Відвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи. Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість. Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.
"Люба-друба-карапуз
З’їла у баби гарбуз.
Два на два помножить,
Три на два — не може."(народна дражнилка)
"— Васильку, Васильку,
Ти бавився в просі,
Що цятки-просинки
На щічках, на носі?
— Дівчатка-росинки,
А то ж не просинки!
Руденькі веснятка —
Окраса хлоп’ятка!(Варвара Гринько)
"Гандзя-бандзя кучерява
Під решетом ночувала.
Під решетом добре спати,
Не треба ся накривати."(народна дражнилка)
"Грицько пикатий,
Соломою напхатий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був сердитий"(народна дражнилка)
"Ой, Іванку, Іванку,
Упадеш в солянку,
Краще пиши на листі
Та не роби мазанку."(народна дражнилка)
"Коля, Коля, Миколай,
сиди вдома не гуляй,
а то дівки прийдуть,
зацілують і підуть!"(народна дражнилка)
"Антін-веретін,
Де ідо, там пряде,
А як сяде, то у торбу
Все починки кладе."(народна дражнилка)
Григорій Ващенко, відстоюючи християнську позицію у духовному розвитку особистості, бачив мету людського життя у з’єднанні з Богом. Людина має душу, невід’ємну від світа духовного, надчуттєвого. Вказуючи на принципову різницю між людиною і твариною, Григорій Ващенко писав: "Людина має свої властивості, прагнення й переживання, що їх не має і не може мати тварина. Життя тварини обмежується задоволенням чисто фізичних потреб: людина має, крім того, потреби вищі, духовні... Свобода волі є найвищим даром Бога... Тим часом, коли тварина у своєму житті кориться інстинктам, людина, яка має теж інстинкти, може переборювати їх в ім’я вищих духових прагнень”.
Читаймо байки легендарного давньогрецького поета-байкаря Езопа. Його герої – здебільшого звірі, тварини, рослини, але насправді Езоп зображає людей, викриваючи їхні вади – лукавство, брехливість, боягузтво, нещирість. Байкар висміює й засуджує ці негарні риси, властиві деяким людям, протиставляючи їм правдолюбство, хоробрість, чесність.
Еліна Іванівна Заржицька — письменниця, журналістка, громадська діячка, членкиня НСПУ та НСЖУ. Здобула освіту в Національному гірничому університеті, Дніпропетровському обласному інституті патентознавства. Членкиня журі Міжнародного фестивалю дитячого мистецтва "Чарівна книжка", Всеукраїнської літературної премії ім. Олександри Кравченко (Девіль), Всеукраїнського конкурсу творчої молоді "Літературна надія Дніпра 2013", обласного літературного конкурсу "Молода муза". Керівниця секції літератури для дітей та юнацтва "Джерело" при ДОО Національної спілки письменників України. Авторка та керівниця проекту "Аудіокнига "Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам" (2012) разом із Наталією Дев’ятко і Фіделем Сухоносом. Редакторка-упорядниця електронної книги – збірника творів дніпропетровських письменників – екологічної читанки для дітей "Наш кращий друг – природа" (2013). Переможниця міжрегіонального конкурсу "Письменники-малюкам" (1997, Одеса), нагороджена особливою відзнакою Журі Третього Всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп’єси "Відродимо забутий жанр" (2010, Київ).
Оповідання Євгена Гуцала: "Олень Август", "Лось", "Запах кропу", "Сім'я дикої качки", "Дениско і відьма", "Пригоди літнього дня", "Пригоди осіннього дня", "Пригоди зимового дня", "Ласун", "Камінчик, знайдений в садку", "Зелений папуга".
"Гілля, гілля, стовбур, луб,
На поляні стояв ЗУБ.
А на ЗУБІ росла БІЛКА,
на якій зростала ГІЛКА.
А під ЗУБОМ — цілий рід:
Тато-ДРІТ та мама-ДРІТ.
Не любили ДРОТИ риб,
Їм до смаку краще ГРИП..."(Євген Дмитренко)
"Для учня: звичайна квадратна паперова коробка сховала в собі один таємний предмет. З погляду вчителя історії те, що знаходиться в коробці, вперше освоїли близько чотирьох тисяч років тому давні племена індійців – Омельків, які проживали в Америці. А у 2017 році в Бельгії відкрили ще один вид того, що знаходиться в коробці. З погляду вчителя геометрії те, що знаходиться в коробці може бути квадратної, трикутної, прямокутної та навіть круглої форми. Ба більше, з погляду вчителя малювання в того, що знаходиться в коробці, будь-яка геометрична форма може бути відсутня..."
"Жаба, що співала по-журавлиному" - зі збірки "Пшеничний колосок"
"Жайворонок і Сонце" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Жайворонок сонечку допомагає" - з добірки "Байдужий пеньок"
"Жаль самого себе" - зі збірки "Сергійкова квітка"
"Життя" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Жменя пшениці" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
Веселі віршики для дітей: "Коні і поні" (Євген Летюк), "Нісенітниця", "У нотній крамниці".
У збірці "Веселинка" Сергія Воскрекасенка - веселі жарти-смішинки про школу і дотепних малюків: "Четвірка", "Татків помічник", "Дивина", "Футболіст", "Синкові захотілось барабана", "Розумна дитина", "Учителька сказала".
Веселі віршики про школу та школярів від Василя Шаройка: "Дозволив", "На уроці мови", " Виправити плутанину", "Про Маринку", "Скільки треба "Н"", "Довгі пошуки", "Шкідники та охоронці", "Де поділися Карпати", "Хитрий щоденник", "Жива граматика", "Зумів", "Про дива", "Кмітливі діти", "Лопотуха Мила", "Не залишили", "Лічилочка", "З чого двійка", "Навчилась", "Десь повипадали", "Тут справа ось у чім", "В чім різниця", "Заспокоїв", "Відповів", "Чим же гризти?", "Справжня причина", "З вини погоди", "На іспиті", "Перейшов", "Те, що хотів".
Вірші Анатолія Костецького про школу і школярів "Батьки-чомучки", "Вітя може все", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок", "Дивна звичка" - жартівливі і повчальні...
