Євген Дудар
ПЛЯМИ НА СОНЦІ
З життя в нетиповому лісі
Загальні збори звірів у лісі одностайно ухвалили: «Господарем лісу обрати Ведмедя».
У протоколі нагадувалося, що ведмідь і молодий, і працьовитий, і чесний, і принциповий, і морально стійкий.
І ведмідь став господарем.
Вже через кілька днів у лісі можна було почути:
— Оце справжній господар. Пішки по лісу ходить. У кожну нору заглядає. З кожним звіром за лапу вітається.
Всі звірі трудилися з ентузіазмом. Старались, щоб у лісі стало ще чарівніше.
Тут п’янило від запаху квітів. В очах рябіло від ягід. Буяла зелень пишних дерев. Пташки співали веселих пісень.
Та ось головний заступник Ведмедя Вовк зібрав адміністративний апарат лісу.
— От що, братці, — гаркнув він, — чи не здається вам, що наш господар живе в надто скромному барлозі? Все ж таки господар лісу. А разом з усіма звірами. Хтось щось побачить, хтось щось почує, хтось щось не так витлумачить...
Того ж таки дня для Ведмедя викопали персональний барліг. Відгородили його від загальножитейської суєти густим колючим терням. Щоб ніхто не порушував його спокою...
Через якийсь час зібрав нараду перший заступник Вовка Тигр:
— Чи не здається вам, шановне товариство, що наш вельмишановний Вовк заслуговує кращої ями, ніж та, в якій він живе?..
Зауваження Тигра всі визнали актуальним і доречним.
Вовкові викопали іншу яму. Вистелили м’яке лігво. Від житейської суєти відгородили колючим і густим терням. Щоб ніхто не порушував його спокою.
Наступні збори зібрав Лис. Заступник Тигра. Він поставив питання руба:
— Тигрові необхідно виділити персональну ділянку й відгородити її від загальножитейської суєти. Бо все-таки Тигр не просто тигр, а заступник Вовка.
У мальовничому куточку лісових хащ Тигрові виділили ділянку. Обсадили її густим терням. Проклали туди доріжку.
Небавом заступник Лиса Бобер доповідав коротко:
— Шановний Лис далі не може жити в такій норі, як усі інші лиси...
Лисові вирили нору на мальовничому пагорбі. Підвели туди потічок. Обсадили ділянку густим глодом...
Про нову хатку на лісовому ставку Бобер подумав сам...
Після того персональні житла й персональні ділянки в лісі з’являлися, як гриби після дощу. Кожен звір відгороджувався від загальножитейської суєти...
Якось Ведмедеві доповіли, що в лісі обмаль ягід, майже нема квітів і, взагалі, сам ліс рідшає і всихає. Звірі не дбають про загальне добро. Тягнуть тільки до своєї нори.
— Звідки все це взялося? — заревів невдоволено Ведмідь. — Звідки в мешканців лісу така байдужість до спільного добра? Такі споживацькі настрої?
І повелів негайно викликати до себе найбільшого філософа лісу Осла.
Осел довго думав, принюхувався до лісового повітря, прислухався до лісового шепоту й авторитетно доповів:
— Плями на сонці. Все зло на землі від плям на сонці.
1972
За матеріалами: Євген Дудар. Вибрані твори: Гумор. Сатира. Вступна стаття В. Баранова; післямова С. Гальченка; укладач Ю. Попсуєнко (Бібліотека Української Літературної Енциклопедії: вершини письменства). Київ, видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П Бажана, 2010.
Більше творів Євгена Дударя на нашому сайті:
Творчість знаного письменника, популярного гумориста і сатирика Євгена Михайловича Дударя — явище в сучасній українській літературі. Соковита, барвиста мова його «дударесок», лаконічні, влучні вислови, дотепні діалоги персонажів, уїдлива іронія, сарказм, а водночас і засоби гротеску, фарсу, щире вболівання за духовне і громадянське здоров’я людини, за долю суспільства і держави — все це окреслює своєрідний художній світ творів митця, їхню естетику й оригінальність. І жодного твору «прохідного», поверхового, бо в той чи той спосіб у них порушено гострі проблеми: чи то національно-політичні, соціальні, моральні, етичні, мовні чи інші.