"У дитячі любі роки,
Коли так душа бажала
Надзвичайного, дивного,
Я любила вік лицарства."(Леся Українка)
"Барвіночку мій хрещатий,
Зелений, дрібний,
Ой, я ж тебе викохала,
Хороший, рясний!.."(Леся Українка)
"Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла..."(Леся Українка)
"Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла..."(Леся Українка)
"Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей,
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни, ти, світло безсонних очей!"(Леся Українка)
"Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно..."(Леся Українка)
Дитячі вірші до Дня соборності України від Лесі Храпливої-Щур: "Двадцять друге січня", "Дідусь і Ромчик", "Січневий вітер", "Майдан Софії".
Вірші Лесі Храпливої-Щур, присвячені юнакам, що полягли в бою під Крутами: "Крутянцям", "Крути", "Молитва".
Вірші Лесі Храпливої-Щур: "У школу", "Заяча школа", "Літак".
"Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний
блискавки визбирує в траві..."(Ліна Костенко)
"Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму..."
(Ліна Костенко)
"... Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?"(Ліна Костенко)
"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні..."(Ліна Костенко)
"Ті, що народжуються раз на століття,
умерти можуть кожен день.
Кулі примхливі, як дівчата, —
вибирають найкращих..."(Ліна Костенко)
"Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись..."(Ліна Костенко)
"По сей день Посейдон посідає свій трон.
У правиці тримає тризуба.
В голубій одіссеї реліктових крон
причаїлась і зваба, і згуба."(Ліна Костенко)
На поетичному Олімпі України серед інших славних імен уже багато років і навіть десятиліть живе "нерозгадане чудо", "неймовірний птах", "казка казок", "голос народу", "пілігрім вічності", "і мудра, і дитя", котра нічим не осквернила душу — Ліна Костенко.
Лірико-патріотичні пісні на слова Сергія Губерначука (музика — Володимира Чернявського): «Україна молода», «До України», «Небо України», «Тарасова гора», «Полісся», «Моя пташина Україна», «На горі козаки вогонь розкладали», «Журавлиная криниця», «Богдани».
"...Пробігають мирно дні
В українському селі,
Так було, і знов так буде,
Бо такі живуть тут люди."(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)
Вірші "Осінні дні", "Весняний ранок", "Вечір".
