Галина Римар
ПОТРІБНО ЖИТИ!
Я — українка.
І мені потрібно жити.
Бо хто тоді збиратиме на віск?
А хто піде до річечки співати?
І хто вербичку виростить тоді?
Хто песика погладить
нічийого...
Хто нову казочку
маляточкам складе?
Іду, переступаю всі незгоди.
Служу народу, Богові і роду,
Най рід і Українонька цвіте.
Галина Римар — людина творча, цікава і багатогранна. Народжена вона 4 березня 1968 року в родині вчителів у селі Борщів Радомишльського району Житомирської області.
Закінчила з відзнакою Коростишівське педучилище імені Івана Франка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Житомирський державний університет імені Івана Франка. За освітою — вчитель початкових класів, української мови та літератури й зарубіжної літератури.
Нині пані Галина працює вчителем української мови в рідній школі. У 2013 році в Житомирі у видавництві «Рута» вийшла друком перша збірка творів Галини Римар «Забавлянки для маляток», і вже через два роки, у 2015 році, опубліковано другу книгу «Казки моєї сім”ї». Читаючи чудові твори Галини Римар, ми бачимо, що авторка добре знає світ дитячих фантазій, любить дітей, знайома з дитячими мріями, адже, крім учнів, виховує сина та трьох донечок, які, за її словами, надихають та допомагають їй у творчості. Одна з донечок, Катерина, стала ілюстратором матусиних книг, а тепер мріє стати художником-мультиплікатором. Усі ми любимо мріяти, нам хочеться у звичайному бачити щось загадкове — так, як бачить це Галина Римар у своїх творах — оповіданнях, казках та віршах.
"Світ природи – справжня казка,
Бережім її, будь ласка…
Бо планета – спільний дім
Для людей, рослин, тварин."
"Даю тобі руку свою, дитино.
Ходім зі мною по стежинці доброти!"
Сьогодні, любі наші діточки, ми привезли з країни добрих і милих феєчок вам усім найщиріші вітання і листа.
"Дорогі дітоньки! Ми вас дуже-дуже любимо.
Нам дуже подобається прилітати у вашу славну Україну!
Кращих країв ми ніде не зустрічали!
Знаємо, які талановиті і працелюбні українці, як люблять свою землю і ні на що її не проміняють: ні на гроші, ні на що інше.
Повідомляємо вас, що нещодавно ми усі збиралися у нашої королеви, аби обговорити, чим можемо вам допомогти.
Для перемоги Добра і Світла Україні потрібно докласти всіх зусиль.
А щоб ми змогли вам допомогти, нас має бути сто сотень фей-хлопчиків і сто сотень фей-дівчаток з нашою доброю королевою. Та, на жаль, поки що нас не стільки!!
Щоб ваша країна стала заможною, міцною, вам треба зовсім небагато - щиро любити свою рідну землю й нікому її не дарувати, берегти вашу співучу й дивовижно прекрасну мовоньку (повірте нам, ми чули мов багато!), старанно навчатися, щоб здобути професію за вашим покликанням і нізащо не впускати в душу ніяких страхів!
Нічого не бійтеся: ви — на своїй предківській землі і просто зобов'язані бути щасливими, а ваша країна — багатою і процвітаючою!
З любов'ю — Ваші щирі друзі феї."
|
|
Галина Римар Загадка В однім приміщенні прадавнім, (бібліотека) |
|
Теплі, добрі, щирі, духовно багаті поезії Галини Римар - це вірші для дітей, авторські думи, віршовані казки та п'єси. Усі вони сповнені глибоким змістом, життєвою правдою, любов'ю до української природи, до рідної країни та нашого народу. ЇЇ думи - це сонячне правдиве Світло... Читаймо...
Пісні, написані відомою українською поетесою Галиною Римар, – це красиві твори про Україну, про рідну мову, про маму, про новий рік, про зиму, про літо, про природу,
Віршовані казки-п'єси для дітей від Галини Римар
Читаймо чудові, добрі, світлі віршовані казки-п'єси Галини Римар – авторки, сповненої любові до дітей, до ближніх, до всього навколишнього світу.
Галина Римар. Казки для усієї родини.
"Світ природи – справжня казка,
Бережім її, будь ласка…
Бо планета – спільний дім
Для людей, рослин, тварин."(Галина Римар)
Читаймо цікаві та пізнавальні легенди, створені письменницею Галиною Римар про писанки, про Котигорошка та про котика й песика.
На відео: Сонце Свободи над скіфським курганом села Котлярки.
"...Було це, діточки, давно. У понижжі за порогами могутнього Славутича-Дніпра на вільних землях почали збиратися волелюбні відчайдухи та сміливці. І стали разом військову муштру проходити, волю, силу духу кувати, різну зброю проти нечистого ворога освоювати, щоби бути готовими нападникам гідний відпір давати. А що були набожними, то в центрі Січі звели затишний Храм-Церковицю. Так щоранку, щовечора та о полудні у ній збираються і щиро моляться за збереження й благословення землі рідної. Якось молилися ревно козаки перед боєм, бо знали про наближення ворожої орди, що палила цілі села, забирала молодь в рабство, а ще прикликала зло в поміч...." (Галина Римар)
"Скоро День матері. Катрусенька хоче приготувати своїй дорогій матусі приємний сюрприз, бо дуже її любить. Коли дівчинка ішла до школи, побачила бабусю, яка продавала вирощені вдома великі, неймовірно красиві квіти сон-трави. У горщечках, а ще так дбайливо загорнуті в гарний подарунковий папір! Та у дівчини нема коштів на них. Зате коли вона прийде додому, щось допоможе матусі, тоді хутенько повчить уроки (а їх має бути небагато, бо дві контрольні), і закінчить валяти з вовни м'якеньке сердечко в подарунок!.." (Галина Римар)
«— Чому так? Як так жити? Сірість скрізь... Безлад. І стільки зла!
— Але є і добро. Попроси у Господа вибачення за всі гріхи. Щиро. І він змилостивиться. Пошле тобі світло надії, віри, дасть любов до життя...»(Галина Римар)
"У садочку, що повниться пташиними піснями від самого світання, сивий дідуньо майструє колисоньку. У білій сорочці, з добрим настроєм, як і годиться. Не снідаючи, після ревної Молитви. Йому підсобляє тато. Малому Сергійкові це так цікаво! То він хутенько вніс дрівцят до печі - мама з бабунею попросили, і біжить до татка з дідусем. А дід Андрій усміхається..." (Галина Римар)