"Доброго здоров’я, мої любі читачі, читачки, а також особи поза гендерною бінарністю. Сьогодні довгоочікувана рубрика «Як інтегрувати українську мову в життя?» Гадаю, більшість із вас вже чула про флешмоби з обміну українськомовними відео. Можливо, якщо ви шукали рецепти українською, то навіть натрапляли на кулінарні канали Костянтина Грубича «Смачна Країна» або Вікторії Попін ‘Picante cooking’. Я ж зібрала відео, про які мало хто знає, бо вони комерційні, тобто з каналів різноманітних торгових марок. Менше з тим, ці рецепти також заслуговують на нашу увагу. Окрім того, якщо ми підтримаємо промо вітчизняних виробників, вони розумітимуть, що такого контенту слід випускати більше. А це своєю чергою вплине на розширення українськомовного сегменту Ютубу. Бо все-таки концерни й корпорації – це геть інші бюджети, ніж приватне блогерство..." (Ольга Шарко)
"Усім вітання! Знаючи, що я блогер досить вузькопрофільний і не такий популярний, як хотілося б, я тішуся кожній публікації деінде. Нещодавно натрапила на матеріал з мого блогу "Як інтегрувати українську мову в життя: порада № 1 – глобалізуймося!" на сайті «Хроніки Любарта», за що щиро дякую. А потішно, коли твоїй думці довіряють й закидають пропозиціями для майбутніх тем і проблем. Тому сьогодні відповідаю на запитання користувача Сергія Єфіменка.." (Ольга Шарко).
Мої висновки: Платіть за готовий продукт, а не ідею. Справжні патріоти пропонують якісь конкретні (хай і не завжди безоплатні) послуги й товари. Більш того, ці товари й послуги мають бути інформативні та навчальні. Це може бути підручник з українознавства, української мови, української літератури, історії України чи просто якась художня книжка. Приклад: Галина Марчук (викладала в нас алгебру й геометрію) написала дві чудові книжки рустикальної тематики про життя пересічних українців доби радянщини – «Три долі» та «Борозною любові». Обидві чомусь мені подарувала. Ці книжки фіксують враження оповідачки та побут українства 20 століття. Це також може бути курс (онлайн чи офлайн), де вас навчатимуть мови, історії, культури тощо. Тобто в підсумку ви маєте набути знання й навички – опанувати мову, знати основні віхи історії, розумітися в українському кіно, образотворчому мистецтві тощо. Якщо нічого нового, окрім постулатів «Як треба рідну землю любити», ви не почули – не витрачайте свій час і гроші.
"Так, знаю, звучить страшно, парадоксально й провокативно. Але не купуймося на звучні слова й намагаймося усвідомити поняття й явища, яким подаровано ту чи іншу заморську назву. Бо запозичуємо ми не стільки слова, як досвід інших країн: техніки й технології, товари, послуги і навіть звичаї. Воно й не дивно – більшість хоче кращого життя й активно в нього крокує, та й дорікати цим людям нема за що. І лише потім, перейнявши закордонний досвід, ми звертаємо увагу на назви. Помилково ми називаємо іноземними словами явища, які до них жодним боком не причетні. Бо слово знаємо, а що воно значить – ні. Будь-якій українізації має передувати загальна для всіх народів освіченість. Тож пропоную всім розібратися..." (Ольга Шарко)