Осип Назарук – публіцист, письменник, громадський діяч. Чимало з того, що він написав, залишилося в рукописах… Але й твори, що побачили світ, чекала сумна доля. Після так званого “визволення” у 1939 році Львова, де він жив і творив на той час, книги письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних. Ім’я Осипа Назарука тоді зникло з літератури. Та нині письменник і його твори повертаються до читача.
"Під містечком Берестечком змовкли вже литаври,
Поламались гострі списи, кулі одсвистали.Налетіло гайвороння та й заголосило:
«Скільки тої молодої перебито сили!Справа - триста, зліва - триста, попереду — триста.
Скільки того молодого впало товариства!»..."(Йосип Струцюк)
"Над Дніпром широким, вільним,
Де луги й степи цвіли,
Наші прадіди-поляни
Оселились і жили..."(Олександр Олесь)
Вірші Тараса Шевченка, Костянтини Малицької, Йосипа Струцюка, Марії Пригари, Яни Яковенко, Марії Хоросницької та інших українських авторів про козаків та козацтво.
"Запорізька січ", "Хочем знати", "Прадід", "На Янівському цвинтарі", "Прапорець" - дитяча поезія львовської поетеси Марії Хоросницької, присвячена козакам та стрільцям-патріотам, що боролися за нашу країну.
Вірші "Про козаків", "Козацька мирилка", "Козацька розминка", "Гей, козаче – козаченько".
У цій добірці знайдете такі козацькі пісні:
"А, хто хоче війну знати",
"Гаєм зелененьким вода тече",
"Гей, з устні Дніпра та до вершини",
"Гомін, гомін по діброві",
"Гомін, гомін, гомін",
"Горе мені, козакові, що батька немає",
"Да вари, мати, вечеряти",
"Добривечір тобі, зелена діброво",
"Засвистали козаченьки в похід з полуночі",
"Коло млина, млина",
"На вулиці сурма грає",
"Не жаль мені на сотника",
"Не жур мене, моя мати",
"Нещаслива годинонька була",
"Ой а у полі, гей, терен, теренок",
"Ой зацвіла калинонька у темному лузі",
"Ой із лісу із темного",
"Ой крикнула лебедонька",
"Ой кряче, кряче чорненький ворон",
"Ой літа орел, літа сизокрилий",
"Ой мандрував молодий козак",
"Ой матусю, та не гай мене",
"Ой по горах сніги лежать",
"Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти",
"Ой там в степу при дорозі",
"Ой у лузі та і при березі",
"Понад морем, Дунаєм",
"Соколику-сину! Вчини мою волю",
"Ставлю коня в вишневому саду",
"Стоїть явір над водою",
"Та йшов козак дорогою",
"Туман поле покриває".
До цього збірника увійшли пісні, записані Надією Поляковою протягом 90-х років минулого століття переважно в Оріховському, Запорізькому, Чернігівському і Токмацькому районах Запорізької області від фольклорних колективів або окремих носіїв фольклору, які саме і передали фольклорним колективам старовинні пісні: "За Україну!", "Ой у лузі червона калина", "Розлилися круті бережечки", "Гомін, гомін, гомін по діброві", "Зажурилась Україна", "Стоїть явір над водою", "Ой на горі та женці жнуть", "Ой у лузі та ще й при березі".
Більше козацьких пісень та їх характеристику дивіться на нашому сайті:
У добірці пропонуються такі козацькі пісні та їх характеристика:
"А, хто хоче війну знати",
"Гаєм зелененьким вода тече",
"Гей, з устні Дніпра та до вершини",
"Гомін, гомін по діброві",
"Гомін, гомін, гомін",
"Горе мені, козакові, що батька немає",
"Да вари, мати, вечеряти",
"Добривечір тобі, зелена діброво",
"Засвистали козаченьки в похід з полуночі",
"Коло млина, млина",
"На вулиці сурма грає",
"Не жаль мені на сотника",
"Не жур мене, моя мати",
"Нещаслива годинонька була",
"Ой а у полі, гей, терен, теренок",
"Ой зацвіла калинонька у темному лузі",
"Ой із лісу із темного",
"Ой крикнула лебедонька",
"Ой кряче, кряче чорненький ворон",
"Ой літа орел, літа сизокрилий",
"Ой мандрував молодий козак",
"Ой матусю, та не гай мене",
"Ой по горах сніги лежать",
"Ой сів козак їсти, ідуть к йому вісти",
"Ой там в степу при дорозі",
"Ой у лузі та і при березі",
"Понад морем, Дунаєм",
"Соколику-сину! Вчини мою волю",
"Ставлю коня в вишневому саду",
"Стоїть явір над водою",
"Та йшов козак дорогою",
"Туман поле покриває".***********************************************************
Збірка купальських (собіткових) пісень: "На Купала", "Чом ти, барвінку", "Стій, дубе...", "Заплету віночок...", "Коло Мареноньки", "Ой мала нічка Купайлочка", "Купало", "На Купайлі була", "Чорнобривець", "Ой на Купало", "Ластівочка", "Посаджу я вербу", "Стояла тополя", "А вже Купайло минає", "Переманочка", "Ой не рости, кропе".
