Дитячі вірші про весну від Наталі Карпенко


 

 

 

Наталя Карпенко

Весна іде!

Весна іде! Хлопчиськом вітер скаче,
Косматі сни витрушує з гілля.
Весна іде! В калюжі лютий плаче,
На повні груди дихає земля.

Весна іде! Сміється небо синє,
Весна іде! Курличуть журавлі.
Руденький промінь сіє ластовиння
На носики великі і малі.

 

 

 

Дитячі вірші про весну від Наталі Карпенко. Лелеки

 

 

        Лелеки

Повернулися лелеки
До гнізда з країв далеких.
А надворі знову сніг,
Ні стежинок, ні доріг.

А надворі морозище,
А надворі вітер свище.
Сиве небо сипле сніг
Не для радощів і втіх.

Змерзла перша квітка нині…
Як тут вижити пташині?
Ані їжі, ні гнізда…
Для лелек сніги – біда.

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну

 

 

   На Явдохи...

На Явдохи в давнину
Новий рік стрічали,
До схід сонечка весну
Щиро закликали.

Дерев’яних ластівок
По дворах носили,
Урожаю і квіток
У весни просили.

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Пролісок

 

  

     Перші квіти

Ще довкола сніг лежить,
Та природа вже не спить.
Пробиваються з землі
Перші квіточки малі. 

Показав голівку ніжну
Молодесенький підсніжник.
Знову проліска блакитна
Посміхнулася привітно.

Мати-й-мачуха у жменьках
Несе промені жовтенькі.
Тішать очі первоцвіти,
Пахнуть веснонькою квіти.

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про весну. Ходи, веснонько, сюди!

 

 

Ходи, веснонько, сюди!

Сонечко лоскоче ніс,
Промінець весну приніс,
День яскравим світлом вмив,
Першу квіточку збудив.

Ходи, веснонько, сюди!
Принеси землі води, 
Зодягни дерева в лист,
Покажи завзятий хист!

Обійми усіх теплом,
Засівай поля добром.
Звесели гаї й сади,
Ходи, веснонько, сюди!

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Перші квіти

 

 

    Пролісок

Пролісок тендітний
Сонце зустрічав,
Віченьки блакитні 
Вгору підійняв.
Сонце привітало
Квіточку ясну,
Щиро обійняло
Зірку весняну.
  
Ряст свою чуприну
Висунув надвір. 
Заховав перину
Крокус і підбіл.
Сон-траві не спиться, 
Змив потічок сни.
Сіли на травицю
Промені весни.

 

 

 

 

Дитячі вірші про весну від Наталі Карпенко

 

 

Весняна холоднеча

І де та весна, і де те тепло…
Надворі стоїть холоднеча.
Садиба сумна, стежки розвезло,
Чорніє гніздечко лелече.
На волю давно проситься цвіт,  
Немає ні сонця, ні бджілки.
Гуляють вітри самі поміж віт
І сіють дощі біля гілки. 

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну

 

 

    Прокидайся, квіточко

Прокидайся, квіточко, прокидайся,
У весняне платтячко зодягайся. 
Вже торішнє зіллячко перепріло,
Вже торішнє зіллячко в землю сіло.

Піднімайся, гілочко, піднімайся,
У зелене листячко прибирайся.
Незабаром вилізе комашина,
Буде їй і лакітка, і хатина.

Повертайся, пташечко, до гніздечка,
Принеси нам райдугу на крилечках,
Принеси нам пісеньку стоголосу.
Заплітає веснонька нову косу.

 

 

 

Дитячі вірші про весну від Наталі Карпенко

 

 

Любе сонечко, грій!

В небі сонечко – блись!
– Не ховайся, озвись,
Ходить дід-вітровій.
Любе сонечко, грій!
В лузі квітка мала
Очі вгору звела.
Тріпотять пелюстки,
Опустились листки.
Любе сонце, світи,
Треба квітню рости. 
Твій промінчик мовчить…
Він у квітні ж не спить!

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну

 

 

Водичкин шлях

Річка воду нам дає,
Річка з хмари воду п’є.
Річка – з хмари, хмара – з річки,
Вниз та вгору – шлях водички.

Вниз вода дощами ллється,
Вгору – парою плететься.
Напуває дощ криницю,
Дощ, спасибі за водицю!

Без води борщу не звариш,
В суху землю не посадиш…
Я відверто вам кажу,
Я водицю бережу!

Як побачу – б’є фонтан,
Чи тихенько плаче кран, –  
Зразу дію! То ж ріка
Крап за крапом витіка!

