Галина Римар
ПОТРІБНО ЖИТИ!
Я — українка.
І мені потрібно жити.
Бо хто тоді збиратиме на віск?
А хто піде до річечки співати?
І хто вербичку виростить тоді?
Хто песика погладить
нічийого...
Хто нову казочку
маляточкам складе?
Іду, переступаю всі незгоди.
Служу народу, Богові і роду,
Най рід і Українонька цвіте.
Галина Римар — людина творча, цікава і багатогранна. Народжена вона 4 березня 1968 року в родині вчителів у селі Борщів Радомишльського району Житомирської області.
Закінчила з відзнакою Коростишівське педучилище імені Івана Франка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Житомирський державний університет імені Івана Франка. За освітою — вчитель початкових класів, української мови та літератури й зарубіжної літератури.
Нині пані Галина працює вчителем української мови в рідній школі. У 2013 році в Житомирі у видавництві «Рута» вийшла друком перша збірка творів Галини Римар «Забавлянки для маляток», і вже через два роки, у 2015 році, опубліковано другу книгу «Казки моєї сім”ї». Читаючи чудові твори Галини Римар, ми бачимо, що авторка добре знає світ дитячих фантазій, любить дітей, знайома з дитячими мріями, адже, крім учнів, виховує сина та трьох донечок, які, за її словами, надихають та допомагають їй у творчості. Одна з донечок, Катерина, стала ілюстратором матусиних книг, а тепер мріє стати художником-мультиплікатором. Усі ми любимо мріяти, нам хочеться у звичайному бачити щось загадкове — так, як бачить це Галина Римар у своїх творах — оповіданнях, казках та віршах.
"Світ природи – справжня казка,
Бережім її, будь ласка…
Бо планета – спільний дім
Для людей, рослин, тварин."
"Даю тобі руку свою, дитино.
Ходім зі мною по стежинці доброти!"
Сьогодні, любі наші діточки, ми привезли з країни добрих і милих феєчок вам усім найщиріші вітання і листа.
"Дорогі дітоньки! Ми вас дуже-дуже любимо.
Нам дуже подобається прилітати у вашу славну Україну!
Кращих країв ми ніде не зустрічали!
Знаємо, які талановиті і працелюбні українці, як люблять свою землю і ні на що її не проміняють: ні на гроші, ні на що інше.
Повідомляємо вас, що нещодавно ми усі збиралися у нашої королеви, аби обговорити, чим можемо вам допомогти.
Для перемоги Добра і Світла Україні потрібно докласти всіх зусиль.
А щоб ми змогли вам допомогти, нас має бути сто сотень фей-хлопчиків і сто сотень фей-дівчаток з нашою доброю королевою. Та, на жаль, поки що нас не стільки!!
Щоб ваша країна стала заможною, міцною, вам треба зовсім небагато - щиро любити свою рідну землю й нікому її не дарувати, берегти вашу співучу й дивовижно прекрасну мовоньку (повірте нам, ми чули мов багато!), старанно навчатися, щоб здобути професію за вашим покликанням і нізащо не впускати в душу ніяких страхів!
Нічого не бійтеся: ви — на своїй предківській землі і просто зобов'язані бути щасливими, а ваша країна — багатою і процвітаючою!
З любов'ю — Ваші щирі друзі феї."
|
Галина Римар Загадка В однім приміщенні прадавнім, (бібліотека) |
|

Теплі, добрі, щирі, духовно багаті поезії Галини Римар - це вірші для дітей, авторські думи, віршовані казки та п'єси. Усі вони сповнені глибоким змістом, життєвою правдою, любов'ю до української природи, до рідної країни та нашого народу. ЇЇ думи - це сонячне правдиве Світло... Читаймо...
Віршовані казки-п'єси для дітей від Галини Римар
Читаймо чудові, добрі, світлі віршовані казки-п'єси Галини Римар – авторки, сповненої любові до дітей, до ближніх, до всього навколишнього світу.
Галина Римар. Казки для усієї родини.
"Світ природи – справжня казка,
Бережім її, будь ласка…
Бо планета – спільний дім
Для людей, рослин, тварин."(Галина Римар)
Читаймо цікаві та пізнавальні легенди, створені письменницею Галиною Римар про писанки, про Котигорошка та про котика й песика.
На відео: Сонце Свободи над скіфським курганом села Котлярки.
«— Чому так? Як так жити? Сірість скрізь... Безлад. І стільки зла!
— Але є і добро. Попроси у Господа вибачення за всі гріхи. Щиро. І він змилостивиться. Пошле тобі світло надії, віри, дасть любов до життя...»(Галина Римар)
"У садочку, що повниться пташиними піснями від самого світання, сивий дідуньо майструє колисоньку. У білій сорочці, з добрим настроєм, як і годиться. Не снідаючи, після ревної Молитви. Йому підсобляє тато. Малому Сергійкові це так цікаво! То він хутенько вніс дрівцят до печі - мама з бабунею попросили, і біжить до татка з дідусем. А дід Андрій усміхається..." (Галина Римар)