У цій статті представлено повноцінну добірку купальських пісень з книги "Календарно-обрядові пісні" під упорядкуванням Олени Чебанюк, у якій зібрані найкращі зразки попередніх видань та ще не надруковані до тих пір записи, що зберігаються у Центральній Науковій бібліотеці України. У передмові до книги О. Ю. Чебанюк описала, як святкується Свято Івана Купала, де звучать наведені нижче пісні.
"Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми... І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їх — Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею. І збудували вони городок в честь свого старшого брата, й нарекли його Києвом...." (З української легенди)
"Весна прийшла. Скасовано угоду.
Вся Україна знову у вогні.
Цвіте земля, задивлена в свободу.
Аж навіть жити хочеться мені."(Ліна Костенко)
"В одному українському селі, а точніше, на хуторі, що розлого красувався неподалік заможного села, навесні народився сильний-пресильний хлопчик. За давньою традицією цього дужого козацького роду щасливий татусь посадив біля дому дуба. Поряд з молоденьким веселим деревцем поважно росли міцні дуби різного віку, які щороку рясно родили плоди-жолудятка. Ними й любив бавитися малюк. Як трохи підріс, інші діти, бувало, в піжмурки, квача, довгої лози грають і його кличуть, бо чесним, добрим та надійним товаришем був, а він між дубами сяде та на сопілоньці чи кобзі з дідусем пограє, пташечок послухає, потім з жолудят іграшок усіляких навигадує для сестричок та сусідських діточок, тоді поїсть та й засне. Просто неба, під своїми дубами. Тільки рядниною його прикриють. Витривалим ріс, і нічого й не боявся...." (Галина Римар)
До добірки літописних оповідань з «Повісті минулих літ» у переказі Віктора Близнеця увійшли такі: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».
Пишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне.
Хрестоматія містить вірші, оповідки, ребуси, кросворди, цікаві завдання-заморочки, каверзні та хитрі загадки, легенди про козаків, віртуальну мандрівку «Великий Луг». Читачі дізнаються про життя та побут козаків Запорозької Січі, про Дніпрові пороги та їх історію, зможуть пройти іспит козацько-лицарської честі. Словничок-довідничок малого козачка допоможе відшукати відповіді для кросвордів та ребусів. В оповідках та віршах відображено реальні історії із життя сучасних джур молодшої вікової категорії, які брали участь у Всеукраїнському етапі гри «Джура» на базі дитячої турбази у селі Осій Іршавського району Закарпатської області. Ця книга призначена для здобувачів позашкільної освіти, початкової загальної середньої освіти, вихованців гуртків «Джура» молодшої вікової групи, виховників, керівників гуртків військово-патріотичного напряму, педагогів та батьків.
Вірші Марії Пригари про козаків: "Козацька дума", "Побратими", Ой повійте, вітри низовії, "Козаки", "Прадід".
"Цей хрест важкий, та донести повинен.
Щомиті тануть у Ісуса сили.
Женуть, немов злочинця, хоч не винен.
Кати бездушні, що ж ви наробили?
Паде приречений... Чоло його високе
Покрили рясно краплі поту, крові.
Видовищ прагне ця юрба жорстока,
Впились у тіло колючки тернові..."(Марія Яновська)
"Старезні сосни гомонять із вітром,
Доволі недосяжні, граціозні.
Утаємничена земля ця і повітря,
Відчути все лише душею можна.
Сплять лицарі: письменники, поети,
Митці, міністри, вчені і селяни.
Їх не везли сюди кабріолети,
А вантажівки... до одної ями..."(Марія Яновська)
"Лише народилася вільна держава,
Та вже вороги точать гострі мечі,
І кинуто клич :
— Всі ставайте у лави!
Зі сходу криваві ідуть палачі.
Куди ж це ви, хлопчики юні безвусі.
В студентськім загоні лиш триста осіб.
— На захист свободи ставати ми мусим.
За покликом серці до бою усі!"(Марія Яновська)
