Усіх вітаю!
У попередній статті я відповідала на питання про різницю між семантикою та значенням, де загадала таке поняття, як регістр. Тут зазначу ще раз інформацію для тих, хто пропустив.
Отже, визначення з енциклопедії «Українська мова» редакції 2007 року:
Поданий нижче уривок не є моєю інтелектуальною власністю, а належить невідомому автору, на конволют якого мені пощастило натрапити. Прошу з ним ознайомитися, адже тут проілюстровано всю градацію регістрів:
«Регістрів існує чимало: піднесений, офіційний, нейтральний, невимушений, запанібратський, грубий тощо. Комусь надто буденним видається вислів "Чим далі в ліс, тим більше дров" і милим – його "наукове" тлумачення: до питання про наростання паливних ресурсів у міру просування вглиб лісового масиву...
Вельми схожий взірець перетворення дає стара почитна стилістика:
1. Всіх ворогів покладе могутній удар десниці героя.
2. Означена особа наділена властивістю приводити в нефункціональний стан будь-якого противника з огляду на великі фізичні можливості її кінцівок.
3. Цей добродій переможе в сутичці своїми залізними кулаками будь-якого суперника.
4. Цей чоловік здатний у бійці будь-кого побити, бо в нього дуже сильні кулаки.
5. Наш молодець хоч якого забіяку годен відмолотити: сили в п’ястуках у нього дай Боже.
6. У чувака такі чортяч і граблі, що не під’їжджай – набацає тичок .
Та й не раз:
1. Махом одним розмете вражу рать правиця силаня-буйтура.
2. Питомою рисою названого індивіда є спроможність завдавати поразки іншій конфліктуючій стороні шляхом реалізації кінетичного потенціалу стиснутих кистей рук.
3. Цей пан, маючи таку міць у кулаках, у разі бійки не поступиться нікому.
4. Цей чоловік має міцні кулаки і може побити будь-кого.
5. Хлопчина хоч кого віддухопелить: силищи має ого-го!
6. До цього не підконаєш: у бійця кляті лапи – накладе до біса…»
Ну, а щоб не експлуатувати лише чужу працю, я пропоную вам свій варіант, аби ще раз наочно показати, як можна завуалювати зміст або навіть ввести читачів в оману. Можливо, що подібні звороти вам навіть допоможуть у написанні заліково-екзаменаційних робіт.
Звісно, що подані мною варіанти гумористичні, й радше мають на меті розважити вас. Тим не менше, в більшості випадків я зацитувала своїх колег, тож майже всі цитати з розмовного регістру реальні й лише кілька вигадані мною.
Ну що, запасаймося попкорном чи лимонами! 
Приємного читання! 
----------------------
---------------------
-------------------------
---------------------------
------------------------
---------------------------
---------------------------
--------------------------
------------------------
------------------------
-------------------------
----------------------------
Якщо цей матеріал став вам у пригоді – будь ласка, поширте його у своїх соцмережах. Також ви можете опублікувати його на вашому сайті за умови прямого посилання на першоджерело. А ще пишіть у коментарях побажання, зауваження чи запитання.
Матеріали надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті:
Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.
Так, стоп, не передруковуйте, я тут у себе знайшла аж два русизми. Скоро виправимо текст.
Охо-хо... русизми - на мило!!!!))))
дякую!
Завтра-післязавтра виправимо.
Прошу вибачення.
Шановні читачі! Доповнено статтю "Конспектування чи мавпування: мій досвід".
Усі охочі можуть долучитися до телеграм-каналу: https://t.me/s/truephilologist