 

 

 

Дитячі вірші про весну від Наталі Карпенко

 

 

    Весняний дощик

В хмарі шпарку дощ знайшов
Й врешті-решт таки пішов – 
Сіє дощ тихенький,
Сіє дощ дрібненький.

Напувай, дощу, квітки,
Усі пагони й листки…
Напувай коріння
І мале насіння.

Просить річка і ставок: 
– Ще ковточок, ще ковток. 
Полились потоки
У підземні стоки.

 

 

 

Дитячі вірші про весну від Наталі Карпенко

 

 

          Брунька

Промінь нам весну приніс,
Брунька висунула ніс.
Брунька плечі підняла,
Брунька плащика зняла.

Виліз вгору з-під хусток
Молодесенький листок.
Розгорнув листочок хвіст,
Випнув крила... І – у ріст!

Поміж трав і поміж віт
Визирає з бруньки й цвіт.
Дивовижа! Так, так, так!
На всяк колір і всяк смак.

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. У верби-вербиченьки

 

 

      У верби-вербиченьки...

У верби-вербиченьки таке миле личенько,
У верби-вербиченьки усмішка ясна.
Опустила вербонька коси на травиченьку,
Заплела вербиченьку квітами весна.
Притулилась вербонька до води-водиченьки, 
Притулилась вербонька матінки-землі.
Так багато весноньки у верби-вербиченьки, 
В неї від народження сили чималі. 

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. З небес табун спустився

 

 

 Золотоокий табун

З небес табун спустився,
Рум’янцем день налився.
Гуляють на осонні
Руді та жовті коні.

Де коні воду пили –
Морози відступили,
Де коні гарцювали –
Струмки пісень співали.

Дарують коні дивні
Веснянки-ластовиння,
Світанки, блиском вмиті,
Спів жайвора в блакиті.

Несуть гінці гривасті
Тепло і гарний настрій,
Та райдугу врочисту
На низці крапель чистих.

Від дотиків яскравих
Ростуть у лузі трави,
Цвітуть сади і квіти,
Вкриває зелень віти.

Табун золотоокий
Біжить бадьорим кроком
До кожної оселі
Промінчиком веселим. 

 

 

 

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про весну.

 

 

Розвеснилося

Розвеснилося, любо й зелено,
Жовта зірочка зацвіла.
Оксамитами двір устелено,
Дочекалися ми тепла.

Гріє крилечка молодесенькі
На галявині первоцвіт
І розгойдує дні білесенькі –
Гайда пташкою у політ.

 

* * *

 

Навесні

Потеплішало й трава
Знову виросла нова.
Промінь носика лоскоче,
Грати в піжмурки не хоче.
 
Гілка вбралася в листок,
Сяють очі у квіток.
День обіймами стрічає,
Пташка піснею вітає.
 

 

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Усміхнувся квітень.

 

 

Усміхнувся квітень

Проросли у сонечка 
                           пагінці!
Прилетіли лагідні 
                           промінці,
Відшукали річечку 
                          під містком,
Пробудили квіточку 
                         під листком…
Усміхнувся квітень 
                       теплом мені,
Вкрились 
            ластовиннячком білі дні.

 

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про весну. Ластівка співає

 

 

Ластівка співає

Квітень виліз на паркан
Вкрив деревам плечі,
Розгорнув на весь екран
Ранок, день і вечір.
Він у пазуху сховав
Квіти-первоцвіти.
Будить квітень поміж трав
Нині інші квіти.
Ще не віриться ніяк,
Промінь в небі грає.
Стало тепло? Таки так! –
Ластівка співає.

 

 

 

Дитячі вірші про весну від Наталі Карпенко

 

 

Милуюся весною

День сьогодні – вихідний
І, як сонечко, ясний. 
Небо посміхається,
З річкою вітається.
Пригорнувся, наче кіт,
Вітерець до сірих віт.
Зеленіє личенько
Тільки у вербиченьки.
Квіти в нашому дворі
Запалили ліхтарі.
Пшінка сонцем світиться,
Бджілка медом тішиться.
Фуркотить сердито джміль:
– Не чіпай краси довкіль.
Годі хвилюватися,
Буду милуватися.

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. У весни бадьорі кроки.

 

 

У весни бадьорі кроки

У весни бадьорі кроки!
Йде весна стрімким потоком
Від бадьорого струмочка
До широкого ставочка.

Гарно й радісно довкола –
За селом парує поле, 
Височінь блакиттю грає,
День вітання надсилає.

В’ється квіточка край стежки,
На вербі цвітуть сережки,
Зеленіють довгі кіски
Білокорої берізки.

Гімн весни співає пташка,
Прокидається комашка.
Запальний яскравий промінь
Пестить щічки і долоні.

