Публікації за тегом: Гумор

Сортувати:    За датою    За назвою

Народні дитячі дражнилки

"Стан — як у баби.
Очі — як у жаби,
Без верхньої губи,
Як сміється — видно зуби. 
Вуси, як у рака,
А сам рижий, як собака."
(з народного)
 
 
 
 
 

Добірка усмішок для дітей з іноземного гуморуЗ книги "Калейдоскоп жартів: Дотепи, анекдоти, кумедні історії" (впорядкування і переклад Тупайла Михайла)

Дитячий фольклор. Дражнилки. Дитячі дражнилки.Відвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи. Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість. Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.

 

Дитячий фольклор. Дитячі  дражнилки."Люба-друба-карапуз 
З’їла у баби гарбуз. 
Два на два помножить, 
Три на два — не може."

(народна дражнилка)

 

 

Дитячий фольклор. Дитячі дражнилки. "— Васильку, Васильку, 
Ти бавився в просі,
Що цятки-просинки
На щічках, на носі?
— Дівчатка-росинки,
А то ж не просинки! 
Руденькі веснятка — 
Окраса хлоп’ятка! 

(Варвара Гринько)

 

Дитячий фольклор. Дитячі дражнилки. Дражнилки про Ганку."Гандзя-бандзя кучерява
Під решетом ночувала.
Під решетом добре спати,
Не треба ся накривати."

(народна дражнилка)

 

 

 

Дитячий фольклор. Дитячі дражнилки. "Грицько пикатий, 
Соломою напхатий, 
Гвіздочком прибитий, 
Щоб не був сердитий"

(народна дражнилка)

 

 

Дитячий фольклор. Дитячі дражнилки. "Ой, Іванку, Іванку, 
Упадеш в солянку, 
Краще пиши на листі 
Та не роби мазанку."

(народна дражнилка)

 

 

 

 

Дитячий фольклор. Дитячі дражнилки."Коля, Коля, Миколай,
сиди вдома не гуляй,
а то дівки прийдуть,
зацілують і підуть!"

(народна дражнилка)

 

 

 
Дитячий фольклор. Дитячі дражнилки. "Антін-веретін,
Де ідо, там пряде,
А як сяде, то у торбу
Все починки кладе."

(народна дражнилка)

 

 

 

"Жили собі чоловік та жінка. І була в них дочка Люля. І красива, і на слово дотепна, а щастя не мала. Заміж ніхто не бере, та й годі. Батько з матір’ю у розпачі. Для Люлі усе купляють. В усе наймодніше її зодягають. А парубки вернуть носа од неї. Якось проходив селом мандрівний чоловік. Завітав до батьків Люлі. Поділилися вони із ним своїм горем. А він і каже..." (Євген Дудар)

Євген Дудар, Червона Шапочка"В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню; половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка. Подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою..." (Євген Дудар)

"Не за далекими морями, не за високими горами, а на подвір’ї Івана Нетудихати це діялося. Мав господар у своєму хазяйстві десять курочок та одного півника. Курочки були, як на підбір, гарненькі і чубатенькі. Не породи нью-гемпшир, але вагою природа їх не обділила. Півень ходив красенем поміж своїм жіноцтвом. Дбав про кожну однаково й уваги приділяв усім порівну. Бувало, знайде гребенястий черв’яка, засокоче ніжно. Покличе одну свою подругу. Знайде комашку — покличе другу. Нікого не ображав, нікого не виділяв. Господиня також до всіх ставилася однаково. Було, вийде на подвір’я, посипле пшениці і так ніжно-ніжно усіх кличе..." (Євген Дудар)

"Загальні збори звірів у лісі одностайно ухвалили: «Господарем лісу обрати Ведмедя». У протоколі нагадувалося, що ведмідь і молодий, і працьовитий, і чесний, і принциповий, і морально стійкий. І ведмідь став господарем..." (Євген Дудар)

жарти, гуморески, смішинки. жарт юрія федьковича по щирості

"Один господар прийшов з міста, дає своєму синові медівник та й каже:
—  На, Васильку! Та поділися з   Петриком по щирості!
—  А то як діляться по щирості? — питає Василько..."

(Юрій Федькович)

смішинки, жарти для дітей, веселі жартівливі віршики про звірятокВеселі віршики для дітей: "Коні і поні" (Євген Летюк), "Нісенітниця", "У нотній крамниці".

Жартівливі віршики-веселинки С. Воскрекасенко

У збірці "Веселинка" Сергія Воскрекасенка - веселі жарти-смішинки про школу і дотепних малюків: "Четвірка", "Татків помічник", "Дивина", "Футболіст", "Синкові захотілось барабана", "Розумна дитина", "Учителька сказала". 

Жартівливі вірші Василя Шаройка про школу та школяриківВеселі віршики про школу та школярів від Василя Шаройка: "Дозволив", "На уроці мови", " Виправити плутанину", "Про Маринку", "Скільки треба "Н"",  "Довгі пошуки", "Шкідники та охоронці", "Де поділися Карпати", "Хитрий щоденник", "Жива граматика", "Зумів", "Про дива", "Кмітливі діти", "Лопотуха Мила", "Не залишили", "Лічилочка", "З чого двійка", "Навчилась", "Десь повипадали", "Тут справа ось у чім", "В чім різниця", "Заспокоїв", "Відповів", "Чим же гризти?", "Справжня причина", "З вини погоди", "На іспиті", "Перейшов", "Те, що хотів". 

Анатолій Костецький.  Бюро знахідок. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Геннадія Ясинського. Батьки-чомучки

Вірші Анатолія Костецького про школу і школярів  "Батьки-чомучки", "Вітя може все", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок", "Дивна звичка" - жартівливі і повчальні...

Малюнки Миколи Пшінки та Анатолія Василенка. З книги Перший раз у перший клас.Читайте веселі віршики про школу та кумедних школярів: "Подушечка" (Оксана Кротюк), "Прийшли хлоп’ята в перший клас" (Олексій Катрич), "Миколка-першокласник" (Надія Кир’ян), "Чесний Павлусь", "Яка вчителька?", "Вірно зміг відповісти", "Що писав?" (Петро Кралюк), "Як я відпочиваю" (Інна Кульська).


Всього:
200
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 6
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Школа    Всеволод Нестайко    Василь Шаройко    Грицько Бойко    Остап Вишня   
Топ-теми