"До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край...
Ти ще раз, друже, прилітай!"(Ігор Січовик)
25 лютого 1871 року народилася Лариса Петрівна Косач - майбутня Леся Українка, культова українська письменниця, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур. Леся Українка писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі.
28 вересня відзначаємо день народження Василя Олександровича Сухомлинського - видатного педагога сучасності, вченого, письменника, громадського діяча. Василь Олександрович Сухомлинський належить до найвидатніших постатей у педагогіці. З його іменем поєднується дальший розвиток і піднесення сучасної педагогічної науки. Неймовірно значуща, така самобутня спадщина Василя Сухомлинського з плином часу привертає все більшу увагу. Про педагогічні ідеї, систему навчання і виховання підростаючого покоління, збагачену сільським учителем написані численні наукові статті, книги. Василь Олександрович Сухомлинський – педагог світового рівня, український просвітитель, людина енциклопедичних знань. Він належить до педагогів , вислови яких цитують як незаперечний доказ педагогічної думки. Філософські роздуми педагога переконують, що в основі його діяльності – глибокі знання і розуміння дитини, віра, надія, любов і повага до неї. У подвижницькому житті і науково – практичній творчості гуманіста провідною є система поглядів на людину, як на цінність.
8 січня 1935 року на Полтавщині народився поет-шістесятник, журналіст і громадський діяч Василь Симоненко. Народився у складний час, коли за чуйне серце й тверду громадянську позицію можна було "загриміти" до в'язниці, або й взагалі бути знищеним. Сьогодні, коли Україна ХХІ століття знову поринає у страшні реалії безпідставних ув'язнень патріотів, багато хто проводить паралелі з кривавим комуністичним катком, під який потрапив і Василь Симоненко...
«Шевченко – митець, який відкрив для української нації двері в безкінечність. Саме він є гарантом нашої вічності…» – сказав Микола Жулинський. Значення постаті Тараса Шевченка для українського народу переоцінити неможливо. Існує багато різних Шевченків: шкільний Шевченко, модерний Шевченко, адміністративний Шевченко, космічний Шевченко, богорівний Шевченко… Справжній Шевченко – не на плакатах і біл-бордах, навіть не в книжках, - а в наших серцях. У кожного – Шевченко свій, близький і рідний, особливий.
"Вітаю Вас, дорогі і близькі моєму серцю друзі, в цей святковий час! Нехай по молитві святого чудотворця Миколая дарує Вам Бог здоров'я у мирі та радості. Ділюся з Вами думками про писанку і довкола писанки. І зичу тепла. Гнізда влаштовує на заломах очерету. Живиться переважно рибою. Оце і вся біографія. Це коли казати за китоголова, милу східно-африканську птаху, яка вміє усміхатися. Їй ніде ловити рибу, а вона усміхається. Ловити окунів з-під льоду я спробувала в 12 років. На смолінський став ми пішли удвох із татом. Ополонок багато, є й покинуті. Ще не затягнуло — розчищай і вперед. Тато ніколи не бере з собою ящика, рибалити треба стоячи. Воно й змерзнути так важче. Вудлище — короткий патик, волосінь — між двома гвіздками намотана. Спочатку розмотується жилка: важка блешня, мідна рибка з червоною шерстяною ниткою на гачку, опускається на дно..." (Ірина Михалевич)
Казки письменниці Лілії Гудзь давно полюбилися маленьким читачам і публікувалися у багатьох Всеукраїнських виданнях: «Малюк Котя», «Золоте левеня», «Вечірня казка», «Колобочок», «Джміль», «Пізнайко». У вересні 2021 року видала свою першу збірку казок «Від росинки до сніжинки», котру авторка присвячує своїм малим синочкам – Мишкові та Сашкові, а також усім діткам і дорослим, хто родом із Країни Дитинства. Дебютна збірка казкарки стала лауреатом Всеукраїнської літературної премії «Перша ластівка» від НСПУ та отримала спецвідзнаку ГО «Творча еліта України».
З раннього дитинства Марина Брацило відчула потяг до поетичного слова. Дитячі та юнацькі роки пройшли на острові Хортиця, який поетеса вважала одним із джерел своєї творчої наснаги. Переможниця багатьох Всеукраїнських пісенних та поетичних конкурсів і фестивалів. На підтвердження зрілості її творчості, в 19-річному віці, Марину Брацило було прийнято до Національної спілки письменників України (1997 р.). За фахом філолог (закінчила Запорізький державний університет). Працювала редактором в ряді всеукраїнських періодичних видань (м.Київ), разом із видавництвом «Смолоскип» проводила величезну роботу серед літераторів-початківців, зокрема, в якості одного із організаторів Ірпінських семінарів та як член журі фестивалю живої поезії «Молоде вино». Марина Брацило представляє літературне покоління дев’яностиків, яке сформувалось разом із незалежною державою, згуртувавшись навколо видавництва «Смолоскип», підтриманого українською діаспорою та Спілкою письменників України. Це середовище огранило її перші кроки у віршуванні українською, поволі привело і до авторської пісні. Марина була першою українською поетичною ластівкою зрусифікованого Запоріжжя.