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Фіалки

 

 

        Фіалки

Що за квіточки яскраві
Підвелися на галяві
На тонесеньких стеблинках
В фіолетових хустинках?

Це фіалочки тендітні
Привітали теплий квітень.
Не губи живої вроди,
Не завдай природі шкоди!

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Незабутки

 

 

 

   Незабудки

Блакитні незабудки
Розквітли навесні,
Ніколи не забуду 
Ці погляди ясні.

В них небо заблудилось 
І річечка стрімка.
Водою квіти вмились
З блакитного струмка.

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Барвінок

 

 

       Барвінок

Біля втоптаних стежинок
Килимки плете барвінок. 
Навесні і щедрим літом
Споглядає синім цвітом. 

І у спеку, і в негоду
Не втрачає горду вроду.
Витривалому барвінку
Не страшні морози взимку. 

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Кульбабки

 

 

      Кульбабки

Зелен-луг причепурився,
Жовтим цвітом рясно вкрився.
На кульбабки ясноокі
Сіли промені високі.

Квіти ці на сонце схожі,
І яскраві, і пригожі.
Жовті сонечка-веснянки
Прокидаються щоранку.

Море радості і втіхи
Принесуть кульбабки дітям.
Квіти весноньку вітають,
У дитинство повертають.

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Сумна кульбабка.

 

 

    Сумна кульбабка

Ви це бачили? Кульбабка
Загубила білу шапку
І стоїть така сумна…
– Ти куди біжиш, весна?
Так чекали ми на тебе!
– Вам журитися не треба, 
Я ще поруч, я ще є,
Що квітує – то моє.
Я від хмари потерпала,
В хаті сонечка не мала,
Все робила, що могла,
Й врешті-решт перемогла. 
Вкриті листячком зеленим
І черешеньки, і клени…
Подивіться!  Навкруги
Гомонять ліси й луги.

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші про весну. Вірші про квіти. Вірші про рослини. Вірші про кольори.

 

 

             Медунка

Квіти медунки – духмяні і гарні,
Тільки дзвіночки на ній різнобарвні.
Різні за віком в медунки всі квіти,
Ходять в новому щодня її діти.
Милі малята – в рожевих сорочках,
Юні дівчата – в бузкових віночках,
Пані вбираються в сині спідниці. – 
Ось чому різні красуні-сестриці!

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Конвалії.

 

 

     Конвалії

Конвалії дзвіночки
У льолях і віночках.
А може, це спідниці
Ясної зоряниці?
А може, це корони?
Та ні! Це білі дзвони,
Що грають тілі-тілі
У травня на весіллі.

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Синьоока веронічка.

 

 

       Веронічка

Там, де трави землю вкрили,
Де дощі кульбабу вмили,
Розгулялись сині ріки,
Сині ріки вероніки. 
Синьооку веронічку 
Сонце чмокнуло у щічку.
В її синіх оченятах
Грає усмішка завзята.
Колосяться у травиці
Сині китиці-косиці, 
Сині китиці-віночки, 
Килимки і килимочки. 

 

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. Свято квітів

 

 

     Свято квітів

Квіти кращу обирали,
Квіти свято влаштували.
На галявині підсніжник
Запалив ліхтарик ніжний.

Небу проліска блакитна
Усміхалася привітно.
З круч і вибалок підбіли
Ясним сонечком горіли.

Цвіт фіалочки ліловий
Сів метеликами в полі.
Ряст чуприною пишався,
Сон в корону пишну вбрався.

Грала променем кульбабка
Жовта-жовта, як курчатко.
У конвалії в намисті
Перли сяяли врочисті.

Визирали із травички
Оченята веронічки.
Барвін-зілля у листочки
Голубі вплітав віночки.

Били в дзвони первоцвіти,
Паленіли горицвіти…
Всі завзято сперечались, 
Вихвалялись, хизувались…

Їм весна сказала: «Квіти!
Ви мої найкращі діти!
Всіх красою наділила!
Кожна квітка гарна й мила,

Кожна сонечком зігріта
І дощем цілющим вмита.
Всі значні і особливі,
Ви у мене всі вродливі».

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Осипається цвіт.

 

 

                Осипається цвіт

Осипається цвіт, білим коміром тулиться стежки, 
Жовтолицю кульбабу вкриває квітневим дощем.
На зеленій траві біле-біле намисто й сережки.
Осипається цвіт. Світлий спомин. І радість, і щем.

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. У травні.

 

 

                 У травні

Закоцюбли трави. Прокидайся, промінь!
Проситься на волю пташечка і рій.
Стоголосу пісню завиває комин,
Гонить сірі хмари дідо-вітровій.

