (випуск 3 за 2016 рік, випуск 4 за 2017). Авторка «Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови».

Останні коментарі до сторінки
«Ольга Шарко. "FAQ або відповідь вокабульнутої"»:
Іра , 2019-08-25 19:33:39, #
анонім , 2019-08-25 21:38:38, #
містер Х , 2019-08-25 21:45:33, #
Ольга Шарко , 2019-08-25 21:46:25, #
Ольга Шарко , 2019-08-29 15:37:16, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 9     + Додати коментар
Топ-теми