Людмила Кибалка. «Соняшник» (казка-оповідання)

Людмила Кибалка

СОНЯШНИК 

(казка-легенда)

У синьому небі вставало вранішнє Сонце. Його радісно вітав соняшник, який ріс на городі. Над ним весело гули бджілки.

Одна з бджілок запитала в соняшника:

– Кажуть люди, що ти – дитя Сонця, тому завжди повертаєшся квіткою до нього. А чи так воно? 

– Так, колись чорні хмари нависли над землею і надовго закрили злотозоре Сонце. Люди звернулися до Бога: вдень і вночі молилися. Сонечко знову засяяло на блакитному небі. Умить його тепле проміння зігріло все навкруги. Крім того, Бог подарував людям насіння, з якого виріс я для того, щоб Сонечко було не тільки на небі, а й на землі.  Щодня  мандрую я за світилом,  адже ми дуже схожі, – відповів соняшник.

Твір люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів порталу "Мала Сторінка".

Більше творів Людмили Кибалки на "Малій Сторінці":

Людмила Кибалка – сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони – щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...