Де ти заблудився, повертай до хати,
Квіточка до нитки змокла і тремтить.    
Променю, без тебе меду не дістати. 
Забарився травень, спить собі та спить. 

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Опустила хмара крила.

 

 

Опустила хмара крила

Опустила хмара крила,
Хмара вулицю накрила.
Розбігайтесь, хто куди,
В хмари повен міх води.

Супить хмара бровенята, 
Треба бігти нам до хати.
Опустила хмара хвіст,
Впав у трави сірий міст.

Хмара вирячила очі:
– Хто ховатися не хоче,
В мене вистачить дощу,
Я вас щедро пригощу.

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Продірявилася хмара.

 

 

   Продірявилася хмара...

Продірявилася хмара і реве:
– Лізе клаптиками платтячко нове.
Репетує аж до хрипу… – Ого-го!
Що залишиться від черева мого?

Продірявилася хмара і стекла,
Проковтнула хмару річенька-ріка,
Дощ звивається у річці, наче вуж,
Утікає річка берегом чимдуж.

Утікає річка яром і селом,
Мчить від гніву хмаровиння напролом.
Не гнівися, небо, досить! Небо – блись! 
Сипле градом і голосить… Зупинись!

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну.  Дощ і громовиця

 

 

  Дощ і громовиця

Дощ зірвався із припону,
Перейшов усі кордони,
Ллє і ллє, як із відра…
Зупинитися пора.

Звідки в нього тої сили?
Ходять небом сірі брили,
Ходить хмара дощова, 
Блискавицею брова.

Хмара злиться і бурмоче,
Повертатися не хоче,
Точить ляси невпопад. 
То гримить, то сіє град.

Змило грядку на городі
І нема кінця негоді.
Де не глянь – дощів стіна,
Певно, наша в тім вина.

 

 

Наталя Карпенко, вірші для дітей про весну. В пишнім плетиві трави

 

 

В пишнім плетиві трави

В пишнім плетиві трави
Розрослися острови
Квітів лікарської рутки,
Вероніки, незабудки.

Де в ярах жовтів підбіл,
Вже квітує чистотіл
Та всміхається кульбаба –
Дітям радість і забава.

Промінь грає, день росте,
Запашний бузок цвіте.
Вітер дощ в кишеньках носить,
На гостину літо просить. 

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Іриси.

 

 

                                    Іриси

Розкошують іриси – прощальне вітаннячко травня, 
Там зимує веселка і робить ескізи весна.
Кукуріку! Вже літо! Звуть квітку і півником здавна.
Ще квітують іриси. Ще грає прощальна струна.

 

 

 

 

Наталя Карпенко. Вірші для дітей про весну. Відлетіла весна

 

 

                 Відлетіла весна

Відлетіла весна, відшуміла дощами і градом, 
Покотилася хвилею срібною за береги. 
Відлетіла весна білокрилим насінням кульбаби, 
Залишила на згадку світанки й зелені луги.

Цьогорічну весну анітрохи не жалував промінь,
Тож росла без любові, зазнала біди без тепла.
Назбирала весна трохи світлих зірниць на долоні,
Та без вогника в серці зігріти усіх не змогла.

 

Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Ще вірші про весну від Наталі Карпенко:

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про весну. Сонячний зайчик"Сонечко-мама зайчика-сина
Вивела з хати в сонячну днину.
Хлопчик-горобчик, зайчик-стрибайчик
Скік на подвір’я, скік на майданчик.
Сонячний зайчик скаче та скаче…
Йди-но на ручки, сонячна вдаче."

(Наталя Карпенко)

 
 
 

Вірші для дітей. Вірші про весну. Наталя Карпенко. Весняні прикмети у віршах"Повернулися граки –
Сніг сховався у грядки.
Чути пісню журавля –
Час засіяти поля."

(Наталя Карпенко)

 

 

 

 

 

Більше творів Наталі Карпенко на "Малій Сторінці":

Вірші для дітей від Наталі Карпенко
Пропонуємо почитати нашим діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу - про усе, що нас оточує.

Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо!

 

 

 

 

 

Дивіться також:

Вірші про весну

Вірші про весну
Читайте в цьому підрозділі вірші Ліни Костенко, Михайла Стельмаха, Петра Короля,  Олени Журливої, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько,  Наталі Карпенко, Лідії Компанієць, Володимира Сосюри, Валентина Бичка, Анатолія Камінчука, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Анатолія Качана та інших українських авторів.

Останні коментарі до сторінки
«Дитячі вірші про весну від Наталі Карпенко»:
Вікторія Рибак , 2019-04-16 13:18:23, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми