Пісня "Чуєш, мамо", виконана Назарієм Яремчуком, народним артистом України, у супроводі ВІА "Смерічка" ще у далеких вісімдесятих роках минулого сторіччя, - до цих пір зворушує серця українців своєю щирістю і теплотою почуттів до матері і до рідної землі...
"Дитячо-різдвяне", "Різдвяна колядка" - вірші до Різдва Христового від української поетеси Олесі Мамчич.
Пропонуємо до читання збірки поезій Ірини Жиленко для дітей: "Казки буфетного гнома" та "Вуличка мого дитинства".
"Різдво", "Під Різдво", "На Святий вечір", "В різдвяну ніч 1915-го", "Ользі Кобилянській", "Горять свічки...", "Сон казка", "Білий ранок, морозець іскристий", "Літ тому сто", "Хата", "До Тарасової матері", "Батькове пророцтво", "Мрії та дійсність", "Перші твори", "Задумався. Летять до зір", "Гей, які то луги зачаровані", "Розвіяні мрії", "Суд над поетом", "Не вмре й не загине", "Пустиня", "Шевченкова верба" - вірші українського поета та прозаїка Богдана Лепкого, представлені у цьому підрозділі.
Народні методи фарбування крашанок є безпечними. В інтернеті можна знайти багато рецептів фарбування яєць натуральними барвниками. Проте, далеко не всі вони дають бажаний колір. Редактор ТСН і популярний блогер Ольга Пахар перевірила різні барвники і обрала найкращі з них. Вона з'ясувала, що найліпше фарбувати крашанки чорницею, буряком, куркумою, червонокачанною капустою та - традиційно - лушпинням цибулі.
Свято Покрови нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України. Стало добрим звичаєм побувати 1 жовтня на Службі Божій, прикрасити домашню ікону Богоматері, згадати родичів чи знайомих, які пішли в похід, змушені десь воювати, боронячи Вітчизну, і помолитися за них.
Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 основних свят церковного календаря. Датою Благовіщення як на Заході, так і на Сході вважається постійною – 25 березня. Ця дата відстає рівно на 9 місяців від 25 грудня, яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями давніх церковних істориків про те, що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.
Християни всього світу 6 грудня відзначають свято на честь Святителя Миколи, архієпископа Світ Лікійських, чудотворця — одного з самих шанованих у всьому світі святих. Святитель Микола жив в III — IV віках і прославився як великий угодник Божий, тому в народі його зазвичай називають Миколою Угодником. Християни вірять, що і до цього дня він здійснює безліч чудес людям, що в допомогу моляться йому. Крім того, святий Миколай вважається покровителем усіх мандрівників.
За терпіння, велику віру і любов до Бога й один до одного Господь послав Іоакимові та Анні велику радість. Під кінець їхнього життя в них народилась донечка. За вказівкою ангела Божого їй було дано ім'я Марія, себто по-єврейськи «пані, надія». Народження Марії принесло радість не лише її батькам, а й усім людям, тому що їй було передвизначено Богом бути Матір'ю Сина Божого, Спасителя світу — Ісуса Христа.
Готуючись до світлого свята Пасхи, ми прагнемо прикрасити свою оселю, приготувати цікаві подаруночки нашим рідним людям. Як варіант для цього всього можуть стати витинанки. Ми зібрали велику добірку весняно-великодніх витинанок з різних джерел. Маємо надію, що вона стане вам у нагоді. Будемо раді, якщо майстрині паперового мистецтва знайдуть у ній для себе щось цікаве та новеньке.
На малюнку - витинанка Лариси Лисицької.
Про походження та історію писанки розповідає відома українська писанкарка з Олександрії Ірина Михалевич (фотографії - з блогу авторки).
Вірші Юрка Шкрумеляка: "Свято матері", "Молитва за рідну маму", "Ода до матері", "Моя мати", "Всі такі,як мама", "Наша мати", "Розмова про маму".
Готове печиво з розписом відмінно виглядатиме на святковому великодньому столі! При бажанні можна поєднати 2 половинки печива кремом або будь-яким джемом і вийде тривимірне яйце.
Перед Різдвом Христовим зустрічають Святий Вечір. Усі чекають, коли зійде вечірня зоря, що має сповістити всім людям про велике чудо — народження Сина Божого. Та ось зоря зійшла і почалося святкування. Різдво — найрадісніша подія для всього народу. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений — у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи — той може оновитися разом із появою на небі першої Віфлеємської зірки.
Витинанка — дуже цікавий і доступний для багатьох умільців вид народної творчості. Деякі дослідники прослідковують започаткування технічних прийомів цього виду мистецтва ще з дуже давніх часів. Вирізування ножем чи ножицями оздоб зі шкіри й тканини мало широке побутування у різних, зокрема, слов’янських народів. Раніше традиційний одяг та взуття майже усіх регіонів України також мав нашиті зі шкіри чи тканини елементи, укладені в орнаменти.
"Різдво", "Під Різдво", "На Святий вечір", "В різдвяну ніч 1915-го", "Ользі Кобилянській", "Горять свічки...", "Сон казка", "Білий ранок, морозець іскристий" - вірші до свята Різдва Христового від українського поета Богдана Лепкого.
"Христос ся рождає!" —
Радіють всі люди.
Ця радість лунає
Колядками всюди:
"Коляд, коляд, колядниця!
У господарів — пшениця,
Сіно, просо і овес.
Буде хай ваш рід увесь
Від біди і зла спасенний,
І навік благословенний!
Колядин, колядин,
Народився Божий Син!"(Юлія Забіяка)
"Синочкові на першу його коляду", "Дитинство трьох", "Сад різдвяний" - поезії Івана Малковича до Різдва Христова.
"Коляда", "Гордо, мов княгиня...", "Під обрусом сіно", "Діти з-за порога", "Вертеп", "Звізда", "Під щедрий вечір", "Кутя", "Перед Собором", "Працьовитими руками " - Різдвяні поезії щирої львів'янки, української поетеси-патріотки Марії Хоросницької.
У 1910-х роках твори Ярослава Пстрака були популярні з кольорових репродукцій на листівках. Ажіотажний попит на вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, що виник у середовищі галичан на початку 20 століття і став доброю традицією, залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. На період зрілої творчості Пстрака припадає «золотий вік» українських листівок, чому, безперечно, прислужився і сам Ярослав. За його оригіналами лише впродовж 1912 – 1914 років львівський видавець Григорій Гануляк видрукував, за оцінками Михайла Забоченя, 120 поштових карток. Різдвяне колядування стало темою творів Ярослава Пстрака «Колядники» (1912 - 1913) та «З колядою» (1913). У першій зображено дорослих колядників, котрі у супроводі скрипаля співають обрядові пісні під стінами сільської хати. У другій — групу сільських дітей, котрі колядують під вікном убогої хатини. До святвечірньої тематики можна зарахувати «Святий вечір», «В ніч під Різдво» і «Йордан». Дивіться різдвяні листівки Ярослава Пстрака...
