Наталя Карпенко
Весна іде!
Весна іде! Хлопчиськом вітер скаче,
Косматі сни витрушує з гілля.
Весна іде! В калюжі лютий плаче,
На повні груди дихає земля.
Весна іде! Сміється небо синє,
Весна іде! Курличуть журавлі.
Руденький промінь сіє ластовиння
На носики великі і малі.
|
Лелеки Повернулися лелеки А надворі морозище, Змерзла перша квітка нині… |
|
|
На Явдохи... На Явдохи в давнину Дерев’яних ластівок |
|
|
Перші квіти Ще довкола сніг лежить, Показав голівку ніжну Мати-й-мачуха у жменьках |
|
|
Ходи, веснонько, сюди! Сонечко лоскоче ніс, Ходи, веснонько, сюди! Обійми усіх теплом, |
|
|
Пролісок
Пролісок тендітний |
|
|
Весняна холоднеча І де та весна, і де те тепло… |
|
|
Прокидайся, квіточко
Прокидайся, квіточко, прокидайся, Піднімайся, гілочко, піднімайся, Повертайся, пташечко, до гніздечка, |
|
|
Любе сонечко, грій! В небі сонечко – блись! |
|
|
Водичкин шлях Річка воду нам дає, Вниз вода дощами ллється, Без води борщу не звариш, Як побачу – б’є фонтан, |
|
Весняний дощик В хмарі шпарку дощ знайшов Напувай, дощу, квітки, Просить річка і ставок: |
|
|
Брунька Промінь нам весну приніс, Виліз вгору з-під хусток Поміж трав і поміж віт |
|
|
У верби-вербиченьки... У верби-вербиченьки таке миле личенько, |
|
|
Золотоокий табун
З небес табун спустився, Де коні воду пили – Дарують коні дивні Несуть гінці гривасті Від дотиків яскравих Табун золотоокий |
|
|
Розвеснилося Розвеснилося, любо й зелено, Гріє крилечка молодесенькі
* * *
Навесні Потеплішало й трава
Знову виросла нова. Промінь носика лоскоче, Грати в піжмурки не хоче. Гілка вбралася в листок,
Сяють очі у квіток. День обіймами стрічає, Пташка піснею вітає. |
|
|
Усміхнувся квітень Проросли у сонечка |
|
|
Ластівка співає Квітень виліз на паркан |
|
|
Милуюся весною День сьогодні – вихідний |
|
|
У весни бадьорі кроки У весни бадьорі кроки! Гарно й радісно довкола – В’ється квіточка край стежки, Гімн весни співає пташка, |
|
|
Фіалки Що за квіточки яскраві Це фіалочки тендітні |
|
|
Незабудки Блакитні незабудки В них небо заблудилось |
|
|
Барвінок Біля втоптаних стежинок І у спеку, і в негоду |
|
|
Кульбабки Зелен-луг причепурився, Квіти ці на сонце схожі, Море радості і втіхи |
|
|
Сумна кульбабка Ви це бачили? Кульбабка |
|
|
Медунка Квіти медунки – духмяні і гарні, |
|
|
Конвалії Конвалії дзвіночки |
|
|
Веронічка Там, де трави землю вкрили, |
|
|
Свято квітів Квіти кращу обирали, Небу проліска блакитна Цвіт фіалочки ліловий Грала променем кульбабка Визирали із травички Били в дзвони первоцвіти, Їм весна сказала: «Квіти! Кожна сонечком зігріта |
|
|
Осипається цвіт Осипається цвіт, білим коміром тулиться стежки, |
|
|
У травні Закоцюбли трави. Прокидайся, промінь! Де ти заблудився, повертай до хати, |
|
|
Опустила хмара крила Опустила хмара крила, Супить хмара бровенята, Хмара вирячила очі: |
|
|
Продірявилася хмара... Продірявилася хмара і реве: Продірявилася хмара і стекла, Утікає річка яром і селом, |
|
|
Дощ і громовиця Дощ зірвався із припону, Звідки в нього тої сили? Хмара злиться і бурмоче, Змило грядку на городі |
|
|
В пишнім плетиві трави В пишнім плетиві трави Де в ярах жовтів підбіл, Промінь грає, день росте, |
|
|
Іриси Розкошують іриси – прощальне вітаннячко травня, |
|
|
Відлетіла весна Відлетіла весна, відшуміла дощами і градом, Цьогорічну весну анітрохи не жалував промінь, |
|
Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Ще вірші про весну від Наталі Карпенко:
"Сонечко-мама зайчика-сина
Вивела з хати в сонячну днину.
Хлопчик-горобчик, зайчик-стрибайчик
Скік на подвір’я, скік на майданчик.
Сонячний зайчик скаче та скаче…
Йди-но на ручки, сонячна вдаче."(Наталя Карпенко)
"Повернулися граки –
Сніг сховався у грядки.
Чути пісню журавля –
Час засіяти поля."(Наталя Карпенко)
Більше творів Наталі Карпенко на "Малій Сторінці":
Яка душа, такі й вірші.Впевнена,що не знайдеться жодноі людини,яка б не посміхнулася і не відчула тепла у поезіі Наталі,навіть, якщо це вірші про холоднечу. Читайте і отримуйте невимовну насолоду !!! Чекаємо новинок! Натхення автору!