Є олівець, є спокуса ним скористатися. Часто тоді, коли без нього можна цілком обійтися. Олівець заважає, забирає додатковий час і не зближує з традицією. Ставити помітки, зарубки і всілякі допоміжні деталі можна воском. Дивіться покроковий майстер-клас написання без олівця писанки з "Сонячної колекції" Ольги Косач (Олени Пчілки).
Народні методи фарбування крашанок є безпечними. В інтернеті можна знайти багато рецептів фарбування яєць натуральними барвниками. Проте, далеко не всі вони дають бажаний колір. Редактор ТСН і популярний блогер Ольга Пахар перевірила різні барвники і обрала найкращі з них. Вона з'ясувала, що найліпше фарбувати крашанки чорницею, буряком, куркумою, червонокачанною капустою та - традиційно - лушпинням цибулі.
Перебуваючи в Києві, майстриня-писанкарка Ірина Михалевич презентувала порадник «Фарбування писанки. Природні барви» у дитячій бібліотеці імені Василя Симоненка (на запрошення майстрині-вишивальниці Тетяни Серебреннікової) та в музеї Івана Гончара (на запрошення Катерини Качур). Також Ірину запросили до участі в програмі на Українському радіо (програма «Український ракурс», радіоведуча – Галина Соломінська), а працівниками музею Гончара був відзнятий промо-ролик, в якому Ірина розповідає про те, чим буде корисний порадник читачам.
Маємо чудову ідею, як перетворити вашу колекцію великодніх крашанок на квітучий сад, і тим самим прикрасити святковий стіл. Прикрашений таким чином, він викличе захоплення у ваших гостей і у вас самих. Обов'язково залучіть до виконання цієї задумки своїх дітей, адже їм теж буде цікаво створювати таку красу.
Готуючись до світлого свята Пасхи, ми прагнемо прикрасити свою оселю, приготувати цікаві подаруночки нашим рідним людям. Як варіант для цього всього можуть стати витинанки. Ми зібрали велику добірку весняно-великодніх витинанок з різних джерел. Маємо надію, що вона стане вам у нагоді. Будемо раді, якщо майстрині паперового мистецтва знайдуть у ній для себе щось цікаве та новеньке.
На малюнку - витинанка Лариси Лисицької.
У квітні деякі рослини уже з листям, але ще не цвітуть, як бузина, наприклад. Багато дерев цвітуть, та листя на них ще замале. Акація, напевне, єдине дерево, яке ніби не чує весну. Тільки в травні почне вона пускати листя, а зацвіте ближче до літа. Кожна рослинка знає свій час. Дізнаваймося більше про розвиток рослин і тоді знатимемо, якими рослинами і коли можна фарбувати писанку. Хочеться фарбувати свіжим, адже зі свіжих трав барвники отримуються найсильніші. У квітні можна назбирати грициків, кропиви, жовтих квітів форзиції, нарвати листя з берези, каштана, бузку. Досить швидко можна назривати березових сережок (краще на початку місяця) або сережок горіхових (всередині квітня). Для приготування барвника достатньо невеликої пригорщі. Горіх є гарним "постачальником" світло-коричневої барви. Фарбувати можна і навесні, і влітку - сережками, листям, зеленими горіховими кожушками.
Про походження та історію писанки розповідає відома українська писанкарка з Олександрії Ірина Михалевич (фотографії - з блогу авторки).
У мистецькому відділі обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського (місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 24) відбулася виставка "Писанка: барви ягід і трав". Виставка тривала протягом травня та усього літа 2017 року.
Готове печиво з розписом відмінно виглядатиме на святковому великодньому столі! При бажанні можна поєднати 2 половинки печива кремом або будь-яким джемом і вийде тривимірне яйце.
"Свято свят і торжество торжеств", - так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою.
"В традиційній писанці кольори ми не обираємо — вони вже дібрані, і досконало. Питання виникає про барвники. Чим відтворювати традиційні кольори на писанці? Якими відварами? Розглянемо це питання на прикладі колекції писанок Ольги Косач, до якої увійшли 22 писанки й одна дряпанка. Ця колекція — ціле розмаїття з поліських, волинських та переважно подільських писанок. Кольори сонячні, радісні: є там і червоний, і зелений; жовтий, рожевий, коричневий, чорний та вишневий. Сім різних барв. То що, аби відтворити колекцію, потрібно приготувати сім відварів з різних рослин? Можна й так. Та якщо є бажання зменшити об'єм роботи, краще продумати комбінації і зменшити кількість відварів. Досягти семи різних кольорів цілком можливо і трьома барвниками..." (Ірина Михалевич)
Прийшов Великдень. Повернувшись всією родиною з церкви додому, розговівшись і цокнувшись писанками, побігли ми до майданчику, що коло церкви, співати-танцювати веснянки та гаївки, грати в "Подоляночку" і "Жучка"...
Дивіться добірку українських великодніх листівок від Олени Кульчицької, Львівського видавництва "Русалка" та невідомих авторів і видавництва.
"Великдень зустрічаємо,
Добра ми всім бажаємо.
Хай Божа благодать зійде,
Від бід і горя береже."
(Тетяна Прокоф’єва)
"Благовіщення", "Вербна неділя", "Чистий четвер", "Великдень" — поезії Тетяни Строкач, що увійшли до цієї святкової весняної добірочки.
"Весна! Сніжить... Краплиночки злітають з висоти.
У небі між хмаринками пташиний ключ летить.
Вітаються із сонечком підсніжники малі,
У небі на галявинках зросли і на землі.
І всі звірята радісно спішать мерщій у двір-
Помилуватись квітами!
Весніє... Вір-не-вір..."(Тетяна Строкач)
11 квітня 2017 року в обласному художньому музеї міста Кропивницький напередодні Великодня у залі сакрального мистецтва було презентовано виставку писанок Ірини Михалевич «Живі барви писанки». На виставці представлені писанки, які пані Ірині вдалося створити протягом 2014 - 2017 років. Писанки було пофарбовано такими натуральними барвниками, як цвіт бузини, листя горіха, ягід шовковиці, чорниць, бузини, квітів сафлору, мальви, безсмертника, ромашки, комахи кошеніль, сандалу, цезальпінії. В рамках відкриття виставки було проведено презентаційний майстер-клас з писанкарства (фарбування природним барвником — ягодами бузини). Виготовлені писанки стали гарним подарунком дітлахам до наступаючого свята — Світлого Христового Воскресіння.
Веснянки та гаївки з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая (м.Нюрнберг, Німеччина). До збірки веснянок і гаївок увійшли: "Голубка", "Огірочки", "А вже весна", "Шум", "Жучок", "Царівна", "Загадав си дідо восени женити", "Подоляночка", "Грушечка", "Ой у Львові на горбочку", "Чижик", "Копав копав криниченьку", "Вербовая дощечка", "Коструб", "Пустіте нас", "Вінець", "Хтіла мене мати".
"З давніх-давен існує в нас на Україні повір’я, що на Великдень, під час сходу, сонце «грає». «Великдень — таке велике свято, що й сонце гуляє, сказано бо: все радується і на небі, і на землі. Як йдеш з обідні й дивишся, воно гуляє: парости по ньому, наче хто мотає туди й сюди». На Гуцульщині кожен, побачивши сходяче сонце, побожно здіймає накриття голови і, звернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін, хреститься і шепче слова молитви: Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі, просвященне!" (Олекса Воропай)
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це — втілені в рух і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духову культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчости. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.
