Повісті Григора Тютюнника: "Облога", "Климко", "Вогник далеко в степу".
Повісті, запропоновані у цьому розділі, написали такі відомі українські автори: Андрусяк Іван, Багмут Іван, Більчук Олена, Бічуя Ніна, Близнець Віктор, Васильченко Степан, Вдовиченко Галина, Вінграновський Микола, Вовчок Марко, Воронина Леся, Гаврош Олександр, Гридін Сергій, Гуцало Євген, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Донченко Олесь, Дрозд Володимир, Зубер Ольга, Іваненко Оксана, Ільченко Олесь, Кащенко Адріан, Квітка-Основ'яненко Григорій, Костецький Анатолій, Малик Галина, Мензатюк Зірка, Морозенко Марія, Мотрич Катерина, Нагорняк Володимир, Назарук Осип, Нестайко Всеволод, Павленко Марина, Пагутяк Галина, Пантюк Сергій, Процюк Степан, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Стельмах Ярослав, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Франко Іван, Харчук Борис, Чайковський Андрій, Чемерис Валентин, Чумарна Марія, Щербаченко (Стус) Тетяна.
Одного дня звичайнісінький хлопець, життя якого досі було похмурим і буденним, захворів. Проте виявилося, що «хвороба» ця незвичайна, і, якщо чесно, навіть дуже захоплива. Не треба лежати в ліжку, викликати лікаря й приймати ліки, адже ця хвороба — пригодоманія! Перший її симптом — поява дивовижних космічних прибульців, котрі хочуть заразити весь світ вірусом страху. Другий симптом — це коли твої мама з татом і навіть бабуся виявляються супергероями, здатними переноситися в часі й просторі. І третій симптом — це така блискавична зміна подій, що зупинити чи перервати їх неможливо. Та й не варто, адже перш ніж рятувати світ від прибульців-синьомордів, нашому героєві треба змінитися самому: долаючи страх, пройти небезпечні випробування, навчитися миттєво приймати рішення, від яких залежить доля людства, і головне — завжди бути готовим до неймовірних пригод! Прочитавши динамічні й захопливі повісті відомої письменниці Лесі Ворониної, ви не лише станете учасниками фантастичних подій, а й зрозумієте, що людина, яка здолала свій страх, може перемогти наймогутніших ворогів. Навіть підступних синьомордів...
Повісті Степана Васильченка для дітей: "Олив'яний перстень", "Талант", "В бур'янах".
Що перше спадає на думку, коли думаєш про письменника Ярослава Стельмаха? Мабуть, його безмірна любов до слова, до мов. Найперше — побожне ставлення до рідної, української мови. «Для мене кожне українське слово на вагу золота», - бувало, повторював він, заглиблюючись у літературні й словникові мовні розсипи, синонімічні, антонімічні ряди, а також заслуховуючись усними діалектними говірками. Літературну працю розпочав у студентські роки. Його славні, сповнені гумору дитячі оповідання ввійшли до хрестоматій і шкільних підручників. Найбільшої популярності Ярослав Стельмах набув як драматург, п’єси якого йшли майже на всіх сценах України і за її кордонами... Читайте повісті Ярослава Стельмаха: "Вікентій Прерозумний", "Голодний, злий і дуже небезпечний, або якось у чужому лісі" (повість-казка), "Найкращий намет", "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера".
Українська дитяча поетеса світлана Гарбуз у своїх віршиках пояснює малятам, як потрібно поводитись вдома задля безпечного і комфортного життя усієї родини : "Удома", "Не створюй безладу у своїй кімнаті", "Не псуй меблів", "Не стрибай з височини", "Навчись правильно вдягатися", "Удома не зчиняй галасливих ігор", "Не бався сірниками! Це - небезпечно!", "Не копирсайся в телевізорі та іншій техніці", "Не підходь до газової плити", "Не їж брудних овочів і фруктів", "Не розкидай гострих речей", "Не відчиняй дверей незнайомцям", "Не чіпай незнайомих речей", "Побачивши пожежу, поклич на допомогу", "Будь обережним із окропом", "Не бався і не стрибай у ліфті", "Не заходь до ліфта з незнайомцями".
"Дитячо-різдвяне", "Різдвяна колядка" - вірші до Різдва Христового від української поетеси Олесі Мамчич.
Вороний Микола Кіндратович - вельми неоднозначна постать в історії України: з одного боку – відомий політичний та державний діяч, з іншого – людина творча, що присвятила своє життя письменництву, режисерству та акторству.
(З біограіфії письменника)
Вірші Ганни Черінь про осінь: "Осіннє вишивання", "Бабине літо", " У осені багато є облич".
Позашкільне навчання має на меті виховання вільної, мислячої людини. Таке навчання будується на основі залучення дітей до творчості, реальної діяльності, інтелектуального діалогу....
Вправи ритмічної гімнастики виконуються під музику, головна особливість якої - чіткий ритм. Яскраві ритмічні звуки виховують почуття ритму, музикальність, вміння узгодити свої рухи з музикою. Виконання вправ під запальну музику не дозволяє помічати втому, таким чином перетворює урок у веселу гру.
"Літом, як тепло та гарно, Рябко вивернеться та витягнеться й примовляє: "На ката хата! Мені й так добре!" А як прийде зима, холод та лиха година, то Рябко тоді зігнеться, скулиться та каже: "Коли б мені хатонька - хоч манісінька, хоч отакісінька!...." (Олена Пчілка)
Українські народні прислів’я та приказки – джерело невгасної народної мудрості, яка пройшла крізь віки і зараз є непохитним дороговказом у житті для кожної людини. Українські народні прислів’я та приказки – це багатющий та потужний внесок української Нації до скарбниці світової цивілізації. Маємо всяк час бути гідними продовжувачами добрих та великих справ наших Предків та донести їхній спадок-скарб до прийдешніх поколінь. У цьому сенс життя та місія людини на Землі.
"Чого навчився, того за плечима не носить.
Хто знання має, той мур зламає.
Шануй учителя, як родителя."(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже")
"Нема гіршого ворога, як дурний розум.
Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
На коні їде, а коня шука.
Розуму палата, та ключ від неї загублений.
Не тямить голова, що язик лепече."
(з народного)
"Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.
Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.
Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат."
"І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Доброму коневі — не довгі версти.
У вмілого руки не болять.
В умілого і долото рибу ловить.
Коваль клепле, доки тепле"
(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже" та збірки М. Номиса)
"Без діла слабіє сила.
Бджола мала, а й та працює.
Діло майстра величає.
Ранній пізньому не кланяється.
Хто в роботі, той у турботі.
Для нашого Федота не страшна робота.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Без труда нема плода."(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
"Поганому виду нема стиду
У Сірка очей позичив, та й байдуже!
Не будь тією людиною, що догори щетиною!"
(З народної мудрості)
"Випущене слово, як і стрілу, не завернеш.
Від слова до діла далека дорога.
Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає.
Часами і слово тяжко, як з каменя добути."
(записав Володимир Плав'юк)