Марія Морозенко — українська письменниця, поетеса, член Національної спілки письменників України. Пані Марія закінчила філологічний факультет Черкаського наіонального університету ім. Б. Хмельницького (2005). Працює літературним редактором, керівником та ведучою культурологічної студії "Духовність української родини" при Національному музеї літератури.
Перша книга Марії Романюк-Крижанівської має назву "Думи про Україну". Вона містить багато патріотичних віршів, а також інші поетичні твори, написані в роки незалежності України. Видати книгу пані Марія вирішила, коли син пішов на війну у 2015 році. Він воював на сході України під Авдіївкою в 25 бригаді. Тепер він знову воює за долю нашої країни. А мама мужнього воїна створює нові книжки для майбутніх поколінь. У 2022 році пані Марія створила дитячу книжечку-розмальовку для дітей "Потічок" під власним прізвищем в електронному вигляді. Вона була представлена на конкурсі "Освіта Житомирщини" і відзначена дипломом. Ця книга написана для дітей молодшого шкільного віку і може бути використана вчителями під час уроків позакласного читання. Книги видані під псевдонімом Марія Ромашка (саме так називали дівчину в юності за дівочим прізвищем Романюк). Вірші, казки, оповідання для дітей пишуться з любов'ю, бо пані Марія усією душею любить дітей та свою професію.
Вірші Марії Чепурної для малят: "Золота хвилина", "В перший клас", "У моєї мами", "Боброві санчата", "Стежечка", "Окрайчик", "Малиновий стодзвін", "Золота бджола", "Родина", "Ясне крило", "Українська мова", "Хто найшвидше виростає", "У моєї мами", "Гнат-солдат", "Про песика", "Струмок", Крапля сонця", "Гриби", "Вітри", "Окунець-хитрунець".
Читаймо повісті видатної української письменниці Марка Вовчка "Інститутка" та "Кармелюк".
Марусю традиційно називають "дівчиною з легенди", оскільки реальність її існування документально не підтверджується. Образ "української Сапфо" склався під впливом літературних творів ХІХ - ХХ сторічч (балад, поем, драм, повістей, романів українською, польською та російською мовами), створених на основі народних оповідань.
Михайло Стельмах - знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр, вчений-фольклорист. Читайте коротку біографію, дивіться фільм про нього та знайомтесь з його творами у цьому розділі нашого сайту.
Автобіографічна повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» змальовує нелегке дитинство хлопчика Михайлика, у якого не було навіть чобіт. Але це не завадило йому відчувати радість життя, помічати красу природи, бути добрим та милосердним, поважати хліборобську працю. З великою любов'ю згадує письменник своїх рідних — батька-матір, діда. Саме від них він отримав перші уроки людяності, відчуття прекрасного, здатність до мрії, почуття гумору й проніс їх через усе життя. Твір сповнений ліризму, місцями нагадує поезію.
Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Увесь поетичний світ природи, праці та пісні письменник виніс із дитинства завдяки матері. Саме вона посіяла в дитячу душу любов до всього живого. Із ніжністю він згадував і батька, Панаса Дем'яновича, який носив його, босоногого, до школи на руках, бо через бідність родина не мала можливості придбати чоботи... Про шкільні роки письменника читаємо у повісті «Гуси-лебеді летять», у якій він розповів про найяскравіші сторінки свого дитинства...
Михайло Чабанівський належав до найкращих українських літераторів, що виступають на захист природи своєю творчістю і діяльністю. Тематика дитячих творів різноманітна. Письменник переносить читачів в пореволюційні роки, розповідає про життя сільської дітвори після війни. Інші оповідання присвячені шкільному навчанню, праці, дозвіллю дітей. Чимало сторінок творів Михайла Чабанівського пройняті любов'ю до рідної землі, до її богатств і краси. Ряд своїх книжок (роман "Тече вода в синє море", повісті "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", збірки оповідань) письменник цілком присвятив змалюванню образів людей, які віддають своє життя високому служінню рідній землі, збереженню її лісів, річок, птаства, звірини, рішуче борються проти браконьєрів, обивателів, бездушних нищителів природи. Берегти, плекати, примножувати... Це заповіт для кожного із нас і для наступних поколінь.
"Любов до літератури прийшла в дитинстві, коли почала читати перші віршики на святах. Потім була музична школа, яка дала відчуття мелодії, ритму. Та на фінішній прямій перемогла математика і я вибрала професію програміста. Дивним чином, коли спеціальність була опанована, захотілось повернутись до «м’яких» знань. Вчені вважають, що точні науки набагато легші, ніж музика, вірші, почуття..." (Ната Гончаренко)
Наталена Королева - українська письменниця, актриса, мистецтвознавець. Наталена Андріанівна Королева знайшла в українській літературі свій індивідуальний художній світ, для якого характерний симбіоз східної і західної культур, язичництва і християнства, синтез романського, арабського, греко-римського, візантійського і слов'янського стилів.
"Митцем взагалі може бути тільки
виключно яскрава індивідуальність…" (Микола Хвильовий)
Життя прекрасної письменниці, творця рідкісного і дуже складного жанру - філософсько-пригодницької історичної повісті, - Наталени Королевої не може не вражати. Воно, може, комусь нагадає фантастично-пригодницьку арабську казку, але насправді - було тяжким і тривожним, суголосним тим історичним і суспільним катаклізмам, свідком і учасником яких вона була.
