"Квартет" - байка Івана Крилова

Іван Крилов 

КВАРТЕТ

(Переклад Ф.Скляра)

Вигадниця Мартишка, Осел, Козел
Та клишоногий Мишка
Затіяли Квартет (1) заграть.
Двіоскрипки,  ноти, бас і альт (2) дістали
Й під лину в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
— Стій, братця, стій! — кричить їм
Мавпа.— Постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
- Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду  проти  втори (3);
Тоді вже буде музика не та:
У танець підуть ліс і  гори!   
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
— Стривайте  ж,  я  знайшов секрет, —
Кричить Осел,— усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем! —
Послухали Осла, поважно сіли вряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще  гірше, ніж раніш, пішли  між ними чвари й свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов'ю якраз там пролітать.
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
—  Будь ласка, — мовили, — таж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти й інструмент зуміли   ми  дістать,
Скажи лиш, як сідать! —   
Щоб буть музикою, потрібне тут уміння
Та трохи тонших би ушей,— їм одмовляє Соловей,—
Тож, як сідати — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні.

(1) Квартет — оркестр із чотирьох осіб.
(2) Бас  і  альт - музичні інструменти.
(3) Прима — перша   скрипка  в  оркестрі;  втора - друга скрипка.

За матеріалами: Іван Крилов. "Лебідь, Щука і Рак". Видавництво "Молодь", 1956. Малюнки Г.Карлова, стор. 3 - 8.

 Більше байок Івана Крилова на нашому сайті:

Творчість Крилова зіграла важливу роль в історії літератури. Традиції великого байкаря цілком відчутні у творчості багатьох наступних поетів і прозаїків; досить згадати хоча б сатиричні казки Щедріна. Криловські байки зіграли чималу роль і в розвитку літератур народів. З особливим інтересом було сприйнято баєчне новаторство російського поета в українській літературі. Тарас Григорович Шевченко добре знав і високо цінував байки Крилова. Його традиції сприяли розвитку й зміцненню байки як одного із провідних жанрів української поезії XIX сторіччя. У першу чергу тут варто назвати Євгена Гребінку і, особливо, -  Леоніда Глібова, з іменами яких пов’язане остаточне утвердження реалістичної байки в українській літературі.